27 жовтня 2009 р. журналісти регіональної газети «Джерела Трускавця» на прес-конференції розказали про те, яким чином міський голова перешкоджає діяльності незалежної преси у місті.
Газета «Джерела Трускавця» працює уже десять років, у 2006 році була першим на Львівщині виданням, яке роздержавилось та стало незалежним. На шпальтах газети знаходиться місце для громадської думки, журналістських розслідувань, а також висвітлення болючих проблем міста та оцінки дій місцевої влади. Цим газета не була до вподоби міському голові Леву Грицаку, який обіймає місце голови другу каденцію та має намір іти втретє на вибори. Черговий конфлікт виник тоді, коли працівник редакції газети прийшов на щотижневу оперативну нараду у Трускавецькій міській раді, проте його не допустили на підставі розпорядження міського голови Лева Грицака “Про впорядкування участі службовців та представників ЗМІ у щотижневих оперативних нарадах при міському голові”, у якому вказано, що серед інших восьми запрошених ЗМІ “Джерел Трускавця” немає. Зі слів заступника голови, протягом останнього часу газета не так трактує діяльність міської ради, як би того хотілося керівництву міста. Як вказала редактор газети Тетяна Татомир на заході: «Кого можуть цікавити непричесані думки незалежної преси, окрім самих мешканців міста?
А для них у мера – ціла обойма офіційних і підготовлених ЗМІ. Попереду ж вибори.», - і додала: «Ми хочемо писати якісні матеріали, так як ми бачимо та вміємо, а диктування, що нам можна, а що ні, обмеження та перешкоджання – потребують реакції усієї журналістської спільноти на такі факти». Юридичну оцінку діям чиновників надав адвокат, голова Центру громадської адвокатури Леонід Тарасенко: «Права журналіста гарантовано рядом міжнародних та законодавчих норм, зокрема, журналіст має право відвідувати державні органи влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами, користується переважним правом на доступ до відкритої інформації.
На цій нараді, як вказується у розпорядженні, брали участь представники інших органів влади, комунальних підприємств, установ, інших управлінь (управління юстиції, інспекції праці, центру зайнятості, представника Пенсійного фонду тощо). Також визначено, що можуть брати участь і представники засобів масової інформації (8 медіа перелічено у розпорядженні). Нарада була відкритою для висвітлення, має суспільний інтерес, проте саме представникам цієї газети було відмовлено у доступі. Дії чиновників є проявом цензури та перешкоджанням законній діяльності журналіста». Голова Центру інформаційних досліджень та ресурсних послуг «Меридіан», медіа-аналітик Олександр Лавринович також наголосив на тому, що медіа, які роздержавились, особливо у районах, важко отримувати доступ до інформації у місцевих органах влади, реалізовувати право на свободу слова у період виборів, оскільки чиновники не можуть позбутись «комплексу власника» щодо цих ЗМІ, намагаються далі диктувати, що слід писати, реагують неправовими методами на будь-які розслідування».
Коментарі