На початку жовтня 1990-го року понад сто студентів влаштували голодування на київській площі Жовтневої революції, яка тепер називається Майдан Незалежності. Впродовж 15 діб вони відмовлялися від їжі, вимагаючи відставку уряду УРСР, ухвалення законів про політичні партії та громадські організації, нового закону про вибори та повернення всіх українців, які служили в радянській армії за межами республіки для військової служби в Україні.
Акцію підтримали тоді близько 30 тисяч студентів київських вишів. Історики назвали її першою перемогою сил, які виступали за державну незалежність України.
Урок минулого
Один з організаторів протестів, а нині директор львівського мистецького об'єднання "Дзиґа" Маркіян Іващишин сказав "Німецькій хвилі", що впродовж дев'ятнадцяти років, які минули від моменту проведення акції протесту, він жодної миті не мав розчарування в тих подіях. На його думку, те, що націонал-демократам "не вдалося повністю розпорядитися успіхом студентського виступу" є провиною політиків старшого покоління. І що студентство завжди буде авангардом суспільного поступу. Як зауважив колишній активіст студентського руху, ті ж студенти, які сьогодні ходять за гроші на мітинги, це абсолютно інша категорія людей.
Прогноз на майбутнє
Іващишин не виключає, що наступні президентські та парламентські вибори принесуть «остаточне розчарування» суспільству в теперішніх лідерах і «громадянське суспільство знову зажадає змін». На переконання Іващишина, рушіями політичних процесів знову виступлять студенти.
Автор: Олександр Савицький
Коментарі