У 2005 році перед новим керівництвом України постав вибір: почати впровадження радикальних реформ, на кшталт грузинських, чи реформувати країну обережними напівкроками, спробувавши обійтися малою кров’ю. Команда Віктора Ющенка зупинилася на другому варіанті. Результат цього вибору печальновідомий. Проте якщо тоді, в 2005 році, правильність грузинського шляху реформ була під сумнівом, сьогодні показники економічного зростання Грузії протягом останніх 10 років, особливо в порівнянні з Україною, говорять самі за себе. ГУРТ вирішив ще раз пригадати, в чому полягали грузинські реформи і приміряти їх на Україну.
Джерело - mediaport.ua
Ситуація в Грузії у 2004 не ідентична Україні 2014-го. З одного боку, економіка країни тоді була не в такому плачевному стані, а про дефолт узагалі не йшлося. На руку реформаторам грало і те, що значно меншою була залежність економіки від російського газу, а військовий конфлікт був розв’язаний росіянами не на початку правління, а лише в 2008 році. З іншого боку, в 2004 році цілі регіони Грузії залишалися без постійного електропостачання, а найвпливовішою силою в країні були злодії в законі (в 2003-му більшість опитаних хлопців на питання, ким вони мріють стати, коли виростуть, відповідали, що мріють бути злодіями в законі). Спільним для України і тогочасної Грузії були всюдисуща побутова корупція на усіх рівнях життя, надмірна забюрократизованість, неефективність державних структур.
Після приходу до влади команди президента Саакашвілі реформування країни почалося з усіх фронтів. Ми загадаємо лише ті кроки, які здаються найцікавішими для України.
1. Радикальне скорочення державного апарату
Заради оптимізації системи державного управління та боротьби з корупцією уряд та президент не боялися скорочувати цілі міністерства та відомства. Поширеною практикою того часу було звільнення усіх працівників та набір на конкурсній основі нових, у значно меншій кількості і зі значно більшою зарплатнею.
Найвідоміший приклад у цій сфері – ДАІ. В один день були звільнені усі працівники цього відомства, а за два наступних місяці з нуля була створена патрульна поліція нового типу. Заради перевірки вже нових поліцейських працювали спеціально-навчені волонтери, які пропонували хабарі та виявляли корупціонерів. Ті поліцейські, які не могли втриматись перед корупційною спокусою, потрапляли у в’язницю на 10 років.
Будівля МВС Грузії. Джерело - livejournal.com
Повністю відмінені були пожежна інспекція, антимонопольна служба, інспекція цін, інші відомства. При цьому у кожній зі сфер, де відбувалося скорочення державного апарату, відбувалося покращення показників. Наприклад, число померлих при пожежах після розпуску пожежної інспекції тільки знизилось, а кількість ДТП після відміни обов’язкового техогляду авто знизилось майже в два рази. Звісно, це не означає, що причина пожеж або ДТП були у державних структурах, проте наочно показує, що ці структури давно перестали бути органами контролю і перетворилися на розплідники побутової корупції.
2. Дебюрократизація та спрощення ведення бізнесу
Була введена добровільна стандартизація продукції, скасована обов'язкова сертифікація. Принцип обов'язкового нотаріального завірення документації також був законодавчо скасований. Лібералізація митного законодавства включала в себе скасування імпортних та експортних квот та спрощення тарифів - замість 16 різних митних тарифів, максимальний з яких дорівнював 35%, було введено три: 0%, 5% і 12%. Значно спрощена була процедура отримання дозволів на будівництво.
Будинок Юстиції Грузії. Джерело - livejournal.com
Для виведення бізнесу з тіні була оголошена податкова амністія. Кількість податків було зменшено з 22 до 7, а ставка податку на прибуток була зменшена до 15%. Також відбулося об'єднання соціального податку з податком на прибуток зі встановленням єдиної ставки на рівні 20%. Після лібералізації оподаткування доходи від податків лише збільшилися, адже ті підприємства, які раніше приховували власні доходи або платили зарплати у конвертах, остерігаючись надто великих податків, тепер змогли почати чесну гру.
Спрощено було і реєстрацію громадських об’єднань. Повний цикл реєстрації ОГС міг зайняти не більше 10 хвилин.
3. Реформа охорони здоров’я та соціальних виплат
Сфера охорони здоров’я також була радикально переглянута. Держава взяла курс на передачу бізнесу лікарень у власність із зобов'язанням не змінювати профіль діяльності протягом тривалого часу. Замість утримання усієї громіздкої та корумпованої системи охорони здоров’я на балансі держави, були введені ваучери на оплату послуг незахищеним верствам населення. Лікування соціально значущих захворювань здійснюється за рахунок держави, також повністю оплачуються медичні послуги дітям до трьох років і людям старше 60. Була введена програма «Дешеве страхування», що допомагає середньому класу придбати страховку, інші самі купують медичну страховку або медичні послуги. Якщо раніше громадяни оплачували медицину у вигляді хабарів, поборів та оплати медикаментів (як це має місце і в Україні), то тепер вони платять лише за страховий поліс. Разом з тим, незахищені верстви населення, діти та пенсіонери можуть розраховувати на дійсно безкоштовне лікування.
Вид на місто Батумі. Джерело - wikimedia.org
4. Була кардинально переглянута і оптимізована система адресної допомоги та пільг. Усі пільги були монетизовані, незахищені верстви населення отримували кошти, а не знижки чи безкоштовні послуги. У Грузії, щоб відокремити бідних від небідних, використовуються 150 досить простих у перевірці показників. Сім'я подає заяву, потім приходить агент і оцінює ступінь достовірності інформації. У 10% випадків агента перевіряють. Перевірка здійснюється в середньому раз на два роки. При цьому літні самотні люди в маленьких селах в горах, як правило, не перевіряються, адже шанси на те, що вони раптом казково розбагатіють, невеликі.
До того ж, в Грузії взагалі відсутній розподіл фондів на пенсійний, фонд соціального страхування тощо. Усі оплати здійснюються через універсальний державний соціальний фонд.
Результат
Грузинський ліберальний експеримент можна визнати чи не найбільш вдалим прикладом реформування країни. Грузія зайняла перше місце в рейтингу Transparency International зі швидкості позбавлення від корупції за 2003-2009 роки, четверте місце у світі за легкістю податкового тягаря за оцінками журналу Forbes, 12-е місце в списку країн з найкращими умовами для ведення бізнесу за оцінками Doing Business. З 2007 року грузинський ринок праці визнається Heritage Foundation одним з найвільніших у світі. Відповідно до першого інтегрованого рейтингу, розробленого російськими експертами аудиторсько-консалтингової компанії ФБК, - рейтингу прогресу, - Грузія посіла перше місце у світі за швидкістю поліпшень.
Звісно, після зміни влади і приходу на президентське та прем’єрське крісло представників партії «Грузинська мрія» (починаючи з 2012 року), реформи загальмувалися або зупинилися. Проте вже здійснені кроки дозволили Грузії не зійти з колії і продовжити рух у сторону розвитку економіки.
Нещодавно радником новообраного президента став головний ідеолог грузинських реформ Каха Бендукідзе. Швидше іншого, радником Порошенка стане і екс-президент Грузії Михаїл Саакашвілі. Вони як ніхто інший розуміють, як потрібно реформувати країну, щоб вивести її з порочного кола корупції та неефективності. Чи послухаються нові українські державці порад своїх колег і чи зможе Україна пройти той же шлях, який Грузія пройшла 10 років тому, ми зможемо зрозуміти вже дуже скоро.
Підготував Сашко Кульчицький
Коментарі
Скільки було чудових статтей про Грузію, але ніде я не бачив вичерпного дослідження, чому ж якщо "Грузія посіла перше місце у світі за швидкістю поліпшень", "після зміни влади і приходу на президентське та прем’єрське крісло представників партії «Грузинська мрія» (починаючи з 2012 року), реформи загальмувалися або зупинилися".
Тільки в інтерв'ю із Бендукідзе було хоч щось сказано. Звідти я дізнався про деякі мінуси (типу працює лише чверть працездатного населення), про які не так просто дізнатися, якщо ти не ватник.
Саакашвілі переобрали. У цій статті пишеться, що "вже здійснені кроки дозволили Грузії не зійти з колії і продовжити рух у сторону розвитку економіки". Так про що стаття? Про економіку? Я не думаю, що ті, хто у Грузії проти Саакашвілі - борються за повернення корупції та зменшення ефективности держави і народного господарства. Ними рухають якісь цінності, далеко не факт - що менш пріоритетні за ті, що насаджувала команда Саакашвілі. Чи може виборці "Грузинської мрії" - це люди типу тих польських робітників, які розганяли у вісімдесяті мітинґи "Солідарности" - цінують лише ковбасу і патерналізм? Тоді дивно, що у Грузії немає потужного промосковського руху.
Коротше, це тенденційний матеріал. Явно недостатньо висвітлені інґібітори хвалених реформ і, тим більше, альтернативні шляхи.
дякую за конструктивний коментар
За розповідями місцевих це було приблизно так. Коли Саакашвілі обрали президентом, Тбілісі нагадувало сучасний Слов'янськ. У країні хазяйнували злодії в законі, які нікого не боялися. Один з попутників в літаку розповідав, що йому доводилось кожного дня ходити в університет мимо філармонії на Шота Руставелі, яка була "офісом" одного із злодіів і на даху якої стояли гармати та кулементи. Наставник Саакашвілі Вано Мерабішвілі ставши міністром внутрішніх справ, в один день заарештував всіх "злодіїв у законі", посадив у в'язницю і назвав кожному суму, при виплаті якої вони зможуть в аеропорту Тбілісі купити квиток в один кінець. Всі затримані покинули Грузію, більшість відлетіли до Росії, деякі в Україну. В кінці 2012 року вони поверталися - в економ-класі рейсу Київ-Тбілісі з'явилися пасажири неголені, але одягнені з магазинів, де за 100 можна купити тільки носовичок. З Росії тоді літаки в Тбілісі не літали. На отримані таким чином гроші і була проведена реформа. Чиновників стало в 4 рази менше. У муніципалітеті Тбілісі (2,5 млн. жителів) залишилося, здається, тільки 25 чоловік. Це і в 2012 році було невелике триповерхова будівля з вільним входом Дорожню поліцію ліквідували, всіх інших сильно скоротили. За хабарі звільняли не лише тих, хто попався, але і їхніх начальників.Була створена дуже потужна і віддана президенту поліція, яка діяла за принципом "зеро толеранс", але згодом поліція перетворилась у "недоторканних" випадково зачепивши якого можно було отримати три роки тюрьми. Звільнені мєнти, чиновники та колишні "бійці" криминальних угрупувань, просто незадоволені відношенням уряду громажяни і стали політичною базою "Грузинської мрії". Ну і "ватникі" - в радянські часи Грузія була на особливому положенні. Один з таксистів розповідав, що у радянські він працював на вантажівці, заробляв по 200 рублів на день, літав у Москву обідати. А Саакашвілі зіпсував відносини з Росїєю. От коли ми з нею подружимося, то знову заживемо, радів він. Перше враження після виборів при прильоті - таксисти, які рота не закривали з момента, як тебе побачили до момента, як втратили тебе з виду, в дорозі перестали розмовляти взагалі: "Сколько? 30, тримайте, до побачення". Ї все. Не думаю, що грузинській досвід нам дуже корисний. У Грузії 5 млн. населення, з них половина живе у Тбілісі. Це як провести реформи у Київській області і на цьому закінчити.
Цікаво, що з інтернету зникли майже всі статті грузинських ЗМІ на російській мові про Саакашвілі та його команду. Навіть критичні.
Дуже цікаво, дякую!! Я так зрозумів, що ворогами усього проґресивного є типу наших москвофілів, але вони важче розпізнаються, бо не говорять московською мовою.
Ну що ж - в радянські часи Грузія була на особливому положенні". Єдиний суб'єкт СРСР, де була одна державна мова згідно конституції.