Починаючи з 2016 року, Ресурсний центр ГУРТ разом із партнерами впроваджує проекти, спрямовані на фасилітацію розбудови Національної мережі організацій громадянського суспільства України. Цей процес супроводжується використанням успішного досвіду європейських ОГС зі створення мереж знизу на умовах рівноправної участі.

НА ШЛЯХУ ДО РОЗБУДОВИ МЕРЕЖІ: ФОРУМ ДІЙ 2018

20-22 грудня 2018 року ГУРТ ініціював проведення Форуму дій із формування Національної мережі ОГС України. Захід відбувся у співпраці з Мережею ОГС Естонії (NENO) за підтримки Швеції, Чорноморського фонду регіонального співробітництва (BST) і Міністерства закордонних cправ Естонії.

Конференція об’єднала лідерів організацій громадянського суспільства, які в інтерактивному форматі розробляли план дій зі створення Національної мережі ОГС України на 2019 рік. У довгостроковій перспективі мережа дозволить українському громадянському суспільству стати паритетним учасником діалогу з органами центральної та місцевої влади, а також національними й міжнародними донорськими організаціями.

Форум розпочався з панельної дискусії та обговорення завдань, які має вирішувати Національна мережа ОГС України. У дискусії взяли участь директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик, виконавча директорка БО «100% життя» Анастасія Дєєва, координатор проектів посольства Швеції в Україні Василь Романюк, голова правління ГО «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК» Іван Харченко. Модерував дискусію виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ Богдан Маслич.

«ГУРТ є партнером у впровадженні тих цінностей, які поширює уряд Швеції. Наша підтримка подібних ініціатив базується на простій філософії, що, в свою чергу, ґрунтується на правах людини і передбачає чотири складові: недискримінація, партисипативність, підзвітність і прозорість. Зі свого боку ми намагаємося допомогти організаціям застосовувати ці принципи, як власну філософію. Формування мережі передбачає чітке розуміння її необхідності. Це амбітна ініціатива, що є результатом подій, які відбуваються в нашій країні», – підкреслив важливість ідеї мережування координатор проектів посольства Швеції в Україні Василь Романюк.

Анастасія Дєєва розповіла про  утворення та функціонування мережі БО «100 відсотків життя», оскільки досвід спроможних парасолькових організацій є важливим компонентом подальшого розвитку співпраці всередині громадянського суспільства. «Благодійна організація «100 % життя» – найбільша пацієнтська організація України. Для нас важливо, щоб осередки об’єднувалися навколо спільних цінностей, які формують наші компетенції. Але об’єднання мусить відбуватися навколо очікуваного результату, який ми спільно обговорюємо й знаходимо. Для ефективної роботи ми маємо знати про реальні проблеми людей, котрі живуть у різних громадах. Однак не слід забувати, що громадянське суспільство – це «watchdog», зобов’язаний проводити моніторинг змін у країні. Громадянське суспільство є тим експертним середовищем, що має запропонувати рішення, які держава зможе почути і прийняти в контексті впровадження реформ», – зазначила виконавча директорка БО «100% життя» Анастасія Дєєва.

Своїм досвідом та ідеями на панельній дискусії також поділилися учасники ініціативної групи зі створення локальних осередків мережі в регіонах – Ірина Гайдучик та Іван Харченко.

«Сподіваюся, це перша панельна дискусія, але не останній діалог, який ми зможемо провести на тему створення Національної мережі ОГС. Думаю, кожен помітив, що мережування – серйозна тема, яку обговорюють всі, такий собі тренд. Ми маємо розуміти, що ті завдання, які ми ставитимемо перед собою, врешті визначають можливість або активного життя мережі, або її інертного існування. Особисто я зрозуміла потребу в створенні мережі, коли наша організація стала хабом для інститутів громадянського суспільства. Не меморандуми забезпечують існування мережі, а розуміння спільних завдань, які ми можемо виконувати. У своїй локальній мережі ми намагаємося підтягувати новостворені громадські організації з об’єднаних територіальних громад у напрямку підвищення їх інституційної спроможності. В громадському секторі багато учасників розглядають один одного як конкурентів, але ми маємо бути партнерами», – розповіла директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Під час дискусії також постало питання щодо очікувань від мережі та можливого внеску учасників у її ефективне функціонування.

«Важливо, щоб кожен знайшов відповідь, що він/вона хочуть від мережі і що він/вона можуть їй запропонувати. Наприклад, мережа може бути комунікаційним ресурсом. В ОГС є багато спільних проблем, які можна вирішувати разом. Одним із завдань мережі та/або регіональних мереж має бути вимір інтересів суспільства та їх репрезентація», – наголосив голова правління ГО «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК» Іван Харченко.

Запис усієї панельної дискусії дивіться у відео нижче.

РОБОТА З ВИКЛИКАМИ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД МЕРЕЖЕЮ

Після завершення панельної дискусії учасників розподілили на три групи, які напрацьовували рішення викликів, що стоять перед мережею, – розбудова регіональних мереж ОГС, включення національних парасолькових організацій і тематичних мереж, дизайн системи врядування Національної мережі ОГС.

«Перевага такого формату роботи в тому, що він дозволяє залучити велику кількість учасників до обговорення та вирішення спільних проблем. Головною умовою є те, що виклики, які обговорюються, стосуються всіх учасників. Тема форуму безпосередньо пов’язана з їхньою діяльністю, тому учасники можуть зробити позитивний внесок у напрацювання реальних кроків, що призведуть до створення мережі. Сумарний досвід роботи учасників у громадському секторі складає сотні років, і весь цей досвід спрямований на напрацювання ідей, як покращити співпрацю між ними», – пояснив консультант із розвитку організацій та менеджменту, один із фасилітаторів заходу Джо Тьопфер.

Представники регіональних осередків на форумі ділилися своїм досвідом із учасниками та разом працювали над викликами, які стоять перед розвитком мережі на локальному рівні.

«У Львові ми об’єднали п’ять організацій, три з яких працюють із молоддю. В подальшому ми плануємо провести фестиваль думок у Стрию, вийшовши за межі Львова, і далі формувати регіональну мережу з низового рівня. Хоча це, безумовно, складніший шлях, в майбутньому так легше працюватиметься, адже мережування має базуватися на основі спільних, а не нав’язаних ідей. Ми самі складаємо правила гри і діємо за ними», – зазначив Голова Крайової Управи СУМ в Україні Андрій Фендик.

На форумі також були присутні представники парасолькових організацій, зацікавлені у створенні Національної мережі ОГС.

«Ми, як членська асоціація благодійних фондів, є невеликою тематичною мережею. Нам не вистачає спроможності, щоб встигати за інформуванням, адвокацією, накопиченням експертної бази. УФБ цікаво отримати доступ до єдиної бази тренерів та експертів. Попит на мережування шалений, але інструменти, які ми використовуємо, працюють лише частково. На мою думку, універсального рецепту створення мережі немає. Вона повинна мати великий набір інструментів і пропонувати кожній конкретній організації, що пасуватиме саме їй. Спільні проекти також можуть бути цікавими, але на мою думку, не варто адмініструвати єдину мапу проектів», – підкреслила директорка Українського форуму благодійників Поліна Нюхіна.

Під час обговорення шляхів залучення до Національної мережі ОГС парасолькових організацій виникло питання щодо загальної спроможності ОГС до мережування.

«Форум засвідчив, що українські ОГС готові до кооперації та мережування, але зараз чітко не звучить ідея такого об'єднання, не презентовані лідери цього руху. Дуже позитивно, що ми вже маємо успішні приклади регіональних об'єднань ОГС, наприклад, Громадська мережа «Свої». Під час роботи у групі я з'ясувала, що більшість учасників – молоді організації, які прагнуть до об'єднання, оскільки мають потребу в розвитку організаційної спроможності, потребують ресурсів, у тому числі комунікаційних. Однак я не зауважила присутності на форумі «критичної маси» досвідчених і стійких ОГС, готових ділитися знаннями, досвідом, ресурсами, які б взяли на себе відповідальне лідерство і прагнули синергії в реалізації своїх проектів, впровадження інновацій тощо», – зауважила виконавча директорка Української бібліотечної асоціації Ярослава Сошинська.

Після обговорення учасники презентували проекти, напрацьовані в групах для вирішення викликів, що стоять перед розбудовою Національної мережі ОГС України.

«На конференції я побачила ті ж проблеми, з якими ми зіштовхуємося на локальному рівні: люди не завжди бачать чітку картинку того, як має функціонувати мережа. Також проблема полягає в тому, що люди бояться брати на себе відповідальність за її формування. Однак, шукаючи спільні ідеї та цінності, ми зможемо досягнути єдиного результату у формуванні дієвої мережі, яка виконуватиме спільно визначені функції. Сподіваюся, після конференції ми вийдемо з конкретним планом дій, який почнемо втілювати в регіонах», – зазначила директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Завершальною частиною форуму стала презентація міні-проектів із розвитку мережі, яка допомогла подивитися на виклики і запропоновані рішення з різних ракурсів, оцінити потреби громадських організацій і реалістичність їх втілення у 2019 році.

«Після форуму в мене зародилася думка провести щось схоже для регіональних організацій, які не потрапили на цей захід. Мережа, утворена знизу, найкраще розумітиметься на проблемах громади і може відстоювати її інтереси. В перший день я подумала, що навряд знайду щось нове для себе, але в результаті ми вже запланували проект, який реалізовуватимемо в різних областях», – поділилася виконавча директорка ГО «Калинове Гроно» Анна Борисова.

МОНІТОРИНГ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНФЕРЕНЦІЇ З РОЗБУДОВИ МЕРЕЖІ 2017 РОКУ

У своїй роботі учасники Форуму дій використовували напрацювання конференції «Пошук майбутнього Національної мережі ОГС України» 2017 року. Як показав моніторинг результатів цього заходу, проведений у січні 2019 року, утворенню мережі знизу, серед іншого, заважає низька інституційна спроможність залучених організацій.

«У роздаткових матеріалах Форуму дій я побачила витяг із напрацювань учасників конференції 2017 року. На мою думку, вони давали серйозне підґрунтя для реальних кроків щодо формування мережі, планування, розподілу відповідальності, встановлення часових меж, визначення індикаторів. Я очікувала, що учасники форуму 2018-го рухатимуться далі. Однак у мене склалося враження, що обговорення різних сценаріїв створення Національної мережі ОГС просто продовжилося і якісного «стрибка» не відбулося. Я ще раз хочу наголосити на необхідності формування «ядра агентів змін», які візьмуть на себе відповідальність за вироблення і просування стратегічної ідеї Національної мережі ОГС», – додала виконавча директорка Української бібліотечної асоціації Ярослава Сошинська .

Переважна більшість учасників Пошуку майбутнього Національної мережі ОГС України 2017 року також звернули увагу на необхідність координаційного центру, який керуватиме процесом створення мережі і навколо якого можна об’єднуватися.

«Реалізувати напрацювання конференції мені не вдалося, і я вважаю це провальним моментом. Проводиться низка заходів, де збираються ніби зацікавлені люди, але результат відсутній. Думаю, варто краще націлювати людей, що створення осередків громадянського суспільства – це справа учасників заходу, а не завдання ГУРТа. Адже багато учасників очікувало, що саме ГУРТ створить мережу, навколо якої вони зможуть об’єднатися. На мою думку, слід позиціонувати, що на подібних заходах надаються лише інструменти для створення мережі, а не готові рішення»,  – прокоментувала керівниця громадської організації «Для спільної справи» Людмила Перевертень.

Саме потреба в організації-лідерові, який стане локомотивом мережі, стала наскрізною у відповідях учасників конференції 2017 року під час моніторингу напрацьованих протягом року результатів.

«На конференції було багато молодих організацій, які працюють на волонтерських засадах без програмної діяльності та сталого розвитку. Через відсутність досвіду проектного менеджменту я не побачив у них надійних партнерів. Ми не є тією організацією, яка може підтримувати їх ресурсами. Потрібно, щоб хтось очолив процес створення мережі, але ніхто не хоче брати на себе відповідальність і бути лідером. Повинна бути одна організація, навколо якої всі об’єднаються, оскільки велика кількість малих організацій більше схильна до конкуренції між собою», – зауважив керівник ГО «Елеос» Сергій Дмитрієв.

Одним із позитивних наслідків заходів 2016-2018 років стала самоорганізація учасників, які знайшли простір для знайомства, обміну думками та співробітництва. Зокрема, три осередки Національної мережі ОГС уже підписали меморандуми про співпрацю з партнерськими організаціями. Подальша робота з розвитку співпраці є тестом на зрілість для представників громадянського суспільства України.

«Безумовно, ГУРТ зацікавлений у тому, щоб в Україні була створена національна мережа ОГС. Така мережа – це атрибут, характерний для усіх розвинених країн світу. ГУРТ хоче бути повноцінним учасником такої мережі, але не прагне її очолити. Хочу підкреслити, ми не будуємо мережу імені ГУРТа, нам це не потрібно. З 2016 року спільно з нашими партнерами з Естонії, Румунії та інших країн ми фасілітуємо процес творення національної мережі ОГС в Україні. Сподіваюся, 2019 рік стане вирішальним у цьому процесі», – зауважив виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ Богдан Маслич.

Детальніше про процес розбудови Національної мережі ОГС України дивіться за посиланням.