Суддя Кобеляцького районного суду задовольнила адміністративний позов жителя Біликів Олександра Слищенка до Кобеляцької роти ДПС. У результаті була скасована постанова про накладення на біличанина штрафу в розмірі 300 гривень. Сорокарічний Олександр Слищенко до цього ні з ким жодного разу не судився.

Працював приватним підприємцем, ремонтував комп’ютери, фото- та відеоапаратуру. Ні з ким не конфліктував, ні на кого не скаржився. Думка про суд з’явилася у Олександра після того, як 17 лютого він отримав листа з Кобеляцької роти дорожньо-патрульної служби.

У конверті були копія постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за правопорушення і фотографія. На знімку був зображений «Ланос» Олександра на фоні дорожнього знаку «Лелюхівка». І невеличкий напис: «086 км/год».

«Я був упевнений в тому, що виграю суд, - говорить Олександр. І аргументує: - По-перше, я за освітою вивчав радіоелектроніку. І тому небезпідставно вважаю прилад «Візир», на показах якого ґрунтуються претензії «даїшників», недосконалим. У ньому вельми невдало спробували об’єднати два прилади – цифровий фотоапарат і радар. У всьому світі поліцейські в таких випадках використовують прилади, які працюють на основі лазера. Встановлені вони стаціонарно, а не працюють у руках людини, що виключає суб’єктивний фактор.

По-друге, я постійно спілкуюсь з автолюбителями в Інтернеті. Вони в один голос стверджують, що практика накладання штрафів на підставі показів «Візира» незаконна. Дуже багато корисних порад надає адвокат Володарський. На основі його рекомендацій я й написав свою першу скаргу».

Першу скаргу Слищенка кобеляцький суд відхилив. Мовляв, до суду потрібно подавати позови. Тоді Олександр подав позовну заяву. Її теж повернули. Аргумент – не сплачене державне мито. Слищенко вважає, що це незаконно. В таких випадках мито не сплачується. Але все ті ж знайомі юристи з Інтернету порадили таки заплатити ті 3 гривні 40 копійок, щоб зекономити час. Він це зробив. З третьої спроби позовну заяву прийняли до розгляду.

Судове засідання тривало майже півтори години. Хоча суддя Тетяна Тесленко заявила, що зазвичай такі справи розглядаються за 15 хвилин. І найчастіше закінчуються на користь ДАІ. Позивачі-автолюбителі просто не можуть документально довести свою правоту.

Олександр Слищенко зміг. Він ґрунтовно підготувався до судового засідання. «Мої аргументи і докази були викладені на 7 сторінках друкованого тексту, - розповідає чоловік. - Я доводив, що співробітники міліції порушили цілий ряд статей Закону України «Про міліцію», Цивільного та Адміністративного кодексів».

Рішення суду ще не набрало законної сили. «Даішники» ще мають 10 днів для його оскарження в Харківському апеляційному адміністративному суді. Але Олександр впевнений, що в разі оскарження виграє й там. Говорить: «Даішники» в суд не прийшли. А доводи, котрі вони надіслали, не витримували ніякої критики. Навіть копії сертифіката на «Візир» не надіслали. Одні слова проти моїх документів».

У разі ж програшу справи в Апеляційному суді Олександр готовий дійти аж до Верховного суду України. Він пояснює: «Я хочу довести всім українцям, що свої права можна й потрібно відстоювати. У тому числі і простим громадянам, котрі не мають грошей на адвокатів та «блату» у судах».

Джерело