Ресурсний центр ГУРТ продовжує надихати та надихатись історіями успіху підприємців, які не здаються, борються і досягають успіху, попри все.

З початком повномасштабної війни Ксенія Клейнос, як і багато інших українців, стала переселенкою. Змушена була залишити рідний дім у Бердянську та переїхати до Львова. Під час бесіди з Ксенією ми дізналися про її життя до переїзду та про те, що надихнуло на відкриття власної кав'ярні у Львові. 

*** 

У 2015 році я відкрила в Бердянську антикафе «Час Є», котре перетворилося на громадський простір, де створювалося та проводилось багато соціальних проєктів, культурних заходів. Це був креативний простір, куди будь-яка людина могла прийти, запропонувати свою ідею і втілити її разом з нами. Ми малювали мурали, дивилися фільми, вчили мови, проводили квести, дитячі свята. У нас проходив фестиваль анімації «Равликфест», де дорослі та діти могли навчитися робити мультики, проєкт Fashion Day та багато інших цікавих заходів. 

Ми з командою однодумців неодноразово їздили до дітей в бердянський інтернат, грали з ними в різні настільні ігри та спілкувалися, а також запрошували до такого спілкування військових. Цей проєкт був дуже важливим, адже в той час траплялося неоднозначне ставлення до воїнів, а ми хотіли, щоб діти побачили: вони – захисники нашої країни та водночас звичайні люди, які можуть дарувати радість. 

Метою моєї діяльності в Бердянську був розвиток міста через культурні проєкти, і ми з командою робили це цікаво.  

Коли у 2022 році я переїхала до Львова, то не одразу зрозуміла, чим буду займатися, виїзд з окупації був для мене складним. Але з часом вирішила скористатися можливістю та отримала грант на відкриття бізнесу від держави. Мене підтримувала моя сім’я та друзі. Не треба чекати, сумніватися, треба діяти, говорили вони мені. Всі мої сумніви завдяки їм були розвіяні. 

У березні 2023 року я відкрила кав’ярню. Називається вона «Дзендзик», але назва з’явилась не зразу. У мене було завдання дати таке ім’я, яке б відображало Бердянськ, хотілося бути трошки оригінальною та знайти якусь цікавинку. Тому я запустила в інстаграмі опитування серед моїх знайомих, і вони пропонували ідеї. Одна подруга запропонувала назву «Дзендзик». Я зрозуміла, що це ідеальний варіант! Дзендзик – острів біля Бердянська. А зараз наш «Дзендзик» – острівець Бердянська у Львові. Тож це дуже влучно!  

Головний меседж – познайомити львів’ян з містом Бердянськ. У кав’ярні невеличка команда, і найцікавіше, що кожен прийшов до мене сам, я нікого не шукала. Так, у мене є цінності, завдяки яким до мене притягуються люди, я демократична та гнучка. Наші співробітники цінують цю роботу навіть попри те, що на старті в нас були скромні, насправді неконкурентоспроможні зарплати для Львова. Однак наша кав’ярня незвичайна. 

Тут ми ділимося історіями про Бердянськ, про місто, яке закохує в себе з першого погляду: ласкаве море, золотий пісок, затишні вулички та гостинні люди, неповторна атмосфера українського півдня. Така концепція закладу. У нас продається смачна кава та різні смаколики, які готують мешканці півдня і сходу. Макаруни роблять переселенці з Херсона, а андрути та печиво – дівчина з Бердянська, самоси постачає команда з Краматорська. Також у кав’ярні представлені хенд мейд вироби мешканців Бердянська. Можна купити за донат багато арт-робіт про наше місто, є листівки, література, книжки письменниць із Бердянська. Ми маємо банку для донатів – справжню фізичну, і, звісно, віртуальну, де збираємо кошти на різні потреби для наших хлопців з Бердянська, які зараз у лавах ЗСУ. Ми на постійному зв’язку з частиною, де служать наші земляки: вони передають інформацію про потреби, а ми закриваємо їх. Вже закупали і дрони, і шоломи, і навушники, і пульти для дронів – усе, на що надходять запити. 

Сторінка кав’ярні «Дзендзик» в Instagram 

Моя кав’ярня дуже допомагає мені зберегти зв’язок з Бердянськом. У нас багато фотографій і картинок про наше рідне місто, до нас часто заходять люди саме з Бердянська. Ще я збираю людей у телеграм-чаті «Бердянці у Львові», ділюся цікавинками чи івентами, актуальною інформацією. Ну і, в принципі, ми всі в групі ділимося будь-якою корисною інформацією. Я познайомилася з багатьма цікавими людьми. Наприклад, нещодавно приходив Євген Георгієв, наш бердянський лікар, військовий, автор «Щоденника лікаря», за який отримав друге місце у всеукраїнському художньому конкурсі «А4 кулькова ручка». Поговорили, він розповів про свої справи, ми – про наші. Тут відбувається своєрідний взаємообмін: ми знайомимося зі своїми та знайомимо львів’ян з бердянцями. Зближуємося з Бердянськом.  

Основний урок, який я винесла, коли переїхала до Львова: я збагнула, що обновилася і треба починати все спочатку. І це не страшно, це цікаво. Це шанс почати з нуля. Це досвід. Це можливість. Це змога перезавантажитись, як ви перезавантажуєте комп’ютер: він завис, щось там не працює – ви просто натискаєте Ctrl-Alt-Delete, і він як новенький, все добре, все клас. Коли я відкривала кав’ярню, то сприймала все як гру: зараз роблю ось це, потім треба з’їздити за продуктами, тоді треба налаштувати меню, а ще треба запустити кавомашину… Гадала: ну пограюся, а там подивимось, що з цього вийде. Вийшли в плюс, прибуток є)  

Торік на одній із зустрічей бердянців у нашій кав’ярні зародився цікавий проєкт. Ми тоді думали, що можна зробити для Бердянська прямо зараз, куди рухатись, коли твоє місто окуповане. І вирішили кожен день викладати бердянське море на спеціальному сайті й там же зробити розділи для збору коштів на різні проєкти. Один з них – це збір коштів для військових. Знайшлися кілька людей, які готові були створити сайт, написати контент, додати картинки – усе за власні кошти. Так з’явився проєкт azovseatoday.online. Він повністю волонтерський, та щодо нього є плани на майбутнє, його треба розвивати. Найближчим часом хочемо зробити на сайті розділ, де буде інформація про талановитих людей з Бердянська. 

У Львові я вже встигла організувати багато творчих подій. Наприклад, ми відкрили виставку про Бердянськ, яка тривала два місяці в палаці Гната Хоткевича. Там же робили креативні сесії за методикою «Люше», проводили урок майстерності з малювання ікон, різні трансформаційні ігри, терапевтичне малювання та інші творчі практики. Також ми з командою влаштувати плакатну виставку про Бердянськ у муніципальній мистецькій галереї у Львові. Ці плакати вже розлетілися по всій країні, у різних містах України після цього проходили аналогічні виставки – у Запоріжжі, Києві, Івано-Франківську, Тернополі, Чорноморську, Вінниці, Харкові. На сайті проєкту «Ми – Бердянськ» можна знайти багато інформації. 

Зараз я відкриваю другу кав’ярню у Львові. Вона теж буде називатися «Дзендзик». Там планую проводити цікаві івенти для бердянців і для ВПО, і для львів’ян. Хочу зробити її гарною, класною, прибутковою. А ще в мене є мрія створити онлайн-курс про те, як іти до своїх мрій. Багато задумів маю, думаю, як то правильно і ефективно зробити, щоб людям було цікаво.  

ПОРАДИ ПІДПРИЄМЦЯМ-ПОЧАТКІВЦЯМ 

• Сприймати реальність не як важку, складну і непід’ємну, а як цікаву. В кожного є багато можливостей, їх взагалі у світі багато. Треба просто шукати і працювати.  

• Якщо ви хочете розпочати бізнес, то просто сьогодні зробіть один маленький крок. Складіть план, що саме зараз ви можете зробити для початку.  

• Можна робити потроху, але головне не стояти на місці. Розділяйте свої плани на маленькі та робіть кроки нехай помаленьку, але кожен день.  

• Відпочити – це теж справа, майте на увазі.  

• Працюйте над пріоритетами.  

• Не забувайте себе хвалити.  

Марія Мартинюк, волонтерка, м. Бердянськ 

Читайте більше історій на порталі ГУРТ