19 листопада 2010 року напередодні відзначення Міжнародного дня захисту прав дитини в Верховній Раді України були зареєстровані два законопроекти – 7390 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо охорони дитини)» та 7391 «Про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо захисту дитини від торгівлі людьми та експлуатації)», розроблені робочою групою експертів з питань вдосконалення законодавства у галузі захисту прав дитини, яка в 2009 році була створена при Міжнародному жіночому правозахисному центрі «Ла Страда – Україна», та ініційовані народним депутатом України В.С.Малишевим.

23 листопада вони пройшли обговорення під час круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з центром «Ла Страда – Україна» за підтримки Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ.

Представники державних структур, міжнародних та громадських організацій, науковці, незалежні експерти під час обговорення підтримали зазначені законодавчі ініціативи, пропонуючи подальші кроки як для їх вдосконалення, так і законодавства у галузі охорони дітей в цілому.

Обидва законопроекти розроблені на виконання вимог Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії до Конвенції ООН про права дитини, ратифікованого Верховною Радою України 3 квітня 2003 р., який, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства.

За результатами аналізу більше двадцяти чинних нормативно-правових актів України та законопроектів експерти виявили наявність недоліків та прогалин у чинному законодавстві у сфері захисту дітей від втягнення їх у проституцію, виготовлення порнографічної продукції, торгівлі людьми.

Результати дослідження були оприлюднені в окремій публікації, надрукованій за підтримки ЮНІСЕФ. Детальний аналіз завершувався висновками та конкретними рекомендаціями щодо вдосконалення національного законодавства, що й було зроблено.

Але вже 24 листопада з’явилися публікації на кшталт «Депутат регіонал хоче захистити малолітніх проституток». У зв’язку з цим маємо заявити про таке: Стаття 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за заняття проституцією. Проте національне законодавство дозволяє притягувати до адміністративної відповідальності за заняття проституцією дитину, яка досягла 16 річного віку, оскільки вік адміністративної відповідальності наступає з 16 років. Це суперечить міжнародним стандартам, згідно з якими відповідальність за дитячу проституцією мають нести саме ті особи, які їх втягнули до такої діяльності, або ті, які користуються такими послугами. Дитина в даному випадку повинна розглядатися не як правопорушник, а як потерпіла. Не можна говорити про «малолітніх проституток», а потрібно – про дітей, втягнутих до занять проституцією. Такі діти мають отримати відповідну соціальну, психологічну та медичну допомогу, пройти реабілітацію в т.ч. з метою недопущення їх повторного залучення до проституції.

Водночас, всупереч вимогам Факультативного протоколу до Конвенції ООН про права дитини незлочинною в Україні залишається купівля сексуальних послуг від дитини. Тому законопроектом 7390 пропонується, зокрема, скасувати адміністративну відповідальність осіб, яким не виповнилось 18 років, і які за національним та міжнародним законодавством є дітьми, за заняття проституцією через внесення відповідних змін до статті 13 «Відповідальність неповнолітніх» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Одночасно, проектом 7391 «Про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо захисту дитини від торгівлі людьми та експлуатації)» пропонується введення кримінальної відповідальність за користування дитячою проституцією. «Ла Страда – Україна» сподівається, Верховна Рада, попри політичні суперечності, підтримає названі законодавчі ініціативи, якими запроваджуються стандарти захисту прав дитини. Робота в цьому напрямі буде продовжена. Скасування адміністративної відповідальності за заняття дітей проституцією буде доповнене зобов’язаннями держави щодо організації всебічної допомоги таким дітям. Але разом з цим потрібна і цілеспрямована державна політика для забезпечення розвитку та реабілітації таких дітей, підготовка фахівців та створення відповідних центрів соціально-психологічної реабілітації.

Водночас, ми заявляємо, що спекуляції на цій проблематиці не допомагають вирішенню проблем вразливих груп населення, до яких відносяться й діти, яких доросле суспільство, замість забезпечення умов для повноцінного розвитку, втягнуло і використовує в сексуальному бізнесі.