Сонячного ранку 23 вересня Полтава відзначала 66-у річницю визволення міста від фашистських загарбників. Щороку цього дня полтавчани стають учасниками різних святкових дійств.
День міста–2009 став визначним ще й завдяки тому, що вперше проводилось святкування Дня батька в рамках кампанії «Усвідомлене батьківство» за підтримки міського голови А. Матковського.
Його організаторами стали Коаліція громадських організацій з захисту прав дітей, Об’єднання жінок депутатів м. Полтави, Духовно-просвітницький центр «Полтава», обласний БФ «Фонд розвитку громади «Ініціатива».
Театральна площа вже звикла до гамірних заходів. І тепер вона зібрала великий натовп святково вдягнених людей, серед яких на височенних ходулях крокували клоуни, а між ними, як мурашня, снували діти, які тримали в руках повітряні кульки з написами.
Поступово натовп сформувався в колону. Попереду стали татусі з колясками й візочками, в яких сиділи найменші учасники події. За ними – татусі, дідусі зі своїми нащадками на руках, плечах, за руку і просто поряд. Колона вишикувалась, підрівнялась, і почалось захоплююче дійство – «Марш Татусів». Такого Полтава ще не бачила. На жаль, цього не бачив і жоден з представників ЗМІ (окрім кор. газети «Коло»), яких так багато в нашому місті, і які всі мали запрошення на захід.
Центральною вулицею історичного центру міста, що вже вдяглось у розкішні осінні шати, йшла велика різнобарвна, весела процесія батьків і дітей з квітами, кульками, веселою музикою, з клоунами у яскравому вбранні. Жителі й гості міста, приваблені веселим гамором, збиралися обабіч тротуарів і спочатку здивовано, а потім із захопленням спостерігали, аплодували, вітали зі святом, приєднувались до колони. А де ж в цей час були мами? Звичайно – поруч! Такі ж святково вбрані, щасливі, вони з гордістю дивились на свої родини, відчували себе єдиною дружною сім’єю.
На шляху колони, яка прямувала до Корпусного парку, була гордість сучасної Полтави – підземний перехід «Злато місто». І навіть те, що пандуси переходу зовсім не відповідають розмірам дитячих та інвалідних візочків, і деяким мамам на шпильках, у святковому вбранні довелось «весело, вручну» тягти ці візочки спочатку вниз, а потім нагору – це абсолютно не зіпсувало нікому настрою. Ну та й що?! Чи то вперше чи востаннє, чи то єдина непридатна до використання «доступність» нашого міста? Жили ж до цього – проживемо і надалі .
І ось, подолавши останні перешкоди, колонна вийшла до Корпусного парку, де на учасників чекало свято «Я пишаюся, я тато!».
Знову привітання, подарунки багатодітним татусям та найменшим учасникам параду від голови ГО «Об’єднання жінок-депутатів» Ольги Латиш, радника міського голови з гендерної та сімейної політики Тетяни Іваніни, заступника міського голови Олександра Русіна.
Кожна дитина-учасник параду, могла б у цей день сказати: тато, мама, я – дружна родина, щаслива сім’я! А кожен дорослий, причетний до свята, мабуть, зрозумів, що дітей не тільки Бог дав чи лелека приніс.
Самі батьки до поняття сім’ї повинні підходити з позицій усвідомленого й відповідального батьківства, нести відповідальність за весь шлях дитини від її зачаття та народження – до повноліття, адже без мами не буде дитини, а без тата – немає родини!
Коментарі
ПОЛТАВА FOREVER!!!!
статья написана 5+
мероприятие 5+
организаторам 10+
так держать, такой опыт будем принимать на УРА!!!!
еще раз ГРАЦ!!!!