Новітні інтернет-технології зробили медіа-ринок дуже оперативним. Однак часто журналістські стандарти стають жертвою перегонів за сенсаційністю.

9 вересня 2016 року низка українських ЗМІ розповсюдила інформацію, що в Миколаєві під час відпрацювання стрибків із парашутом загинули двоє офіцерів 79-ї окремої аеромобільної бригади. Як причину медіа вказали, що під час десантування у військовослужбовців не розкрилися парашути. Фейкова новина розійшлася мережею з блискавичною швидкістю. В результаті Управління зв’язків з громадськістю Збройних сил України мусило давати спростування.

Варто відзначити, що публікація цієї «новини» могла завдати моральної шкоди, як мінімум, сім’ям військовослужбовців 79-ї бригади. Крім того, подібні випадки ставлять під сумнів професійність українських ЗМІ. ГУРТ поцікавився в медіа-експерта, наскільки ця проблема загрожує журналістиці в Україні.

«Ми зіштовхнулися з тим, що відкриті джерела дають недостовірну інформацію. Інформація подається апріорі без перевірки й із недостовірних джерел. Це помилка в роботі журналіста. Якщо ж недостовірна інформація поширюється систематично, то це, безумовно, комусь вигідно. Тоді йдеться  про маніпуляцію та пропаганду. Журналісти мусять оцінювати передовсім достовірність джерел, звідки вони беруть інформацію. В разі подання недостовірної інформації довіра до такого джерела автоматично знижується. Не варто користуватися винятково соціальними мережами, оскільки саме їх глобально застосовують для інформаційних «вкидів» із метою маніпуляції. Часто саме через оперативність страждають інші стандарти», – розповіла ГУРТу експертка Інституту масової інформації щодо журналістських стандартів Олена Голуб.

Одним із завдань журналіста є грамотна робота з інформацією й перевірка фактів. В умовах російсько-української війни проблема професіоналізму українських журналістів постає особливо гостро. Адже в такій ситуації інформаційне поле часто є об’єктом маніпуляцій для загострення становища в країні.

Фото: джерело.