Апарат Верховна Рада України за номером 5015 зареєстрував законопроект про внесення змін до низки законів України з питань інтелектуальної власності. Ці зміни стосуватимуться так званих, об’єктів промислової власності - винаходів/корисних моделей, промислових зразків, топографії інтегральних мікросхем, знаків для товарів та послуг та географічних зазначень походження товарів. Вказаний проект отримав погодження Кабміну й отримав назву «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності».

З приводу вказаного, 19 серпня 2009 року у приміщення Державного департаменту інтелектуальної власності, під головуванням його очільника, Миколи ПАЛАДІЯ, відбулося спеціальне засідання у форматі круглого столу з питань змін до законодавства з інтелектуальної власності. Запрошеними на круглий стіл були представники системи державної охорони інтелектуальної власності, асоціації патентних повірених України, автори внесених законопроектів. Від імені мережі національних центрів інноваційного розвитку Держінвестицій участь у заході прийняв керівник Рівненського представництва РЦІР, магістр інтелектуальної власності Юрій ТРАЧУК, котрий і прокоментував вплив змін на суб’єктів права інтелектуальної власності, трансферу технологій та на розвиток інновацій в Україні загалом.

 «Пропоновані Урядом зміни пов’язані із адаптацією законодавства України до європейських норм та зобов’язань нашої держави за міжнародними договорами, учасниками яких ми є» - повідомив Ю.Трачук. «Україна, як країна з визначеним курсом на євроінтеграцію та становлення принципів верховенства права мусить дбати як про своїх громадян, так і про суб’єктів права інтелектуальної власності, які хочуть реалізувати свої права та інтереси на нашій території» - продовжує Юрій – «Ці зміни – вимога часу та певний компроміс: українці поступаються певними преференціями (котрих не було раніше для іноземних заявників) натомість ми отримуємо інтеграцію досить зручних норм світової спільноти з питань промислової власності в Україну. Прикладами цього стане внесення норм Договору PLT у рамках Світової організації інтелектуальної власності (повноцінним учасником якої є і ми). Приміром, з вступом у дію змін, можливим буде подання заявки на реєстрацію промислового зразка з наданням правової охорони на перелік об’єктів зі 100 зразків (дотепер, діяв «принцип єдності заявки», одна заявка – один патент. А граничний термін дії патенту збільшиться з 15 до 25 років. Ще цікавим є нововведення щодо промислових зразків та знаків для товарів та послуг. Суттєво скоротяться терміни експертизи, й інші зацікавлені особи матимуть змогу отримати доступ до матеріалів заявок. З набрання чинності змін, упродовж 3-х місяців з дати завершення формальної експертизи заявок, відомості вивішуватимуться на офіційному сайті Держдепартаменту інтелектуальної власності й усі зацікавлені особи проти реєстрації позначень, зможуть подати своє мотивоване заперечення проти такої реєстрації. Якщо ж заперечення не надійде, позначення реєструється. Окрім того, рішення про реєстрацію може тепер опротестувати не лише заявник, а і зацікавлена сторона, що подавала заперечення проти реєстрації. Також, якщо позначення побуло на ринку більше 5 років, оскаржити надання йому правової охорони у суді буде неможливим. Це суттєвий захист від так званих, «інтелектуальних рейдерів, адже досі позов проти Знаку можна подати будь-коли у термін чинності його свідоцтва, а при корумпованій схемі судової системи це створювало суттєві перепони для життєдіяльності деяких підприємств. Є відомими гучні справи з цього питання. Окремо, хочу наголосити на процедурі досі не дуже популярного об’єкта – географічного зазначення походження товару. Відомі плодикові випадки надання правової охорони таким позначенням в Україні. За новою процедурою, за якою охоронятиметься весь унікальний процес (традиційність) географічного позначення, а особи, що його використовували без реєстрації зобов’язується самостійно без попередження припинити таке використання (причому право заборонити таке використання залишається у заявника позначення). На мою думку, це надасть поштовху для створення новітніх регіональних бізнес-утворень (чи то кластерів, чи то спеціалізованих спілок з фактичних конкурентів). А причиною їх об’єднання стане одна мета – якісний успішний брендінг. А додатковим плюсом - спільна рекламна стратегія з єдиним бюджетом, що сприятиме продажу товарів під єдиним брендом – своїм географічним зазначенням. Однозначно, за умови чіткої системи фінансового та організаційного планування, такі промислові об’єднання приречені на успіх.

На завершення, підкреслю, що із внесенням змін дозволить також подавати заявочні матеріали на отримання правової охорони на об’єкти інтелектуальної власності в Україні у електронній формі, користуючись електронним підписом. Цей крок надасть розвитку технологічності діловому листуванню з патентним відомством та забезпечить оперативний супровід експертизи. Отже, строки розгляду заявок мають бути зменшені.

Єдиним упущенням, що безперечно сприйметься з опором патентними повіреними України, оскільки нова схема розгляду заявок дозволятиме іноземним заявниками самостійно подавати заявки, реагувати на запити експертизи, та вчиняти інші дії у закладі експертизи. Це полегшує завдання та зменшує видатки для іноземних заявників, але водночас ліквідовує досить дохідну частину патентних повірених, деякі з яких виконували лише функцію перекладацького бюро та адресної скриньки, адже самі матеріали заявок вже були підготовлені належним чином та подані у національні відомства країн заявників, лишалося лише їх перекласти на українську та вказати свою адресу для переписки. До того ж, такі послуги чомусь для іноземців стають дорожчими уп’ятеро. Як то кажуть, нема лиха без добра, і, як у цьому випадку, навпаки».