У понеділок, 8-го червня 2009 року відбулися збори громадських активістів, представників преси, членів Громадської Палати при Луганській міській раді.

Причиною проведення зборів стало рішення міської ради №49/11 від 27.03.2009 року про перейменування скверів та парків міста.

Це рішення викликало обурення як багатьох рядових луганчан так і спеціалістів-мовознавців, тому що запропоновані назви не відповідають нормам чинного українського правопису, мають історичні невідповідності, а часом є просто абсурдними.

Учасники зборів вирішили виступити із пропозицією до Луганської міської ради про створення громадської комісії із власних найменувань у місті, до складу якої б увійшли філологи, музейні працівники, старожили міста, літератори та історики а також виступити на найближчому засіданні виконкому міської ради 19 червня та особисто донести власну стурбованість ситуацією, що склалася.

Приймаючі рішення про перейменування вулиць посадовці Луганської міської ради не бажали прислухатися до думки фахівців. До обговорення зазначеного рішення міської ради спеціалісти з питань топонімії, історики, краєзнавці, філологи запрошені не були.

„Коли перейменовувати сквери чи певну територію треба це робити вдумливо, дотримуватися, по-перше, історичного принципу, по-друге, принципу прозорості семантики топонімів (значення назви має бути прозорим, відповідати дійсності або підпорядковуватися історичному принципу, наприклад, парк Дитячий – парк для дітей, а не дитячий парк Щорса), - зазначає професор кафедри загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Катерина Глуховцева. – Міські чиновники при укладанні свого рішення про перейменування порушили правила українського чинного правопису, використали слова-покручі”.

Громадська активістка, член Громадської Палати при луганській міській раді Корнілова Галина зазначила, що регуляторний акт, щодо перейменування скверів та парків міста пройшов повз членів територіальної громади. Зумовлено це тим що зазначений документи був оприлюднений на останніх сторінках газети „Жизнь Луганська” і з громадськістю не обговорений фактично не був.

Хоча у відповідь на рішення міської ради від громадських активістів, членів Громадської Палати, міських старожилів, літераторів, музейних працівників було направлено ряд листів міському голові Сергію Кравченку, секретарю Надії Черновій, та управлінню архітектури та містобудування, жоден з листів не отримав відповіді.

Саме тому громадські активісти вирішили вдатися до більш рішучих дій та вимагати від міської ради зберегти красу та історичну спадщину у міських назвах Луганська.