З 1 січня 2018 р. набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». Його новинкою стало розширення кола осіб, які зобов’язані подавати електронну декларацію, серед яких громадські активісти, контрагенти установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на запобігання та протидію корупції.

Зміни в законодавстві, які зобов’язали представників громадського сектору подавати декларації, викликали негативну реакцію, як українських, так і міжнародних організацій.

«Зміни, що були внесені до Закону України «Про запобігання корупції» щодо електронного декларування громадських активістів, не відповідають міжнародним стандартам, стандартам Ради Європи, національному законодавству країн-членів Європейського Союзу та кращим міжнародним практикам у сфері декларування. Так, у США та країнах ЄС вимоги щодо декларування доходів розповсюджуються на юридичних осіб (неприбуткові організації), а не на фізичних осіб. Найкращим аналізом на відповідність чинного законодавства про електронне декларування громадськими активістами є висновок Міжнародного центру некомерційного права (ICNL), що розміщений за посиланням», - вважає Ольга Рябуха, експертка Українського незалежного центру політичних досліджень з питань реформування законодавства для громадських об’єднань.

Раніше е-декларування застосовувалося лише щодо посадовців, народних депутатів, держслужбовців та суддів.

«Представники громадських організацій аж ніяк не можуть прирівнюватись до осіб, що виконують функції держави, як це передбачено у Законі України «Про запобігання корупції». Відповідно до поняття «корупція», передбаченого Законом, жодне визначення не стосується діяльності громадських організацій чи їхніх представників, оскільки службовими повноваженнями виконання функцій держави чи пов’язаних з ними можливостями останні не наділені. Вважаю, що е-декларантами повинні бути виключно посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування та особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», - коментує юрист Роман Михайловський.

Впроваджені зміни в закон критикувалися як надто жорсткі і невідповідні міжнародним стандартам. Електронна звітність посилює контроль за діяльністю неприбуткових організацій та відкриває можливості для потенційних зловживань з боку державних органів. Згідно закону, активісти, які не подали декларації, можуть понести кримінальну відповідальність у формі позбавлення волі строком до трьох років.

«Запровадження е-декларування для представників третього сектору - це помста заможних чиновників громадським активістам за результативну антикорупційну діяльність, - каже співзасновниця ГО «СД Платформа» Катерина Везелєва. - В сьогоднішній ситуації, коли кланово-олігархічна структура керування державою продовжує функціонувати, будь-яка ініціатива «відрегулювати» громадський сектор розглядається як «закручування гайок». Громадські організацій та активісти повинні звітуватися виключно перед донорами, які надають необхідні ресурси для втілення ініціатив та ідей, відповідно до вимог встановлених грантодавцями. Безумовно кращим звітом і «е-декларуванням» громадських організацій є результат діяльності громадських активістів та реалізовані проекти».

У 2018 р. у порядок звітування громадських організацій та активістів, можливо, ще будуть внесені зміни.

8 липня 2017 р. Президент України подав на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів та до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги - №№ 6674 та 6675 - які ще не прийняті.

Законопроектами передбачається скасування зобов’язання фізичних осіб - представників громадських організацій подавати звітність у рамках е-декларування, як передбачено законом «Про запобігання корупції», натомість накладається додаткове податкове навантаження на УСІ громадські об’єднання, що є неприбутковими.

21 грудня 2017 р. народні депутати відхилили пропозицію внести до порядку денного законопроект № 6675 і його так і не поставили на голосування.

«На мою думку, ідея з е-декларуванням для громадських активістів не буде впроваджена у реальному житті. Третій сектор в Україні вже досить сильний і постійно розвивається, так що зможе дати відсіч владі», - прокоментувала Катерина Везелєва.

Представники громадського сектору остерігаються, що «е-декларування» антикорупційних активістів може бути використане для дискредитації або перешкоджання діяльності неурядових організацій.

«Запровадження e-декларування створює ризик кримінального переслідування представників антикорупційних організації та громадських активістів. Через неоднозначність трактування суб’єктного складу осіб – представників громадянського суспільства, створюється ризик тиску на останніх, особливо у «зоні ризику» місцеві активісти, - додає Ольга Рябуха. -Такий висновок був зроблений за результатами аналізу запропонованих в Україні законопроектів №6674 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги» та №6675 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги. Як громадянське суспільство може вплинути на скасування або вдосконалення цих законопроектів? Досягнути вищезазначеної мети можливо двома шляхами: 1) Президент України вилучає із законопроекту №6674 положення щодо нових правил звітності для громадських об’єднань, залишаючи тільки норми про скасування електронного декларування для громадських активістів. 2) Верховна Рада приймає законопроект №6271 “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції” щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій осіб”, чим скасовує норми законодавства, що стосуються електронного декларування для громадських активістів».

«Оцінка вищезгаданих законопроектів 6674 та 6675 є негативною, з огляду на те, що дані законопроекти вирішують проблему електронного декларування для громадських активістів шляхом створення нової проблеми у вигляді створення додаткової звітності, - продовжує Ольга Рябуха. - Більше того, запропоновані норми всупереч меті щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань, насправді частково дублюють вже існуючі вимоги та накладають додаткові обтяження. Так, обов’язок оприлюднення річного фінансового звіту покладається на громадські об’єднання, що отримали загальний річний дохід понад 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня поточного року. У випадку ж неподання фінансового звіту чи його неоприлюднення, організація втрачає ознаку неприбутковості і буде сплачувати 18% податку на прибуток, підлягати накладенню штрафу, пені. До того ж, відповідно до проектів, громадські організації, що не мають ознак неприбутковості і підлягають оподаткуванню у повному обсязі, також зобов’язані подавати та оприлюднювати деталізований фінансовий звіт. Розміщення на веб-порталі інформації про «перелік десяти працівників громадського об'єднання, яким у звітному році виплачені найбільші суми заробітної плати», «суму видатків громадського об'єднання, здійснених на користь інших фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності)», а також даних про фізичних осіб – підприємців, які отримали дохід від донорів міжнародної технічної допомоги, має ознаки порушення міжнародного та національного законодавства про захист персональних даних. Отже, запровадження обтяжливої звітності для громадських організацій «в обмін» на скасування електронного декларування для громадських активістів, є неприпустимим та не забезпечує прозорості діяльності організації, а радше створює штучні бар'єри для реалізації громадських ініціатив».

Нагадаємо, у 2017 р. відбулися декілька гучних скандалів навколо звинувачень антикорупційних НУО з боку державних органів. Наприклад, у жовтні 2017 р. слідчі Нацполіції та Генпрокуратури, згідно ухвали Печерського суду, проводили обшуки в організацій «Пацієнти України» та «Всеукраїнська мережа людей які живуть з ВІЛ/СНІД” (ЛЖВ), які звинувачувалися у зловживанні іноземними коштами, наданими Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. малярією. А вже 10 січня 2018 року Мережа отримала нове рішення Печерського районного суду на проведення позапланової аудиторської перевірки. Остання всебічна податкова перевірка Мережі з подачі ГПУ і Нацполіціі в 2017 році нічого не виявила, крім того, що в 2015 році Мережа один з щомісячних регулярних звітів здала із запізненням.