Питання бідності, для України не є чимось екзотичним, про що можна говорити з цікавістю, але віддалено. Воно торкається майже кожного, бо навіть ті хто вважає свій достаток середнім, або, навіть, високим, все одно живе в страсі нестабільності. Те, що ми звикли називати середнім достатком на світовому рівні розцінюється як бідність.
Про країни третього світу годі й говорити, там смерті від голоду, та інфекційних хвороб вже стали нормою життя. Бідність. Завжди були люди, яким вона була на руку і люди, які від неї потерпали. Існувала та існує спокуса вирішити цю проблему простим шляхом рівного поділу ресурсів між всіма членами суспільства і тоді настане всесвітня справедливість і рівність всіх людей.
Та ця ідея утопічна і нереальна, бо хтось отримавши ресурс знайде шлях, як його примножити, а інший, як його в короткі строки розтранжирити, і, як наслідок, виникне все та ж нерівність. Питання тут в готовності самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність. Звичайно, не кожен має в собі задатки лідера і багатьом людям потрібна просто робота, де можна виконувати певні функції і не більше. А що, якщо і таку роботу знайти важко?
Страх перед життям в бідності чи, взагалі, без будь-якого заробітку впливає на всі сфери життя. Абітурієнти вибирають спеціальності для вступу, які їм зовсім не подобаються, але де можна отримувати хороші заробітні плати, і, як наслідок, ми отримуємо спеціалістів, які не люблять свою справу і, відповідно, не можуть виконувати її по справжньому добре.
Новою альтернативою вирішення питання бідності стає: безумовний основний дохід (БОД). Що це таке? Це мінімальні гроші, які всі члени суспільства отримують щомісячно, не залежно від того працюють вони чи ні і скільки вони заробляють. Хороший підхід, але відразу виникає питання чи не зникне у багатьох мотивація працювати, коли вони почнуть отримувати щомісяця гроші, яких хвататиме на прожиття?
Висловлюйте власні думки з приводу цього, а більш детально з БОД знайомтесь на сайті БОД в Україні.
Коментарі
Тетяно, дякуємо, що відвідали симпоізум і дякуємо за відгук!
Ідея дуже "етична". Але вона не враховує декілька аспектів:
1) Психологічний - Якщо мені і так платять навіщо працювати? Приклад: Америка з її постійною грошовою допомогою і купою гетто, де більшості просто нічого не потрібно крім допомоги і шоу.
2)Економічний - "Для того, щоб продати щось непотрібне, треба спочатку купити щось непотрібне" (с)Простоквашино - Де взяти гроші на цю мінімалку? Хтось повинен спочатку їх заробити.
3)Еволюційний - Такі самі чи дуже схожі ідеї висловлювалися всіма - від філософів до фантастів, намагалися приміняти (див. пункт 1) - вона не працює як задумано (спонукати до більшого заробітку). Навіщо в котрий раз намагатися втілити невтілюєме?
Давайте розвивати прагматичний капіталізм. Йому вже ой як багато років, "перевірений часом", а в нас його так і не можуть реалізувати. Хочеться вже трошки позагнивати, як казав один юморист.
Почитав на вашому сайті більше про БОД. Зацікавило інтерв'ю з українським філологом. Вразила фраза: "диференціація БОД знищує БОД". Я вибачаюся, але навіщо мені 100 баксів в Києві на місяць? Я все одно не зможу на них прожити. Про яку впевненість мене, як людини може йти мова??? Хоча, так, в селі, на ту ж сотню я був би "баГатим".
Але ж якщо мені будуть регулярно платити "просто так" 1-2-3-4-5 тисяч, то я просто займусь своїми справами. А може взагалі поїду вічним туристом по світу і буду витрачати гроші України там. Хто буде рухати економіку?
тема и меня была заинтерисовала. смотрел и сайт. конретного мало взял. на семинар не смог приехать. жалею. может быть больше узнал. много настораживает.
в любом случае все станет на свои места через пару лет. поживем - увидим.
Антоне!
спробую прокоментувати Ваші питання, хоча це буде радше моєю думкою, ніж абсолютною відопвіддю. Бо ця ідея сама по собі поставила більше питань, ніж дала відповідей.
1)
По-перше, основний дохід – це лише мінімум, стартовий капітал для кожної людини. Це невелика сума, яка може покрити базові потреби. Навряд багато людей задовольняться цим, а тому змушені будуть працювати.
По-друге, людина може пару місяців повтикати, а потім або зруйнує себе (сама винна) або ж попросить роботу. Бо не зможе просто так сидіти на місці.
2)
питання як профінансувати - взагалі не питання. тут є декілька моделей. знайду матеріал укр./рос. – дам лінк.
3)
були спроби реалізації. є позитивні приклади (воно - працює:) приклади в штаті Аляска, де запроваджена і вже 26 років діє одна з моделей. В одному з селищ у Намібії (http://j.mp/4F6Hyf) і т.п
Тут можна ще дуже багато писати, але зараз якраз готується звіт по симпоізуму і я просто не маю часу дублювати те, що буде ще сказано.
Взагалі, Ваші питання абсолютно закономірні, вони виникають практично у кожного, хто знайомиться з темою.
Справді ніхто не знає, як воно буде, можна тільки передбачати. Добре, що є дискусія.
Артуре!
так, на сайті зараз не так багато матеріалів. вони будуть поповнюватися.
ідея справді не є однозначною. можливо, люди (не тільки в Україні, а будь-де) ще не дозріли до цього.
але рано чи пізно питання роботи буде поставати все гостріше, і справа не в кризах, а глобальних суспільних, зокрема технологічних, змінах. і потрібен буде новий підхід. можливо, БОД - і не вихід, але один з варіантів.
раджу почитати з цього приводу статтю Роберта Антона Вільсона "На шляху до багатсва" http://bod.in.ua/uk/artikel/7-on-the-way-to-get-rich - там є кілька цікавих ідей для роздумів.