17 липня 2015 року Верховна Рада України у другому читанні ухвалила зміни до Податкового кодексу, які стосуються діяльності неприбуткових організацій. Йдеться про законопроект №2049. Відповідно до аналізу змін, представлених експерткою Українського незалежного центру політичних досліджень Анастасією Красносільською, громадські організації отримали як нові можливості, так і перешкоди для своєї діяльності.

Серед основних пунктів податкова експертка УНЦПД виділяє такі: скорочено перелік організацій, надходження яких звільнені від податку на прибуток; розширено перелік надходжень, що звільнені від податку на прибуток, проте останнє слово – за Мінфіном; критерії включення до Реєстру неприбуткових організацій чітко не визначені, порядок включення до Реєстру не змінився; податкова звітність тепер є обов’язковою для усіх неприбуткових організацій; введені дискримінаційні податкові умови для господарської діяльності неприбуткових організацій; з`явилися додаткові податки для організацій громадянського суспільства; податкові пільги для донорів неприбуткових організацій обмежені; благодійна допомога оподатковується, пільга з податку на доходи при отриманні благодійної допомоги не підвищена.

З метою представлення до уваги Міністерства фінансів України важливих аспектів діяльності громадського сектору, неврахованих законопроектом №2049, 15 грудня 2015 року Український незалежний центр політичних досліджень організував публічну презентацію «Чотири вимоги благодійників до нового Податкового кодексу». 

Анастасія Красносільська пояснила, чому представники благодійних та волонтерських організацій мають право висувати свої вимоги: «Протягом 2014 року українці перерахували 8 мільярдів гривень на благодійні потреби. Така сума, більша, наприклад, за бюджет Міністерства охорони здоров’я, говорить про те, що благодійники та волонтери допомагають державі там, де вона не справляється. Міністерство фінансів України стверджує, що одним із завдань податкової реформи є забезпечення соціального захисту найбідніших українців. Саме для того, аби продовжувати платити пенсії, соціальні виплати, міністерство пропонує підвищити ставки податків. Якщо наміри уряду щирі, податкова реформа мусить включати для себе додаткові пільги та стимули для благодійників».

Під час заходу засновниця благодійного фонду «Таблеточки» Ольга Кудиненко зазначила, що  перший пункт вимог благодійників до Міністерства фінансів не може вичерпуватися лише питанням спрощення бюрократичного тягаря для волонтерів АТО: «Ця вимога має стосуватися усіх категорій населення. Наприклад, наша організація надає паліативну допомогу онкохворим дітям.  На жаль, не завжди є змога оплатити навіть похорони дітей, тим паче важко віддавати додаткові гроші державі», – зазначила Ольга.

Також вона звернула увагу на значення пільг для соціально відповідального бізнесу: «Компанії, які жертвують для нашого фонду кошти, платять великі податки. Надавати благодійним організаціям фінансову допомогу  без податкових пільг вони не мають можливості. Неприпустимо обтяжувати бізнес і волонтерів, які взяли на себе вирішення соціальних проблем».

Виконавчий директор Фонду «Свої» (Фролівська, 9/11) Оксана Сухорукова висвітлила особливості зміни до Податкового кодексу, відповідно до якої волонтери будуть змушені сплатити 20% від зібраних на свої картки коштів: «Люди, які взяли на себе відповідальність за цілу низку суспільних проблем, пов’язаних із подіями на Майдані та війною на сході, два роки діяли поза правовим полем. У вересні 2014 року влада підписала закон №1668. Він передбачав, що у разі запису до реєстру волонтерів АТО і підтвердження своїх витрат, волонтерська організація може розраховувати на те, що з неї не стягуватимуть податок у розмірі 20%. На жаль, цю норму прийняли постфактум, тому документів, які підтверджують передачу закуплених засобів допомоги, фактично ні в кого немає».

Представниця Української Біржі Благодійності Ірина Куца виокремила проблему збільшення неоподатковуваного розміру нецільової благодійної допомоги до дванадцяти прожиткових мінімумів на рік: «Держава не може запропонувати механізми підвищення фінансової допомоги. Натомість, ми маємо компромісний варіант – збільшити обсяг нецільової допомоги у негрошовій формі. Так ми зможемо допомогти більшій кількості осіб, які зараз зводять кінці з кінцями».

Ще одна учасниця обговорення – Лариса Жигун – представляла Український Фонд Благодійників. За останній рік організація провела низку аналітичних досліджень видів неоподатковуваної цільової допомоги, яка надається в Україні. За словами Лариси Жигун, нинішній перелік не охоплює увесь спектр послуг, наданих благодійними організаціями. «Однозначно необхідно врахувати думку громадськості і розширити наявний перелік видів неоподатковуваної цільової благодійної допомоги, який є занадто вузьким та не відповідає цілям та сферам діяльності, передбаченим ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації», – зауважила Лариса Жигун. Зі свого боку, Український Фонд Благодійників висловив готовність до конструктивного діалогу щодо розширення критеріїв надання допомоги і категорій осіб, які її потребують.

Насамкінець благодійники сформулювали чотири вимоги, представлені під час заходу за результатами численних попередніх громадських консультацій:

1. Прибрати бюрократичні процедури з діяльності волонтерів АТО і запровадити мораторій на перевірку діяльності волонтерів АТО за 2013-2014 роки.
2. Підвищити неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги у негрошовій формі до дванадцяти прожиткових мінімумів на рік.
3. Розширити види неоподатковуваної цільової благодійної допомоги (зокрема, передбачити звільнення від податку допомогу для побутових потреб інвалідам, сиротам, багатодітним родинам, іншим незахищеним верствам населення).
4. Створити податкові пільги для соціально відповідального бізнесу, який робить цільові пожертви для підтримки інвалідів, сиріт, багатодітних родин, самотніх літніх людей, інших незахищених верств населення.

До відома. У четвер, 17 грудня 2015 року, влада України вирішила відкласти прийняття нового Податкового кодексу на наступний рік. Проте вимоги благодійників не втрачають своєї актуальності.