Прості кроки часом здатні змінити світ на краще. Це довів трирічний проект «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство через різноманіття», який виконував Ресурсний центр ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми Східного партнерства «Культура» у сільських громадах Вірменії та України. Про це під час прес-конференції в ІА УНІАН 29 жовтня зазначила програмний менеджер Ресурсного центру ГУРТ Мар’яна Завійська.

Головною тезою проекту було те, що культура має стати потужним інструментом в розвитку місцевих громад. Поки ж побутує стереотипне ставлення до підтримки культури за надлишковим принципом, культурне розмаїття сприймають як перепону, не помічаючи його потенціалу.

Реалізація проекту в Україні і Вірменії мала свої особливості. Зокрема, в той час, коли в десятьох громадах Київської області нацменшини потребували глибшої інтеграції, у Вірменії ситуація була прямо протилежною. Різні етноси живуть там протягом тривалого часу, виростивши не одне покоління і фактично асимілювавшись з титульним народом. Крім того, Вірменія є досить монолітною країною, де нацменшини представлені лише сімома відсотками від усього населення. «Зважаючи на цю специфіку, коли нацменшини, що мешкають у Вірменії, повністю інтегровані, вони більше потребують збереження власної культури, – зазначила голова правління Центру НУО (Вірменія) Маргаріт Піліпосян і додала: – Ця трирічна ініціатива дала можливість фактично побачити, що люди, які проживають в громадах, несуть у собі великий потенціал».

«Нам було важливо показати і використати те, що кожен мешканець громади володіє цінним соціальним ресурсом та може бути залученим до розвитку громади. Більше того, ми отримали вдалий досвід інтеграції в суспільні процеси представників національних меншин та вразливих мешканців громад. Результатом трирічної роботи стала поява творчих майстерень, арт-кафе, зон відпочинку для дітей і дорослих, навчальних студій», – розповіла Мар’яна Завійська.

Культурні ініціативи, реалізовані під час проекту, не насаджувалися згори, а йшли від потреб громади, яка спершу усвідомила свої проблеми, а далі продумувала шляхи вирішення, докладаючи при цьому і власних ресурсів – фінансових, часових, волонтерських. Детальніше про алгоритм реалізації проекту дивіться у відео нижче.

Серед проектів, що стали найяскравішими з реалізованих у Вірменії, чільне місце обіймає відновлення сільського клубу в Мецаморі. Відтоді на підмостках закладу поряд із вірменськими часто лунають українські пісні. А у Ванадзорі місцеві активісти створили ляльковий театр, у репертуарі якого сучасні вистави. Крім того, там також знаходиться місце для української культури. Про це зазначила програмний фахівець Фонду громадського розвитку та партнерства (Вірменія) Ліліт Аванесян.

Член координаційної ради Федерації українців Вірменії «Україна» Юрій Мінасян також переконаний, що проект був успішним і взаємозбагачення відбулося. Про це говорить сприйняття людьми власних здобутків, а також щирі емоції від перегляду танців чи прослуховування українських пісень у виконанні вірменських дітей. Символічно, що цього року стараннями української громади, в тому числі Юрія Мінасяна, у Єревані вдалося встановити пам’ятник Тарасу Шевченку, чого так давно очікували українці Вірменії. Попри те, що офіційного відкриття ще не відбулося, сюди, як то кажуть, не заростає стежка пам’яті.

Водночас результатами проекту є не тільки оновлення сільського клубу чи відкриття культурної зони на вулиці. «Відбулися зміни на рівні самоусвідомлення людей. Громади зрозуміли, що у них є певна ідентичність, зуміли вибудувати певний рівень довіри і взаємоповаги один до одного, і це, на мою думку, є головним результатом проекту», – зазначила Мар’яна Завійська.

«Насправді, ресурс не є визначальним, якщо є бажання і мотивація. Люди залюбки жертвують свій час і можливості для того, щоб процвітало їхнє місто або село. Це діє, і це потрібно донести до інших громад», – наголосив Юрій Мінасян.