7 грудня 2010 року, на базі Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського відбувся Фестиваль інтерактивних театрів на тему «Протидія гендерному насиллю».

Захід був організований та проведений Миколаївським обласним відділенням «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», МФ «Жіноча перспектива» та МНУ ім. В.О. Сухомлинського, при підтримці проекту «Права жінок і дітей в Україні — комунікаційний компонент», один із компонентів програми Європейського Союзу по захисту порав дітей та жінок в Україні.

Фестиваль проходив в рамках Міжнародної акції «16 днів проти гендерного насилля». Учасниками фестивалю стали ініціативні групи, що володіють технологією форум-театру та переймаються гендерною дискримінацією та насиллям над жінками. В конкурсі прийняли участь студенти Національного університету кораблебудування, Миколаївського держаного гуманітарного університету імені Петра Могили, Миколаївського національного університету ім.. В.О. Сухомлинського, Миколаївського державного аграрного університету, читачі Бібліотеки для дорослих ім. М.Кропивницького та трупа Миколаївського міського народного аматорського театру «СТУК».

Кожна група показувала певну ситуацію, яка часто зустрічається в нашому суспільстві та має яскраві ознаки дискримінації, насильства та порушення прав жінки. Серед основних тем були: торгівля жінками та дітьми; дискримінація та брутальне поводження з жінкою з бору керівництва організації, де вона працює; секс-бізнес, вербування та насилля над жінкою в цій сфері; жорстоке поводження з жінкою в сім’ї; проблема дискримінація вагітної жінки на робочому місці та насилля над жінкою з боку заможного чоловіка.

Всі ці ситуації, нажаль, дуже часто зустрічаються в нашому суспільстві. Так, наприклад, у звіті МВС стосовно виконання закону України «Про попередження насильства в сім’ї» за 5 місяців 2010 року зазначено, що за вказаний період на облік за вчинення насильства в сім’ї взято 91 тис. осіб, при чому чоловіки становлять 94% осіб. Така ситуація відбувається тому, що наше суспільство вірить в те, що «сімейні справи» не повинні виноситися з сім’ї.

Замовчування, страх перед суспільною думкою, стереотипи та байдужість оточуючих, які не бажають втручатися в ситуацію – ось головне підґрунтя насилля, дискримінації та порушення прав жінок в Україні. Щоб подолати ці негативні явища в нашій державі потрібно проводити такі заходи, які показати б суспільству необхідність участі кожної людини у побудові кращого майбутнього. Тому ми обрали технологію форум-теарт, як новій метод активізації суспільства, формування культури прав людини, захисту і просування інтересів різних вразливих груп. Ця технологія передбачає активну участь глядачів у виставі нарівні з акторами.

Глядачі, замінивши одну з ролей, змінюють ситуацію гноблення так, щоб вона перестала бути небезпечною і принизливою для жертви. Вони разом з акторами знаходять альтернативи рішень проблем, набуваючи досвід активного прояву особистої ініціативи. Провівши такий захід у нашому місті, ми побачили, що ця технологія дійсно працює, що проблема насильства і дискримінації жінок в Україні - це актуальна і болюча тема. І не зважаючи на те, що в деякі ситуації так і не знайшли свого позитивного та максимально ефективного рішення, все ж ціль фестивалю була досягнена. Ми змогли підняти діалог у суспільстві, привернути широкі кола громадськості до даної проблеми , а головне – ми згуртували студентів, громадські організації, ЗМІ та інших небайдужих навколо проблеми гендерного насилля.

Зі слів Женев’єви ДеЛануа, яка є ключовим експертом проекту «Права жінок і дітей в Україні - комунікаційний компонент» : «Техногологія форум-театр – це дієвий, креативний та інтерактивний підхід до вирішення гендерної проблеми. Він дійсно показує як вирішити ту чи іншу ситуацію». Вона також порекомендувала й надалі використовувати цей засіб для боротьби з насиллям та побажала молоді бути більш впевненими в собі та частіше використовувати свої здібності і таланти в подоланні складних життєвих ситуацій. «Саме це покоління - зазначає Женев’єва - повинно навчитися боротися з несправедливістю та стереотипами в суспільстві за допомогою власної впевненості та гідності, бо якщо не вони, то хто…»