У ході ІІІ Міжнародної наукової конференції "Розвиток громадянського суспільства: духовність і право", що проходила у Львові 25-27 вересня громадські організації вирішили ініціювати запровадження в Україні гуманітарної експертизи управлінських рішень та інноваційних проектів.
Організаторами заходу виступили Міністерство юстиції України, Міжнародна наукова громадська організація "Міжнародна Академія духовних наук", Львівський національний університет імені І. Франка при підтримці Координатора ОБСЄ в Україні. У заході взяли участь громадські організації з України, Грузії, Росії.
У зверненні, що ухвалили учасники конференції до Міністра юстиції України Олександра Лавриновича, зазначається, що прийняття закону про гуманітарну експертизу може стати важливим кроком з точки зору розвитку базових засад громадянського суспільства в Україні.
Під час проведення гуманітарної експертизи, на думку авторів звернення, має здійснюватися незалежна громадська оцінка управлінських рішень та комплексних інноваційних проектів щодо соціальних, антропологічних та екологічних ризиків. Така експертиза, заявляють представники громадських організацій, має отримати пріоритетний статус перед іншими профільними експертизами.
За матеріаліми прес-служби Міністерства юстиції України
ГУРТ поцікавився в учасників конференції щодо компетенцій, якими мають володіти ІГС, щоб якісно здійснювати гуманітарну експертизу управлінських рішень?"
Олексій Хмара, президент Творчого об'єднання «ТОРО»: "Як це не банально звучить, ІГС мають бути фаховими - тобто розумітися на питаннях, які вони планують досліджувати. Адже органи влади будуть всіляко доводити, що здійснена експертиза є аматорською, а громадські висновки - заангажованими.
Проте, не менш важливо вміти комунікувати. Адже якісна експертиза можлива тоді, коли ІГС має значний обсяг інформації. Як правило вона є в органу влади, а не в громадських активістів. Тож, треба спілкуватися :)
Тим більше, що експертиза проводиться не стільки для постановки "діагнозу", як для пропонування посадовцям конкретних шляхів вирішення проблем, що хвилюють громадськість. І донести до влади ці пропозиції можна лише під час діалогу."
А Ви що думеєте про цю ініціативу?
Коментарі
Мабуть, не менш актуальним є введення у практику громадської експертизи, яка передбачена Постановою КМУ,щоб вона мала застосування. Можливо, варто її прописати і в законі. Чим новий пропонований інструмент є кращим не відомо. Також проекту закону про консультації із громадськістю, адже є постанови КМУ, але консультації стосуються тільки проектів актів органів виконавчої влади, на жаль, якість проектів законів останнім часом є дуже низькою. У Молдові, до прикладу, такі процедури визначені у законі і поширюються і на проекти з-нів, доцільно це і для органів місцевого самоврядування. В Україні є ще один вид експертиз - громадська антикорупційна експертиза, яка також поки що не отримала практичного застосування. Що нового пропонуватиме "гуманітарна" - швидше це декларація
Думаю, що "гуманітарії" найкращі виходять з "технарів". Тому - я за фаховість в першу чергу в точних науках, а потім - вже в питаннях гуманітарних.