Образи дітей часто використовуються в різних медійних матеріалах, аби зобразити трагічність ситуації й звернути ще більше уваги на те, що відбувається в соціумі. ГУРТ підготував підбірку всесвітньо відомих фотографій, на яких діти стали символом серйозних соціальних проблем і дискусій.

1. Майор Террі Гурола обіймає свою доньку після повернення зі служби в Іраку. «Все, що я могла зробити, повернутися наліво, звідки йшов голос, і перебігти аеропорт. Я пам'ятаю, як опустилася на коліна, хапаючи Габі. Я не могла відпустити її ні на секунду. Вона продовжувала говорити: «Мама, я сумувала за тобою!». Я плакала від радості, що Габі не забула мене. Коли я нарешті озирнулася, побачила, що кожна людина в цьому аеропорту теж плакала. Чоловіки, жінки – всі вони просто ревіли.

Я поняття не мала, який вплив матиме ця фотографія. Маю на увазі, нічого собі: Габі і я опинилися на автобусах і вокзалах; на армійських плакатах; навіть на рекламі для страхування життя. Ця світлина й досі викликає сльози на моїх очах», – розповіла пізніше Террі.

2. Хлопчики-дробильники. Світлина авторства Льюїса Хайна відображає проблему використання дитячої праці. У ХVIII столітті діти працювали на ткацьких фабриках, у шахтах та як сажотруси.

Маленькі робітники завдяки своїй статурі могли дістатися до важко доступних місць та не вимагали великої заробітної плати. На цій фотографії зображена група хлопчиків-дробильників із шахти на півдні Пенсильванії.

3. «Зачекай на мене, тату!». Світлина авторства Клода П. Деттлоффа зафіксувала момент маршу полку Британської Колумбії під час Другої Світової війни.

На фотографії маленький Уоррен Бернард втік від своєї матері до батька, рядового Джека Бернарда, з криком «Зачекай на мене, тату».

Фотографія стала дуже відомою, її опублікували в журналі «Life». Також світлина використовувалася для випуску воєнних облігацій.       Полк Бернарда повернувся додому наприкінці війни.

4. Голод в Судані. Мабуть, найвідоміша світлина з усього списку належить Кевіну Картеру. У 1993 році він спеціально поїхав у Судан, щоб відзняти сцени голоду.

Знімок зі стерв’ятником та дівчинкою був випадковим: втомившись від сцен голоду та смерті, Картер вийшов із маленького населеного пункту, де жив, щоб відпочити. У полі почув плач, озирнувшись, побачив маленьку дівчинку. Зробивши декілька знімків, помітив, що поруч із дитиною приземлився стерв’ятник. Через хвилин двадцять фотограф зрозумів, що птах сам не відлетить і прогнав його.

Незважаючи на масовий осуд фотографа за те, що він ніяк більше не допоміг дівчинці, Кевін Картер отримав Пулітцерівську премію, а дівчинка та стерв’ятник назавжди стали символом голоду у країнах третього світу.

5. Афганська Мона Ліза. Збираючи матеріал про афгансько-радянську війну, фотограф Стів Маккаррі відправився в Афганістан, а потім відвідав табори біженців, яких було дуже багато на афгансько-пакистанському кордоні.

Маккаррі мав намір відобразити становище афганських біженців із жіночої точки зору.

За іншою версією, фотограф хотів простежити генетичний шлях зелених очей, що почався ще в часи Чингісхана.

Тим не менш, зеленоока біженка стала всесвітньо відомим символом афганського конфлікту.

У 2002 році команда National Geographic розшукала дівчину. Її справжнє ім’я – Шарбат Гула. На той час їй було близько тридцяти років, але до часу, поки її розшукали журналісти, вона і гадки не мала, що стала відомою на весь світ.

6. Діти, що біжать від напалму, який розливають південнов'єтнамські збройні сили. Знімок зробив Нік Ут. Центром композиції є дев'ятирічна Кім Фук, яка кричить від жаху і болю. У неї страшні опіки третього ступеню на спині і ззаду на ногах. Зробивши знімок, Нік підхопив дівчинку і відвіз її та інших поранених дітей в госпіталь.

Лікарі були впевнені, що вона не виживе, проте через 14 місяців перебування в лікарні й 17-ти операцій Кім практично вилікувалася. Вона досі жива й присвятила життя допомозі дітям-жертвам воєн. 

Автор: Анастасія Осипенко