Система представлена як державними та муніципальними установами, так і недержавними структурами, до яких відносяться в основному громадські організації. Дослідження проведено в проекту «Впровадження ефективних механізмів щодо самоорганізації та самореалізації вразливих категорій дітей» за підтримки Ресурсного центру ГУРТ (м. Київ) в рамках програми «Посилення ролі громадянського суспільства у захисті прав дітей» від Європейського Союзу та укладеної угоди в 2009 році між РЦ ГУРТ і виконкомом Миколаївської міської ради.

Відповідальна організація за реалізацію проекту – Фонд «Центр соціальних програм РУСАЛу в Україні».

Соціологічне дослідження здійснено фахівцями кафедри соціології Чорноморського державного університету ім. П. Могили (керівник – Людмила Ляпіна) та за участю запрошених ескпертів. Методологія дослідження складалась з двох компонентів: фокус-групове дослідження (було залучено понад 30 представників громадських та муніципальних організацій та установ) та опитування (яке проводилося шляхом анкетування дітей у кільскості 1200 чол. віком від 10 до 18 років, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах м. Миколаєва, та їх батьків у кількості 500 осіб). Отже, у місті повною мірою реалізується соціальна політика. Здійснюється соціальне обслуговування, соціальна профілактика, соціальна реабілітація, соціальне інспектування та супровід, організоване психолого-педагогічне консультування тощо.

Разом з тим громадський моніторинг показав, що система надання соціальних послуг характеризується низкою недоліків, серед яких варто визначити наступні:

• низка соціальних послуг, що надають державні установи, носить здебільшого формальний характер, а діяльність громадських організацій характеризується в основному непрофесіоналізмом та відсутністю спеціальних кадрів для роботи з дітьми;
• відсутній зв’язок та чітка взаємодія між міською владою, державними установами та громадськими організаціями, що сприяло б узгодженню спільних дій та посиленню якості соціальних послуг та довіри до них громадян.

Результати соцопитування батьків показали, що найвищу оцінку діяльності та якості надання соціальних послуг мають школи та бібліотеки, а найнижчу – соціальні установи та організації. До речі, і при вирішенні складних життєвих проблем своїх дітей батьки звертаються насамперед до школи, і майже не шукають допомоги в установах соціального захисту та громадських організаціях. Така недовіра спостерігається і серед дітей, які є основними споживачами соціальних послуг. У місті недосконала система інформованості як про діяльність установ та організацій з надання соціальних послуг, так і про самі послуги, що пропонуються. Аналіз відповідей батьків показав, що лише третина з них дізнається про діяльність певних соціальних установ та організацій через ЗМІ, кожен десятий з мережи Інтернет.

Основним джерелом інформації для батьків є «сарафанне радіо» – знайомі, друзі, вчителі. Що стосується самих дітей, то більше 80% з них або нічого не знає, або просто не цікавиться діяльністю вищезазначених установ.

При просуванні соціальних послуг установи та заклади стикаються здебільшого з такими проблемами, як небажання батьків сприймати деякі послуги, вирішувати складні життєві ситуації, невпорядкований побут сімей, можливість батьків відмовлятися від співпраці з установами соціального захисту, низька мотивація дітей до навчання тощо. Організації та установи всіх форм власності не достатньо приділяють увагу цілеспрямованим дослідженням потреб дітей, які потребують соціальних послуг.

Найчастіше робота з даною цільовою аудиторією будується на зверненнях до організацій, або на спостереженнях та бесідах з дітьми. Діти та їх батьки в свою чергу потребують активної підтримки й допомоги соціальних установ та організації, а також урізноманітнення форм соціальних послуг.

Адже 65-70 % дітей у позаурочний та канікулярний час здебільшого дивляться телевізор чи слухають музику, грають у комп’ютерні ігри, гуляти у дворі та спілкуються з друзями.

Як зазначив координатор проекту Дмитро Мурашко, задля покращення ситуації з надання послуг дітям та завдяки підтримці з боку миколаївської влади, у червні ми плануємо звернутися до міськради з пропозицією розглянути пакет напрацьованих документів щодо впровадження на місцевому рівні механізму соціального замовлення у сфері захисту прав дітей та створення для них додаткових послуг.