Захід організований «Інститутом сталого розвитку» та його партнерами за підтримки Вестмінстерської фундації за демократію.

«Реформа є, але її виконання та наслідки викликають запитання, - жаліється депутат районної ради Микола Зароза, - отримати інформацію про вільні земельні ділянки, практично, неможливо, а якщо можливо, то лише у кабінетах». Це підтверджується результатами національного моніторингу надання громадянам інформації про вільні земельні ділянки. Оскільки 86% респондентів (громадян та представників юридичних осіб-землевласників) отримали інформацію про землю, що можна орендувати чи отримати у власність, саме під час особистих зустрічей із державними службовцями.

Результати даного моніторингу представив Станіслав Ігнатьєв, виконавчий директор «Інститут сталого розвитку», координатор коаліції «Прозора земля». За словами пана Ігнатьєва, на сьогодні адміністративні райони не отримують значні платежі за земельні ділянки, що не обробляються та забур’янені. Так, експерти коаліції підрахували, суму недоїмки бюджетів місцевих рад, яка складає близько 1,5 млрд. гривень щороку.

Крім того, учасники круглого столу зауважили, що в Україні існує велика проблема інформування громадян про вільні земельні ділянки. «Вільна земля є, але її немає…» - цитує експерт земельного ринку Віктор Василишин лист-відповідь одного з голів райдержадміністрацій, що надійшов на запит коаліції громадських організацій «Прозора земля» щодо кількості вільних земель у адміністративному районі. Підтвердження про наявність вільних земельних ділянок представники коаліції отримали у районному управлінні земельних ресурсів. Земель виявилось чимало – 18 256 га (це 9 128 футбольних ланів, або площа такого міста, як Біла Церква). Виходить, що вільної землі вдосталь, але інформація про неї доступна не всім громадянам і не завжди.

Подібний висновок учасниками круглого столу було зроблено й з презентації аналізу WEB-сайтів 64 адміністративних районів України. В тих адмінодиницях, що мають власні сайти, інформація про кількість вільних земельних ділянок у рази менше, ніж інформація, що надана структурними підрозділами Держкомзему. За словами Станіслава Ігнатьєва, що координує коаліцію громадських організацій «Прозора земля», розбіжність у інформації за 24 адміністративними районами становить 155 644,2 га (що за площею більше, ніж місто Київ). «Відразу виникає питання: чому ці площі не обліковані, а інформація про можливість їх отримання в оренду або власність?» - дивується координатор коаліції.

Особливої уваги заслуговує доповідь Володимира Філіповського, представника Східноукраїнського центру громадських ініціатив, щодо відкритості інформації про використання земельних ділянок при плануванні та забудові населених пунктів. Експерт зазначає, що на даний момент не встановлено формальних «правил гри». Особливо це стосується до завчасного інформування депутатів місцевих рад та громадян про проекти рішень щодо відведення земельних ділянок для будівництва. «Як зазвичай буває: депутати прийшли на сесію, отримали пакет рішень, не знаючи де знаходиться земельна ділянка, які соціально-економічні наслідки може викликати її забудова, як зміниться ландшафт міста» - наголошує пан Філіповський.

Крім того, генеральні плани міст маю гриф «для службового користування», а зміни до них не проходять громадського обговорення. «Ми намагаємось у Луганську винести на громадське обговорення генеральний план міста та правили міської забудови» - продовжує експерт, - «але досі міська влада не відреагувала на наші пропозиції». Проблема, полягає в тому, що подібні дії не регламентовані сучасними нормами права.

Бракує захисту правовим забезпеченням земельної реформи й землям історико-культурної спадщини. «Переважна більшість археологічних пам’яток, особливо курганів, не виведені із земель сільськогосподарського призначення, тому нещадно розорюються та руйнуються під час оранки та вибору ґрунту» - зазначив голова луганської археологічної спілки Олексій Бритюк. За його словами корегувати земельну реформу в даній царині необхідно вже сьогодні, користуючись досвідом луганчан, зокрема проводити інформаційно-просвітницьку роботу для землекористувачів і представників правоохоронних органів.

«Причина виникнення та падіння націй знаходиться в одному й тому ж», - наголосив професор Володимир Некос, декан екологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, - «розграфлення родючості земель, особливо в розрізі ґрунтів, обумовлює їх загибель, підтримка цієї родючості – їх життя, багатство та могутність». «Слід зазначити, що за результатами сучасної земельної реформи, загальне погіршення стану земельних ресурсів є катастрофічним» - зазначив директор науково-дослідного інституту ґрунтознавства та агрохімії Святослав Балюк. «Першочергово в Україні необхідно здійснити нормування оптимального співвідношення земельних угідь, якісного стану, гранично допустимого забруднення ґрунту, що є спільним обов’язком науковців та законодавців». Під час свого виступу науковець наполягає, що необхідно законодавчо врегулювати відновлення протиерозійних споруд, залуження малопродуктивних та деградованих земель, поліпшення сіножатей та пасовищ. Дане бачення змісту земельної реформи активно підтримали учасники круглого столу.

Отже, протягом двох днів напруженої роботи національного круглого столу «Земельна реформа в Україні: проблеми, перспективи та прозорість» експертами обговорено важливі віхи реформування, розроблені пропозиції щодо гармонізації земельного законодавства. В першу чергу дані зміни стосуються Земельного кодексу України щодо безоплатного та відкритого надання громадянам інформації про вільні земельні ділянки, закону України «Про охорону земель» щодо направлення частини коштів від оренди державних земель на захисті та відновлення ґрунтів тощо. Дані рекомендації направлені до профільного комітету із аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, сподіваємось, що вони будуть почуті.

Прес-служба Інституту сталого розвитку