Результати нового Індексу сприйняття корупції 2013 (ІСК) від Transparency International свідчать – умови для ведення довгострокового бізнесу в Україні значно погіршилися.

Основні причини – корумпований протекціонізм і злиття політичних та бізнес-інтересів.

Згідно з цьогорічним дослідженням Індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), рейтинг України за рівнем корумпованості залишився практично незмінним  - 25 балів зі 100 можливих. Таким чином країна посіла 144 місце серед 177 держав, охоплених дослідженням. Україна стабільно залишається у групі «підвищеного ризику» разом з Камеруном, Іраном, Нігерією, Центральною Африканською Республікою та Папуа Новою Гвінеєю, але в наступному році вона ризикує скотитися ще нижче.

За показниками сприятливості умов для ведення бізнесу в державі Україна швидко втрачає позиції, і це є тривожним сигналом. Так, у загально агрегованому рейтингу корумпованості СРІ Україна «просіла» на 10 пунктів  за параметром політичної та фінансової корупції (складова СРІ індексу взята з даних дослідження Political Risk Services International Country Risk Guide).  В цьому дослідженні до уваги беруться показники надмірної вибіркової протекції та підозріло тісних зв’язків між політикою та бізнесом.
Державні установи та чиновники частіше вимагають від бізнесу сплати хабарів, про що свідчить падіння відповідного рейтингу України на 5 пунктів (складова СРІ індексу взята з даних дослідження World Economic Forum Executive Opinion Survey).

Український та іноземний бізнес готовий бити на сполох, оскільки головні проблеми ділових кіл не тільки не вирішуються, а й загострюються. Основні з них наступні:

1)      Монополізація бізнесу. Олігархічні кланиактивноперерозподіляють бізнес-ресурси між собою та витісняють з ринків прозорість та здорову конкуренцію;

2)      Неможливість довгострокового планування бізнесу. В Україні власність стає все менш захищеною, перестають діяти єдині і незмінні правила ведення бізнесу для всіх учасників ринку;

3)      Окупація бізнесу державними корупціонерами. Процедури отримання дозволів на ведення бізнесу все більше корумпуються, процвітає хабарництво при взаємодії з державними органами, посадовці, які приймають рішення захоплюють контроль над фінансовими потоками.

 «Непідписання угоди про Асоціацію між Україною та ЄС є банальним свідченням страху олігархічних бізнесових груп перед прозорою конкуренцією. Українські монополісти неспроможні вести бізнес за світовими стандартами. Саме тому вони обирають знайомі механізми співпраці з корумпованими сусідами», – коментує Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна.

Громадські антикорупційні організації на чолі з Transparency International Україна закликають Уряд не допустити скочування України у корупційну прірву і рекомендують наступні кроки:

1)      Забезпечити дотримання вже існуючих законів та незмінність  правил ведення бізнесу для всіх учасників ринку, безвідносно до місця реєстрації та сфери діяльності;

2)      Запобігти злиттю політичних та бізнес-інтересів. Державні органи не можуть виконувати функцію бізнес-департаментів олігархічних сімейних груп;

3)     Відновити оприлюднення результатів закупівель державними підприємствами, оскільки це найбільша частина публічних коштів (близько 350 млрд. грн.), яка розподіляється без жодних процедур та інформації. Відповідна норма передбачена законопроектом №3522, поданому спільно опозицією та владою на виконання вимог для візової лібералізації з ЄС;

 4)      Створити відкритий «чорний список корупціонерів» у вигляді переліку бізнес-компаній – учасників тендерних змов зі строковою забороною їх участі в закупівлях;

5)      Заборонити участь в тендерах родичів та інших осіб, пов’язаних з держслужбовцями;

6)      Гарантувати невідворотність покарання за корупційні діяння.

Довідково: Індекс сприйняття корупції базується на незалежних опитуваннях, в яких беруть участь міжнародні фінансові та правозахисні експерти, в тому числі з Азійського та Африканського банків розвитку, Світового банку та міжнародної організації Freedom House. Індекс є оцінкою від 0 (найвищий рівень корупції) до 100 (відсутність корупції).  Більше двох третин з 177 держав, охоплених Індексом в 2013 р., набрали менше 50 балів на шкалі від 0 (найвищий рівень сприйняття корупції) до 100 (найнижчий рівень сприйняття корупції). За даними Індексу сприйняття корупції 2013 перше місце у світі розділили Данія і Нова Зеландія, кожна з цих держав отримало по 91 балу зі 100 можливих. Афганістан, Північна Корея та Сомалі в поточному році продемонстрували найгірші результати, набравши, кожна, по 8 балів.

Повне дослідження доступне за посиланням: http://cpi.transparency.org/cpi2013/

Political Risk Services International Country Risk Guide

Рейтинг виходить щомісяця, починаючи з 1980 року.  Він описує політичні, економічні та фінансові ризики в країнах, важливих для міжнародного бізнесу. Зараз рейтинг охоплює  140 країн та є основою для системи раннього попередження про можливості і небезпеки для міжнародного бізнесу в кожній досліджуваній країні.

ТІ використовували з цього дослідження наступні данні:

Оцінка рівня корупції в політичній системі. Найбільш поширеною формою корупції, з якою безпосередньо зустрічається бізнес, є фінансова корупції у вигляді вимог «додаткових платежів» та хабарі, при отриманні ліцензій на імпорт та експорт, проходженні валютного контролю, оплаті податкових відрахування, охороною поліції або роботи з кредитами і т.д. Особливу увагу дослідження приділяє наявній або потенційній корупції у вигляді надмірної вибіркової протекції, неопотизму, товарообігу, непрозорому фінансуванні партій та підозріло тісним зв’язкам між політикою і бізнесом.

WorldEconomicForumExecutiveOpinionSurvey (EOS)

Опитування керівників компаній (ЕОS) - це щорічне дослідження Світового економічного форуму бізнес-керівників. Дослідження розвивалося з плином часу, щоб захопити нові данні, необхідні для Індекс глобальної конкурентоспроможності (GCI) та інші показники Форуму.

Transparency International використовує з цього дослідження відповіді респондентів на наступні питання:

(За шкалою від 1 – 7, де 1 означає часто, а 7 – ніколи)

1. «Як часто у вашій країні фірми платять додаткові гроші або хабарі, пов’язані з наступним»:

• імпорт і експорт;
• комунальне господарство;
• щорічні податкові платежі;
• нагородження державними контрактами і ліцензування;
• одержання сприятливих судових рішень.

2. «Як часто у вашій країні публічні фінанси витікають через корупційні дії до кишень компаній, організованих груп чи окремих чиновників».