Екологічна ситуація в країнах СНД, зокрема, Білорусі, Молдови, Росії та України, залишається напруженою, а її вплив на країни ЄС та суміжні водойми – непередбачуваним.
Причинами цього є об’єктивні чинники, пов’язані з подоланням економічних та управлінських наслідків розвалу СРСР, і суб’єктивні, пов’язані з рівнем підготовки фахівців у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування, зайнятих на різних рівнях в системі державного управління та природоохоронних службах суб’єктів господарювання.
Організація охорони навколишнього природного середовища, що включає оперативне управління і планування природоохоронної діяльності, залишається на рівні 90-х років XX століття за своїми підходами.
Якість управління в даний час визнано найважливішою складовою ефективності та результативності в будь-якій сфері діяльності. Основа якісних керуючих рішень – їх обґрунтованість, яка неможлива без наявності розвинутої інформаційної підтримки менеджменту, складовими частинами якої є аналіз ситуації, прийняття рішень і контроль за їх реалізацією та ефективністю.
Саме на розв’язання даної проблеми спрямований проект «Удосконалення освіти в галузі екологічного менеджменту», що реалізується консорціумом з 13 університетів (з Нідерландів, Греції, Італії, Угорщини, Росії, Білорусі, Молдови, та України), науково-дослідних центрів академій наук та комерційних організацій. Підтриманий проект програмою Tempus.
В Україні проект представляють екологічний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (національний координатор), Таврійський національний університеті імені Вернадського, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, компанія “ETB-Technology Trade Ltd.”
В рамках проекту планується створити нову спеціальність «екологічний менеджмент» в університетах пострадянського простору, користуючись успішними європейськими освітніми моделями. Слід зазначити, що використання в екологічному менеджменті ефективних методів управління, таких як програмно-цільовий метод, утруднено у зв’язку з відсутністю адекватних порівняльних аналітичних оцінок стану навколишнього природного середовища і її окремих компонентів, обсягів та результатів антропогенного впливу на екосистему, здоров’я і екологічне благополуччя населення. Екологічна інформація по своїй суті є координатно-орієнтованою, але інформаційні картографічні технології подання та обробки даних, у тому числі геоінформаційні системи, що не увійшли до складу необхідного в природоохоронній діяльності інструментарію. Відсутній або мінімальний аналіз впливу на загальну екологічну ситуацію в Європі. Проведення спільної довгострокової природоохоронної політики з країнами ЄС або з іншими країнами СНД утруднено через відсутність сучасного технологічного інформаційної взаємодії і єдиної оцінки екологічної ситуації.
Результати багаторічних наукових розробок ЄС у сфері інформатизації екологічної безпеки не відомі. Однією з причин такого стану є слабке використання інформаційних технологій для зберігання, обміну даними та їх аналітичної обробки в природоохоронній практиці країн СНД.
Інформаційне забезпечення природоохоронної діяльності не стандартизовано, у країнах-заявників відсутній єдиний інформаційний простір екологічної інформації. На тлі зусиль світового та Європейського Співтовариства створити єдиний інформаційний простір, у тому числі і для інформування своїх громадян (програми UNEP - GEO, ЄС - GMES та аналогічні) у країнах СНД передумови створення аналогічних інформаційних сервісів відсутні, а інформаційна відірваність від Європи в інформаційних природоохоронних питаннях збільшується. Подолати дану прірву та забезпечити підготовку спеціалістів у галузі, якраз і намагається консорціум міжнародного проекту «Удосконалення освіти в галузі екологічного менеджменту».
Підготовлено в рамках проекту Темпус «Удосконалення освіти в галузі екологічного менеджменту» (угода про надання гранту № ° 144746-TEMPUS-2008-RU-JPCR). Проект отримав фінансову підтримку з боку Європейської Комісії.
Публікація відображає думку автора. Європейська Комісія не несе жодної відповідальності за можливе використання інформації, яка міститься в цій публікації.
За інформацією екологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Коментарі