6 грудня 2010 року у Луцьку фільмом «Я пам’ятник собі…» розпочалися Дні документального кіно про права людини.
Зустріч із режисером Дмитром Тяжловим і героєм стрічки – земляком Євгеном викликала чимало позитивних вражень у глядачів, яких цікавила історія знайомства двох людей, мотивація до саме такого способу життя – увіковічнення пам’яті загиблих незалежно від національної приналежності, історія створення окремих пам’ятників, особисте ставлення пана Євгена до життя, до людей, до України. Як зазначив Дмитро Тяжлов, цей фільм матиме продовження, і його зйомки вже тривають.
Другий день мандрівного фестивалю був присвяченій темі громадянської активності, призначення людини в суспільстві, відповідальності та небайдужості до долі інших, до своєї країни. Фільми «Любіть мене, будь ласка» і «Вбивство напередодні весни» - це відповідь на питання, якими нам бути. Яким має бути журналіст, політик, небайдужий громадянин і якою не має бути держава – злочинною до своїх громадян, цинічною і жорстокою. Наступні у програмі – стрічки «Тютюновий шлях» (фільм-розслідування нелегальної торгівлі тютюном від першоджерела і до споживача), «Футбольний батько» (історія про незрячого масажиста варшавської футбольної команди і його сприйняття соціумом), 2 фільми української режисерки Олени Фетисової «Стояла собі хатка» (про українську сім’ю, яка прийняла в родину 8 сиріт) і «Вероніка і саксофон» (історія про мрію сироти, яка здійснилася).
Детальніше про фестиваль і місце демонстрації фільмів можна дізнатися на сайті Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays.UA, у розділі «Мандрівний фестиваль».
Коментарі