З грудня 2019-го по квітень 2020 року Фонд Ashoka провів комплексне дослідження стану соціального підприємництва в Україні, яке складалося з декількох етапів із залученням різних партнерів. Етап початкових інтерв'ю та збір даних відбувався у співпраці з Українською соціальною академією, фаза розробки карт - у співпраці з GraphCommnons. Підсумковий звіт підготовлений у співпраці з Ресурсним центром ГУРТ. 

Для проведення дослідження використовувалася методологія мапування діяльності змінотворців, які пропонують рішення для соціальних проблем. На основі аналізу зібраних даних та інтерв’ю з українськими змінотворцями вдалося визначити основні виклики та можливості для розвитку соціального підприємництва в Україні.

ВИКЛИКИ

За підсумками 236 коротких інтерв'ю зі змінотворцями, три найважливіші виклики, про які згадували респонденти найчастіше, – брак фінансових ресурсів (23%), недостатній рівень співпраці (21%) та брак поінформованості і можливостей залучення громадськості (21%). У той же час найменша кількість змінотворців назвала серед основних перешкод відсутність компетенцій (11%) та слабку інфраструктуру для розвитку соціального підприємництва (8%).

Щоб глибше зрозуміти основні виклики та визначити їх першопричини, ГУРТ провів 10 глибинних інтерв'ю зі змінотворцями, які за результатами дослідження мають вагомий вплив на розвиток екосистеми соціального підприємництва в Україні.

Брак фінансових ресурсів

На перший погляд, здається, що український ринок переповнений можливостями фінансування від міжнародних донорських організацій, спрямованих на розвиток соціального підприємництва. Однак ці програми демонструють посередню успішність. Крім того, донори в Україні більше зосереджені на підтримці стартапів, але переважно не вкладають ресурси в подальший розвиток чи розширення бізнесу. Такий підхід не сприяє сталому розвитку соціальних підприємств.

З іншого боку, умови грантів часто є досить специфічними, містять обмеження щодо використання виділених коштів або не відповідають реальним потребам підприємців.

Крім того, існує значна нестача доступних для соціальних підприємств позик. Підкреслюючи це, учасники поглиблених інтерв'ю вказували на потребу використання «каскадного підходу», коли грантове фінансування надається на консультаційні послуги, але операційний розвиток фінансується за рахунок позик. В іншому випадку є небезпека, що підприємство діятиме як грантовий проект і не залучатиме додаткових ресурсів.

Недостатній рівень співпраці між змінотворцями

Цей виклик пов'язаний із тим, що змінотворці в Україні часто сприймають один одного як конкурентів за фінансування та визнання, а не як партнерів зі спільними інтересами. Культура інклюзивного діалогу, стандартів якості та демократичного врядування все ще недостатньо сформована як в українському громадянському суспільстві, так і в бізнес-секторі.

Брак поінформованості та залучення громадськості

Через недостатню обізнаність та стереотипи соціальні підприємці не отримують необхідної громадської підтримки. Серед причин, що призвели до такої ситуації, слід зазначити відсутність компетенцій, особливо маркетингових. Експерти вважають, що популяризація соціального підприємництва сприятиме не лише розвитку екосистеми, а й подоланню патерналістського підходу у різних сферах суспільства.

Брак компетенцій

Хоча відсутність компетенцій серед основних викликів назвали лише 5% респондентів, після додаткового аналізу ми виявили, що це – одна із основоположних проблем.

Під час поглиблених інтерв'ю експерти відзначили, що в українському громадянському суспільстві досить поширеною є практика копіювання методів, які використовуються у західних країнах, із повним ігноруванням контексту. Крім того, часто люди, які прийшли до соціального підприємництва з громадянського сектору, не розуміють ділових підходів, не володіють основами фінансової грамотності та не мають навичок бізнес-планування.

Незважаючи на те, що тренінговий ринок в Україні переповнений експертами, технологіями та знаннями, соціальні підприємці не завжди прагнуть розширювати свої знання та здобувати нові компетенції. З іншого боку, часто навчальні програми пропонують неякісний контент.

Слабка інфраструктура для розвитку соціального підприємництва

До слабкої інфраструктури можна віднести недостатню кількість бізнес-інкубаторів і навчальних центрів для підтримки соціального підприємництва. Більшість цих компонентів інфраструктури працюють в межах проектів технічної допомоги, що підтримуються міжнародними донорами. Також в Україні є декілька корпоративних інкубаторів, однак їх недостатньо для повноцінного розвитку екосистеми.

Брак правових норм

Є загальна думка, що оскільки законодавство України офіційно не визнає таку правову форму, як соціальне підприємство, це створює проблеми для подальшого його розвитку. Однак експерти переконують: відсутність такого законодавства пропонує більшу гнучкість форматів. Разом із тим це спричиняє низку невирішених питань, наприклад, відсутність пільгового оподаткування, підміна понять, ризик втрати неприбуткового статусу для ОГС, які займаються соціальним підприємництвом, тощо. У той же час через непрозорість практики і підприємці, й інвестори не захищені юридично.

Відсутність маркетингових даних

Під цим поняттям розглядались всі дані, які можуть впливати на прийняття свідомих рішень, що забезпечують успіх соціальних інновацій. Зміновторці відчувають нестачу даних про вразливі групи, з якими вони могли б працювати, навколишнє середовище, бюджети участі тощо. Незважаючи на доступні інформаційно-комунікаційні технології, екосистема соціального підприємництва в Україні не має прийнятих інструментів для вимірювання ефективності свого впливу.

МОЖЛИВОСТІ

Сучасне економічне та соціальне середовище в Україні навряд можна назвати сприятливим. Однак українські змінотворці бачать різноманітні можливості для подальшого розвитку екосистеми соціального підприємництва.

На основі 236 коротких інтерв’ю зі змінотворцями усі зібрані ідеї щодо можливостей були поділені на сім ширших груп: розвиток мережування (34%), фінансування (30%), сталий розвиток (13%), реплікація успішних ініціатив (8%), програми для розвитку спроможності (6%), співпраця з місцевою владою (5%) та залучення молоді (3%).

Мережування

Мережева інфраструктура має вирішальне значення для успіху. Соціальні підприємці можуть розглядати мережі як бізнес-можливості для створення ефективних ланцюгів постачання та розповсюдження або для створення платформи для швидкого масштабування бізнесу.

Фінансування

Численні гранти широко доступні для українських змінотворців. Для отримання фінансування ключовою вимогою є стійка бізнес-модель. Однак перед презентацією донору бізнес-ідеї варто протестувати її за допомогою простих інструментів маркетингу. Якщо соціальний підприємець зможе довести реальність бізнес-ідеї на основі обґрунтованих даних, це суттєво збільшить ймовірність донорської підтримки.

Сталий розвиток

Якщо бізнес-ідея сприяє Цілям сталого розвитку, це робить її привабливішою для донорів та інвесторів. Активна участь у процесі розроблення та надання соціальних послуг дозволить місцевим соціальним підприємцям створити стійку бізнес-модель, що пропонує інклюзивні соціальні послуги, створює нові робочі місця та забезпечує згуртованість громади.

Реплікація успішних ініціатив

Українські змінотворці можуть пишатися багатьма успішними ініціативами. Однак для масштабування важливо використовувати комплексну бізнес-модель, адаптовану до місцевих умов. Мережа змінотворців є ключовим елементом у процесі реплікації. Регулярне спілкування та співпраця призводять до швидшого розповсюдження передового досвіду.

Програми для розвитку спроможності

В Україні працює багато програм і проектів для розвитку спроможності, однак відчувається брак структури й стандартів. Якщо говорити про загальні аспекти підвищення ефективності програм для розвитку спроможності, то існує два основні питання, озвучені експертами: забезпечення якості та інклюзивність.

Співпраця з місцевою владою

Співпраця з місцевою владою фігурує серед ключових можливостей завдяки реформі децентралізації, яка робить громади потужними суб'єктами, готовими створити сприятливе середовище для агентів змін. Продуктивна співпраця може допомогти змінотворцям у доступі до відкритих даних на рівні громади, розбудові сприятливого середовище для розвитку бізнесу та можливостей використання локальних ресурсів.

Залучення молоді

Залучення молоді до процесу змін і соціального підприємництва вигідне як для молоді, так і для змінотворців. Молоді люди отримують унікальний соціальний та професійний досвід, контакти та першу роботу, а екосистема соціального підприємництва, в свою чергу, набуває інноваційних ідей та рішень. Успішне залучення молоді ґрунтується на спільних цінностях, орієнтації на результати та важливі соціальні зміни.

Ashoka – міжнародна організація громадянського суспільства, яка об’єднує і підтримує соціальних підприємців. Її місія полягає в створенні світу, де кожен є змінотворцем, трансформуючи установи та культури, щоб вони сприяли змінотворенню на благо всім.

Ресурсний центр ГУРТ – інноваційний акселератор суспільних перетворень. ГУРТ прискорює суспільні трансформації в Україні завдяки ефективному впровадженню інноваційних проектів та сприянню агентам змін, розвиваючи їх потенціал і максимізуючи вплив.