Одним з першочергових завдань профспілок і державних контролюючих органів в сьогоднішніх умовах є нагляд за дотриманням трудового законодавства, як конституційної гарантії на гідний рівень життя.

Нажаль, останнім часом збільшилося число порушень з боку роботодавців, які прикриваючись кризою знижують соціальні стандарти. Для аналізу цих явищ Федерацією профспілкових організацій Чернігівської області було організовано засідання круглого столу: “Дотримання трудового законодавства – конституційна гарантія на гідний рівень життя”.

У своєму виступі голова Федерації профспілкових організацій Чернігівської області Микола Богдан відзначив найбільш поширені випадки порушення роботодавцями законодавства про працю: недотримання відповідного рівня заробітної плати при зміни істотних умовах праці (неповний робочий день чи тиждень), нехтування визначеного державою мінімального розміру заробітної плати, недодержання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, які гарантовані галузевими угодами. На господарюючих суб’єктах області масово зустрічаються випадки заборгованості із заробітної плати, порушення періодичності виплати заробітної плати (1 раз в місяць замість 2-х разів, як передбачає законодавство), індексації заробітної плати та надання відпусток.
 

Територіальна державна інспекція праці в Чернігівській області є активним соціальним партнером профспілок в питаннях контролю за дотриманням законодавства з оплати праці. Заступник начальника Інспекції Антоніна Дмитренко підтвердила численні факти порушень з боку роботодавців. Так за 11 місяців цього року в ході перевірок суб’єктів господарювання було виявлено 5127 фактів порушень законодавства про працю. Серед них найбільше порушень зафіксовано в торгівлі (24,1%) та промисловості (20,1%). Заборгованість із заробітної плати виявлена на 277 суб’єктів господарювання. А за кожною невиплаченою гривнею стоїть людина, яка добросовісно відпрацювала і не може своєчасно сплатити за комунальні послугу, придбати якісні одяг та їжу, навчати своїх дітей, відпочити. За результатами проведених перевірок (січень-листопад) на 1106 роботодавців складено і передано до місцевих судів протоколи про адміністративні правопорушення, а на 256 роботодавців передано матеріали для вирішення питання щодо притягнення керівників-порушників до кримінальної відповідальності.
 

Старший прокурор Чернігівської обласної прокуратури Леся Юзвак озвучила факти притягнення до відповідальності порушників трудового законодавства. За її словами, по кожному підприємству, на якому існує заборгованість із заробітної плати, проведені перевірки та внесені документи прокурорського реагування. За фактами безпідставної невиплати заробітної плати вже порушено 8 кримінальних справ. Зокрема, до суду передано справу керівника ДП ДГ “Прогрес” (Козелецький район), який заборгував працівникам 591 тис. грн. заробітної плати.

Профспілкові лідери відзначили в своїх виступах значні недоліки реформування оплати праці в країні, яке розпочалося ще кінця дев’яностих років, коли підприємства набули права самостійно формувати фонд оплати праці, а також встановлювати форми, системи та розміри оплати праці. Держава лише залишила собі право визначати мінімальну величину заробітної палати та регулювати оплату праці в бюджетній сфері. Проте і там вистачає проблемних питань, як то перехід на оплату праці працівників бюджетної сфери за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС).

На засіданні круглого столу також виступили: представники Національної служби посередництва і примирення в Чернігівській області, Обласного пенсійного фонду України в Чернігівській області, Обласного центру зайнятості, Управління праці і соціального захисту населення Деснянської районної державної адміністрації.

Отже, важливою складовою ефективного захисту прав людини у сфері праці є поширення серед роботодавців загальноприйнятої в цивілізованих країнах практики ведення соціально діалогу та чітке дотримання норм трудового законодавства. Учасники круглого столу прийняли рекомендації, в яких зокрема наголосили на необхідності посилення роз’яснювальної роботи серед суб’єктів господарювання щодо виконання норм трудового законодавства та відповідальності за допущені порушення.

Для цього було рекомендовано забезпечувати постійну роботу “гарячої” телефонної лінії, а за зверненнями громадян, окрім роз’яснень, необхідно надавати дієву допомогу у випадках, де можна ефективно вплинути на ситуацію.