“Все это похоже на геноцид. Новый голодомор в Украине будет, если общественность все также безучастно будет относиться к проблеме ГМО” комментарий в блоге.

“Скажи мені що ти їси - я скажу, хто ти”

Не вірю, що здоровя не цікавить жодного! Без здоровя, як відомо, не можливо нічого іншого! (ну, принаймні, так говорять)))) Тому, на мою думку, ця тема більш ніж важлива для громадськості. Проте тема ця дискусійна. В Європі практикується обмеження на вміст генно-модифікованих компонентів у продуктах, проте чи є таке обмеження (0,5%) безпечним? Якщо зважати на те, що використання генетично модифікованих організмів може бути небезпечним, то чому його обмежувати, а не відмовлятися від використання взагалі. Якщо звернутись до опитувань, більшість українців підозрюють небезпеку у ГМО і не будуть купляти продукти з вмістом ГМО, проте нещодавно прийнята поправка до Закону Про безпечність та якість харчових продуктів передбачає маркування продуктів з ГМО лише у разі виявлення більше 0,9 % ГМО. Навіщо потрібно таке обмеження?

В усьому світі ГМО сировина коштує дешевше в 2-5 разів: наприклад, тона звичайної пшениці коштуватиме 150-300$, генетично модифікованої: 50$. Тобто потрібно це в цивілізованому світі для того, щоб виробники не економили на продукції від 25% і більше. Цікаво! А тоді насправді чи шкідливі ГМО, чи це лише метод залякування?

Проаналізувавши інформацію відносно шкідливості ГМО можна зробити виснвок, що, по-перше, основний аргумент опонентів базується на тому, що вплив генетично модифікованих організмів на організм, що їх куштує не вивчений! Стосовно цього можна сказати, що з девяностих років дія ГМО продуктів вивчена на багато поколінь вперед! Крім проблеми ГМО зовсім без суспільної реакції використовуються методи селекції, хоча вони також призводять до мутацій, проте на так швидко, як при «хірургічному» зміненні генів.

По-друге, були виявлені алергічні реакції на геномодифіковану сою та генофмодифіковано кукурудзу компанії Monsanto. Ці випадки призвели до широкого розголосу та резонансу у суспільстві, тому американському гігантові, до речі, виробляючого 90% ГМ-продуктів, довелося обєднатися зі Швейцарськими компаніями і використовувати інші імена: «Сіерл», «Фармація», «Апджон». Дякуючи Богові таких випадків було лише кілька, зважаючи на те, що американці вже 20 років спокійно їдять ГМО.

По-третє, чомусь здається, що гени з їжі за допомогою «горизонтального переносу» можуть вбудовуватися у мікроорганізми кишковика. Вибачте, проте у кишковику може знаходитися все, що нам не потрібно, не тільки мутагенні організми. 

Справжню небезпеку ГМО становлять природі саме своїми надможливостями. Через них кількість популяцій одних організмів збільшується, інших зменшується. Проте таку небезпеку становлять й селекційні рослини: взагалі нові сорти рослин. Велика кількість генетично модифікованих рослин змінює природну рівновагу, проте повний перехід на ГМ-рослини та їх безконтрольне розмноження не можливі через те, що компанія Монсанто, наприклад, у свою продукцію вживлює ще спеціально ген «Термінатор», унеможливлюючий розмноження. Це робиться задля монополії на ринку ГМ-рослин. Так! ГМ-корпорації насильно насаджають свою продукцію, більш того, на кожний ген вони мають авторське право, і якщо довести, що будь-яке інше підприємство використовує її продукцію без згоди, то це передбачає серйозний адміністративний стяг. Відомий такий випадок з фермером у Канаді. Проте не усі корпорації використовують ген «Terminator», тому дійсно використання ГМ-організмів небезпечно для природи.

Для всіх не секрет, що Україна – аграрна держава. Україна є експортером зерна, зараз існує тенденція на запит не генномодифікованої стровини. Пояснюється це тим, що в усіх державах здіснюється перевірка сировини на наявність ГМО, такі аналізи здійснюють за свій рахунок виробники, крім того, з підозрою до ГМО відносяться споживачі. Якщо Україна буде вирощувати ГМО, то втратить цей ринок. На родючих просторах України можна не звертатися по допомогу за ГМ-технологіями. До речі, дуже часто ефектів досягнутих за допомогою генетичної модифікації можна досягти інакше. Взагалі можливих генетично модифікованих продуктів на ринку небагато. Можливо тому, що генетичних комбінацій може бути безліч, а корисних ефектів від цього небагато, зважаючи на те, що усі повинні бути потрібні споживачеві, тому передбачуваними, і тому, в якомусь сенсу, природні. А передбачити наслідки від мутацій неможливо.

ГМО можуть містити лише соя, кукурудза, картопля, помідори, кабачок, диня, папайя, цикорій, буряк, рапс, льон, пшениця, соняшник та рис. Наші виробники ставлять позначку «Без ГМО» навіть на тих продуктах, де це потенційно не можливо. Пояснються це тиском на виробників з боку реалізаторів, мовляв, вони не будуть закупляти продукцію без такої позначки. От саме тому ви й не побачите позначку «З ГМО» на наших продуктах. Таку продукцію не погодяться навіть реалізовувати.

ГМО насправді можуть бути шкідливі, якщо виявиться, що крім позитивних функцій даного виду рослин чи тварин появляються інші непередбачувані функції. Проте такі зміни відслідковуються на експериментальному етапі. Хоча й зовсім увесь вплив на усю природу передбачити неможливо. Ті продукти, що реалізовуються, не тільки перевірені експериментально, але й перевірені часом.

Наші політики, особливо з партії регіонів, своїми законопроектами апелюють настроєм суспільства, як це часто буває. Раніше не могли прийняти закон про маркування, бо не було визначено технології. А зараз навіть хочуть відмінити закон через недосконалість технології. Коли вже наші політики будуть дивитися в майбутнє, передбачаючи усі можливі наслідки, і використовуючи для цього, як в усьому цивілізованому світі дебати?