Керівник фонду The Atlantic Philanthropies Оешлі та його радник Ла Пйана формують кращі практики завершення діяльності великого впливого фонду. Про це пише Stanford Social Innovation Review 

Зазвичай, ми думаємо про великі приватні фонди (з активами понад $ 1 млрд) як про вічних пожертвувачів. Такі назви, як Форд, Карнегі, Рокфеллер, і Паккард, викликають образ донора, чиї погляди – і статки залишатимуться ще довго після його смерті.  Але поширюється компенсаційна тенденція. Багато потенційних благодійників та заснованих фондів наразі розглядають або активно впроваджують стратегію тимчасової дії. Інакше кажучи, вони планують одного дня припинити свою діяльність.

Дослідники Сенфордської школи державної політики Дюкського університету, США, виявили 45 фондів, які умисно витрачали весь свій капітал, а також 29 інших фондів, які планують зробити те ж саме. Зростанню інтересу до моделі тимчасової дії сприяє кілька факторів. По-перше, сьогодні багато донорів хочуть побачити здійснення їхньої благодійницької місії за життя. По-друге, багато з них хоче вирішувати великі проблеми, що мають гостру потребу у прийнятті глобальних, затратних рішень. І по-третє, зростає розчарування у зв'язку з повільними темпами розвитку та бюрократизацією багатьох постійних фондів.

Джуліус Розенвальд, виконавчий директор компанії «Сірс, Роубак енд Ко.», навмисно виплатив усі вклади незабаром після смерті свого донора. Зовсім нещодавно, Фонд Білла та Мелінди Гейтс оголосив, що їх фонд з капіталом $ 36.8 млрд закриється через 20 років після їхньої смерті.

І врешті це стосується фонду The Atlantic Philanthropies. Atlantic планує припинити надання грантів до кінця 2016 року і повністю завершити діяльність незадовго після цього.

Час закриття

Чак Фіні, засновник фонду The Atlantic Philanthropies, отримавши великий прибуток від продажу своєї компанії Duty Free Shopping (враховуючи інвестиції у компанію General Atlantic Group), пожертвував більшу частину свого майна фонду. Оскільки розмір пожертвувань The Atlantic Philanthropies зростав, він розробив філософію «Віддавай, поки живеш».  У 2002 році він та рада директорів The Atlantic Philanthropies офіційно прийняли стратегію тимчасового терміну дії.

На сьогоднішній день,  The Atlantic Philanthropies є найбільшим фондом, який коли-небудь планував повністю припинити свою діяльність. До свого закриття The Atlantic має виконати благодійні зобов'язання щодо виплат більш ніж $ 7,5 млрд. Згідно стратегії тимчасового терміну дії, фонд спеціально надавав гранти, розмір яких перевищував надходження пожертвувань. Сьогодні, його активи оцінюють у $ 2,2 млрд, майже третину з яких вже було віддано грантоотримувачам. Протягом наступних декількох років ми зберігатимемо програмні та запасні кошти і контролюватимемо наші останні гранти. Таким чином, приблизно  2018 року, ми будемо закривати фонд.

 План виходу

Оскільки ми завершуємо нашу грантову діяльність та закриваємо організацію, знаємо, що нам треба ще багато чому навчитись. Але ми уже отримали певний досвід, яким би хотіли поділитись. Нижче ми надаємо практичну інформацію, спрямовану допомогти колегам-благодійникам, які збираються або уже впроваджують стратегію тимчасового терміну дії.

Ваші активи

 Заробити кілька мільярдів доларів, ціна яких – надання ефективні гранти за визначений період часу, завдання не з легких. Одним з варіантів, звичайно, є ліквідація всього за кілька років до закриття і витрата грошового рахунку, який передбачено знижується. За таких обставин, однак, є ризик того, що  втратити великий інвестиційний прибуток, який би міг підтримати вашу діяльність.

У фонді The Atlantic Philanthropies ми створили великий інвестиційний резерв, що дозволяє нам максимально збільшити вплив нашого завершального етапу роботи. В рамках того, що ми називаємо Глобальні можливості та рушійна сила, або GOAL, ми надаємо деякі великі останні гранти, які відображають - але також перевершують – багато наших попередніх благодійних інвестицій. Ми також створили інші резервні фонди, які забезпечать обмеження правових зобов'язань, і завдяки цим коштам ми завершимо діяльність з невеликим залишком коштів.

Чак Фіні сказав, що хотів би виписати наприкінці чек, щоб показати, що фонд дійсно витратив усі свої активи. Проте жарти в сторону, хоча, от як ми бачимо останній день фонду: десь у 2018-2020 роках адвокат на Бермудських островах (де ми зареєстровані) відкриває шухляду стола, дістає нашу справу і бачить, що немає невиконаних грошових зобов'язань. Потім вона бачить, що є кілька мільйонів доларів, залишених на нашому банківському рахунку, і пише чеки в список кінцевих бенефіціарів. Тоді вона розриває чекову книжку і закриває справу.

Ваші гранти

Впливовий спонсор, скоріше за все, вкладатиме великі інвестиції в численні неприбуткові організації, проте ці неприбуткові організації можуть бути неготовими до відчутної втрати прибутку. Існують різні стратегії , що допоможуть грантоотримувачам уникнути завершення  їхньої діяльності: фінансова допомога організаціям, погашення іпотеки або інших заборгованостей, інвестування у підвищення потенціалу організації тощо. Другий варіант полягає у заохоченні грантоотримувачів об’єднувати зусилля або розподіляти адміністративні функції. Третій варіант – допомогти організації-реципієнту усвідомити, що, як і фонд The Atlantic Philanthropies, вона може досягти своєї місії більш повно, реалізовуючи стратегію тимчасового терміну дії.

Найважливішим інструментом, на наш погляд, є багаторічне планування бюджету кожного грантоотримувача. The Atlantic Philanthropies тісно співпрацює з деякими грантоотримувачами, щоб допомогти їм використовувати цей інструмент: Яким буде життя їхньої організації без фінансування фонду The Atlantic Philanthropies? Якою буде їхня дорога до стійкого розвитку?

Управління таким перехідним процесом вимагає частого, системного спілкування з грантоотримувачами. Ми побудували діалог з керівниками організацій-грантоотримувачів на основі щирих відносин і на переконанні, що навіть погані новини можна буде скерувати  у правильному напрямку, якщо ми повідомлятимемо заздалегідь про наші плані.

Ваші співробітники 

У тимчасовому фонді всі визнають, що у якийсь момент підприємство буде зачинено. Однак, терміни виконання обов’язків для кожного співробітника будуть різними. Наш підхід у фонді The Atlantic Philanthropies полягав у тому, щоб надати кожному працівнику стратегічний план, у якому чітко вказано його або її останній робочий день у фонді. Багато співробітників, звичайно, почне шукати іншу роботу задовго до цього останнього дня. Саме тут стала у пригоді система надбавок за безперервний стаж роботи: фінансово стимулюючи ваших найважливіших співробітників залишитися до останнього робочого дня, ви можете полегшити їхній перехідний процес, а також посприяти стабільності організації. У The Atlantic ми зробили це відносно усіх наших співробітників.

Навіть якщо кожен співробітник знає свій кар’єрний шлях, можуть виникнути спекуляції  та занепокоєння. Щоб запобігти цій проблемі, ми вирішили розподілити періоди скорочення персоналу на регулярні шестимісячні цикли. Таким чином, наші люди можуть дихати легше між раундами вильотів.

Ваше керівництво

Керівники фондів, як правило, докладають зусиль до зростання їхньої організації. Замість цього, стратегія тимчасової дії вимагає від керівництва зосередитися на поглибленні і збільшенню впливу організації навіть, якщо її діяльність поступово припиняється. Не всі менеджери мають навички або характер, необхідні для керування цим іноді суперечливим процесом.

Зокрема, протягом  останніх років існування фонду роль керівництва цілковито відрізнятиметься від того, якою вона була в попередні роки. Генеральний директор великого фонду часто делегує щоденні функції старшим менеджерам, зосереджуючись на стратегії бачити повну картину. Але що відбувається, коли стратегічні питання вирішено і фонд входить у свою завершальну фазу? У такий момент, генеральний директор має три основних завдання: забезпечення якісного виконання співробітниками своїх обов’язків, збереження співробітників, залучених до роботи, навіть якщо їх кількість скорочується, і збільшення спадку фонду.

Роль ради директорів також змінюється з наближенням закриття організації. У 2012 році, у The Atlantic Philanthropies, наприклад, ми зменшили кількість членів ради директорів  з 11 до 7.  

Ваш спадок

 Всі благодійники прагнуть залишити після себе спадок – розширити свій вплив у майбутньому. Чак Фіні говорить про це так: "Що ми зможемо показати " задля нашої справи? Одним зі способів збільшення спадку є фінансування фізичної інфраструктури. Інший спосіб полягає у наданні пожертвувань або великих загальних оперативних грантів, які дозволять грантоотримувачам  продовжувати їхню діяльність. Ще один спосіб (той, який ми досліджуємо) – інвестувати у довгостроковий розвиток людського капіталу.

Фонд The Atlantic Philanthropies  профінансував частку забудов. До того ж, ми вклали понад $ 2,2 млрд у більш ніж 500 важливих об'єктів, зокрема лікарень і клінік, а також освітніх, дослідницьких та культурних установ. Ми підтримали основні зусилля щодо здійснення соціальних змін, зокрема, розвиток національної системи охорони здоров'я у В'єтнамі, процесів примирення у Північній Ірландії і Південній Африці та імміграційної реформи в США, кримінального правосуддя  і політики в галузі охорони здоров'я.

Для нас зараз все зводиться до того, що необхідно збільшувати наш спадок. Це означає продовжувати робити великі ставки на можливі перетворення та реформи – великі ставки, вплив яких буде існувати і поза існуванням нашого фонду. А також допомагати іншим фондам навчатися мистецтву добре завершати свою діяльність.

Крістофер Дж. Оешлі - президент і виконавчий директор фонду The Atlantic Philanthropies.

Девід Ла Пйана, керуючий партнер компанії La Piana Consulting, працює радником фонду The Atlantic Philanthropies.

 Джерело

Переклад з  англійської: Валерія Омельченко