Ось уже декілька тижнів територія Криму відділена від України стіною агресії сусідньої держави. ГУРТ поспілкувався із представниками організацій громадянського суспільства півострову про те, як їм живеться зараз, як вони долають нові проблеми та якої допомоги потребують.

Асан Емірсалієв, голова правління ГО "Кардашлик":

- Труднощі виникають в кожній сфері. Юридична невизначеність не дозволяє будувати плани на майбутнє. Порушення партнерських стосунків з громадськими організаціями на решті частини України, а також у Туреччині та Європі, у зв'язку з нинішнім статусом Криму, звісно, позначається на наших проектах. Обмеження на участь у міжнародних заходах, з якими зіштовхнулася кримська молодь внаслідок неправомірного референдуму, значно скоротили освітні можливості. Також ми змушені утриматися від масових заходів. Ми пам'ятаємо, як мирні акції кримських татар в медіа-ресурсах проросійських сил анонсувалися як акції бойовиків, підготовка до погромів і подібне. До того ж, ці повідомлення супроводжувалися закликом до мобілізації та протидії уявній загрозі з боку кримських татар. Це не може не вносити корективи в планування акцій, заходів і, навіть, освітніх проектів.

Ми змушені уникати масових заходів, адже не можемо собі дозволити стати причиною масового скупчення молоді в темний час доби. Держустанови зараз йдуть на співпрацю неохоче. Можна сказати, що всі організаційні, матеріальні ресурси та ефективні зв'язки скоротилися втричі. І ми можемо лише здогадуватися, як буде оцінена незалежна позиція та активність громадських організацій окупаційною владою...

Як ми долаємо труднощі? Продовжуємо свої просвітницькі та культурні проекти, спрямовані на популяризацію спадщини корінних народів півострова. Продовжуємо в тій мірі, наскільки вистачає ресурсів. Все частіше ми змушені вдаватися до краудфандінгу. Наприклад, зараз ми працюємо над створенням медіа-каналу, що популяризуватиме кримську культуру для широких верств населення російською, українською і кримськотатарською мовами. Для його успішної реалізації, необхідна стороння допомога, і ми плануємо знайти її через краудфандінг.

Нам потрібні прозорі правові механізми роботи українських громадських організацій на території Криму. Ми не уявляємо, як буде вестися перерахування фінансів між рахунками. Це лише частина питань, над якими ми міркуємо. Ну і, звичайно, громадянське суспільство майже втратило матеріальну базу - осилити оренду офісів, конференц-залів і обладнання дуже важко.
 

Ісмет Аджимурзаєв, Президент Сімферопольського локального комітету ВМГО "АЙСЕК в Україні":

- Теперішня ситуація в Криму наклала на організацію деякі труднощі. По-перше, проблема із легальністю, оскільки сама організація зареєстрована як частина ВМГО "АЙСЕК в Україні". Друге ускладнення полягає в тому, що зараз не зрозуміло як нам приймати іноземних волонтерів до Криму. Так само, і в зворотньому напрямку - є проблеми в процесі відправки студентів на стажування закордон. Насправді, ці проблеми не так легко вирішити, а точніше багато що залежить не від нас. Головне, що зараз потрібно організації - це щоб ми могли приймати іноземних волонтерів і відправляти студентів на стажування. А для цього необхідно, щоб влада вирішила як здійснювати ці процеси.
 

Дмитро Притуленко, координатор Language Exchange Club Simferopol, керівник громадської організації "Educatio":

- Що стосується організації Educatio, то ми подали заяву на реєстрацію в кінці грудня і в січні закінчили цей процес. Почали шукати партнерів для спільних проектів Erasmus+, а тепер маємо прийняти важливе рішення (точніше, рішення вже прийнято) - ми не хочемо працювати за законами РФ і будемо перереєстровувати юридичну адресу… Хоча будемо раді продовжувати працювати з кримською молоддю і для Криму. Подивимося, як у нас це буде  виходити, тому що багато молоді поїхали або планують їхати із Сімферополя.

Коли почалася революція, ми намагалися не залучати членів мовних клубів до участі у Сімферопольському майдані, тому що не у всіх було однакове ставлення. Наприклад, український клуб збирався на площі, а хтось був проти, тому деякі клуби ми скасували. Після вторгнення російських військ в Сімферополь, атмосфера була дуже напружена. Через це в лютому і березні ми скасували всі клуби, тому що було небезпечно ходити вечорами (в першу чергу, для іноземців). А другою причиною стала евакуація іноземних волонтерів, деякі з них поїхали самі. На даний момент, ми змогли відновити тільки англійський і польський клуби. Іспанська, французька, українська, німецька, російська для іноземців більше не проводяться. Також виїхали координатори цих клубів.

Сподіваюся, що я зможу перереєструвати нашу організацію в Києві або іншому місті України і продовжити роботу. Клуб буде продовжувати працювати в Сімферополі, думаю залишиться тільки англійська, хоча все залежить від ініціативи самої молоді. На даний момент я теж поїхав із Сімферополя і не планую повертатися. Є люди, які взяли ініціативу в свої руки та координують англійський клуб, я продовжую допомагати їм дистанційно.

Як нам можна допомогти? Тут, знову ж таки, питання юридичної реєстрації, - знайти адресу, де ми зможемо зареєструватися і спробувати зібрати команду. Мовний клуб - це ініціатива, що повністю залежить від лідерів і самих учасників: чи захочуть вони відновити клуби без носіїв мови і чи готовий хтось координувати діяльність.
 

Ольга Духнич, голова правління громадської організації "Інститут дослідження міських ініціатив":



- Ряд нових завдань виникає зі зміною локації діяльності, - в Криму більше не працюємо, переїхали до Києва. Донори проект не відкликали, думаємо над його переформатуванням на більш актуальний для кримчан.

Труднощів немає, є завдання, наприклад, перереєстрація юридичної особи з кримської на київську. Це робиться через внесення змін до статуту організації та оренду юридичної адреси. Статус громадських організацій, зареєстрованих у Криму, не завжди однозначний. Нашу організацію реєстрували кримські юридичні структури, заносячи до своєї локальної бази даних, але як всеукраїнську, і в цьому був казус. Тут важлива допомога хорошого юриста. З перереєстрацією ми практично вже впоралися - виявилося, не так вже й складно. Перереєструвавши організацію, важливо розблокувати рахунки (у нас вони в ПриватБанку). Друге без першого неможливо. Поки покладаємося на власні сили, компетентність і терпіння.
 

Олександра Целіщева, директор Центру регіонального розвитку "Топ-Кая":

- Те що відбувається, складно, навіть, назвати труднощами, - скоріше, можна говорити про повну зміну існуючого порядку речей. Важко змиритися з тією реальністю, яку ми зараз бачимо в Криму, і яка ставить величезну кількість питань не тільки перед громадськими активістами, але й перед усіма жителями Криму. Якщо говорити про нашу організацію, то для Центру «Топ-Кая» співпраця з новою кримською владою в умовах окупації є неприйнятною, відповідно, подальший формат діяльності знаходиться в процесі обговорення.

Щодо більше технічних речей, - виникають труднощі з питаннями юридичного статусу організації в сьогоднішньому Криму, з рахунками, звітністю. На початку року ми мали два підтверджених проекти. Варто сказати, що фонди з розумінням поставилися до ситуації, – Національний фонд на підтримку демократії США надав можливість змінити проект, відповідно до сучасних потреб. Вишеградський фонд теж обговорює з нами можливість зміни графіку та запланованих заходів у проекті.

Також в кінці лютого евакуювали нашого волонтера Корпусу миру, Дагмар Спіра, через що ми втратили професійного та небайдужого члена команди, а також можливість завершити наш спільний проект.

Існуючі труднощі долаються завдяки підтримці та допомозі наших партнерів, друзів. Ця підтримка відчувається як на рівні особистих запрошень пожити в інших містах, так і на рівні пошуку шляхів для подальшої роботи у сфері громадських ініціатив в Криму.

Наприклад, Мережа «Громадські ініціативи України», членом якої є Центр «Топ-Кая», опублікувала звернення, в якому зазначено, що існуючі та майбутні програми, заходи Мережі є і надалі відкритими для неурядових організацій та ініціативних груп з Криму.

Громадським організаціям Криму сьогодні потрібна солідарність колег з інших областей України, консультаційна підтримка щодо юридичних питань, партнерські проекти. Важливо не забувати про Крим, адвокатувати появу документів, що допоможуть жителям півострова вирішувати ту купу питань, що зараз з’явилася (в тому числі тим, які були змушені переїхати в інші регіони).
Водночас, мені здається ще більш важливим на сьогодні не залишати Схід України, максимально допомагати громадським ініціативам цього регіону зберегти єдність країни.
 

Читайте також: Член Меджлісу: «Прагнемо відновлення державності кримськотатарського народу в складі України»   

Спілкувалась: Зоряна Кримська
Над матеріалом працювала: Аліна Кобенко