У Всеукраїнський день бібліотек, який традиційно святкують 30 вересня, ГУРТ поспілкувався зі співробітниками Державної бібліотеки України для юнацтва. Читайте у нашому матеріалі про те, що таке бібліотека для юнацтва, чим ще, окрім видачі книжок, займаються її працівники та як бібліотеки можуть бути корисними громаді.
У суспільстві панує думка, що бібліотекарі просто видають-приймають книжки, реєструють користувачів і стежать за порядком. На цьому їхня діяльність нібито обмежується. Насправді ж це не так – сучасні бібліотеки прагнуть бути справжніми центрами культурного життя громади.
«Бібліотека – територія єдності» – таке цьогорічне гасло Української бібліотечної асоціації.
Для того, щоб об’єднати громаду навколо культури, бібліотеки займаються як науковою, так і організаційною діяльністю. «Наша бібліотека є методичним центром українських бібліотек для юнацтва. Ми розробляємо соціологічні дослідження за інформацією, поданою регіональними бібліотеками, і вже за результатами цих досліджень вирішуємо, куди спрямувати свої зусилля – чи на патріотичне виховання, чи на правову діяльність, чи на проблеми екології», – пояснила заступник з наукової роботи Тетяна Сопова.
Результати досліджень визначають тематику подальшої діяльності – конкурсів, навчальних програм та інших заходів, специфіка яких залежить від виду бібліотеки. Так, бібліотеки для юнацтва орієнтуються на людей 14-28 років.
«Наша цільова аудиторія – це підлітки, молодь, зокрема, молоді сім’ї. Ми намагаємося усіляко їх підтримувати. Наприклад, мало хто знає, але майже в кожній бібліотеці для юнацтва є психологічна служба, яка надає як індивідуальні, так і сімейні консультації, а також проводить різноманітні тренінги та заняття», – зазначила заступник по роботі з електронними ресурсами Тетяна Якушко.
Зараз на базі бібліотеки проходять заняття в рамках освітнього проекту «Вільна школа»; регулярно відбуваються конкурси для молоді, яка читає.
Інтерактивна гра в рамках молодіжної вітальні «Живе спілкування»
«Ми працюємо за такою схемою: дивимося, яка проблема є актуальною у суспільстві, та пропонуємо рішення. Наприклад, коли інтернет був новинкою, в рамках проекту LEAP за підтримки Відділу преси, освіти і культури Посольства США ми відкрили інтернет-центр. На це був попит, до нас приходили люди й працювали. З часом, коли інтернет став поширенішим, вік відвідувачів нашого центру змінився: якщо раніше це були дорослі люди, то тепер це діти. Якось ми побачили, яку лексику вони використовують у веб-мережі, і були вражені. Вирішили, що мусимо щось із цим робити, і провели дослідження, присвячене мережевому етикету – нетикету. А згодом дізналися про програму «Онляндія. Безпека дітей в Інтернеті», що також займається цією проблемою. У партнерстві з цією програмою ми випустили посібник «Культура віртуального спілкування». Маємо плани на майбутнє: хочемо співпрацювати з бізнесом, зокрема, шукаємо спонсорів для навчального курсу з основ фотозйомки. Цього року долучилися до письменницького марафону NaNoWriMo (National Novel Writing Month) за програмою Come Write In. Це всесвітня ініціатива. Учасники марафону кидають собі неабиякий виклик — за 30 днів листопада створити чорновик роману на 50 000 слів», – додала Тетяна Якушко.
Координатор освітнього проекту «Вільна школа» Олександр Лихенко вважає, що сучасні бібліотеки виконують важливу функцію суспільного центру й тим самим створюють альтернативу комерційним «вільним просторам».
Редагувала Катерина Полякова
Коментарі