Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) виступає проти прийняття Законопроекту № 2450 «Про порядок організації і проведення мирних заходів». Правозахисники стверджують - подібний закон призведе до соціальних напружень в суспільстві, а також суттєво загрожує міжнародному іміджу України.

Володимир Яворський, виконавчий директор УГСПЛ переконаний, що даний проект закону містить неконституційні обмеження свободи мирних зібрань та порушуватиме міжнародні зобов’язання України щодо забезпечення цього права.

Зокрема в законі передбачено, що організатори мирних зборів зобов’язані нести відповідальність за людей, які беруть в них участь. Фактично автори законопроекту бажають, щоби мирні зібрання відбувалися як паради військових, де всі мають свої чітко визначені обов’язки і безумовно слухаються організаторів. Вони не враховують специфіки великих мирних зібрань, коли їх учасниками є звичайні перехожі, котрі зовсім не зобов’язані комусь підпорядковуватись.

Також, всупереч Цивільному кодексу України, проект закону покладає відшкодування усіх збитків, завданих учасниками мирного зібрання, на його організаторів. Тобто в законодавчому порядку покладається відповідальність не на особу, котра вчинила правопорушення, а на іншу особу. Без урахування її вини в цьому. При цьому вони можуть бути навіть невідомі одна одній.

Представники УГСПЛ наголошують, що проект закону взагалі забороняє проведення спонтанних мирних зібрань. Оскільки без повідомлення мирні зібрання забороняється проводити. «Але чи мав би сенс мітинг на Майдані Незалежності після оголошень результатів виборів Президента через декілька днів?» - запитують правозахисники.

Законопроект містить ще ряд суттєвих недоліків, які детально виписані в Правовому висновку Української Гельсінської спілки з прав людини щодо проекту закону № 2450 від 6 травня 2008 року «Про порядок організації і проведення мирних заходів» (дод № 1).

Правовий висновок, разом з пропозицією про проведення спеціальних комітетських чи громадських слухань, УГСПЛ надіслала до народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України.
 

Джерело