Організація HelpAge International, у Міжнародний день людей похилого віку, опубліковула дослідження Global AgeWatch Index 2013, розроблене за підтримки Фонду ООН для вимірювання якості життя та добробуту літніх людей. Для визначення індексу використовувались 4 показники: економічна безпека, можливості у роботі та освіті, стан здоров'я, сприятливе середовище для життя.
Рейтинг охоплює 91 країну світу. Згідно з дослідженням, найкраще живеться людям віком від 60 років у Швеції, Норвегії та Німеччині. Позиції країн Східної Європи в індексі якості життя і добробуту літніх людей досить низькі. Зокрема, Україна - на 66 місці у рейтингу, одразу за Південною Африкою. Польща - 62-га, Грузія – 37-а, Росія – 78-а.
Крім того, згідно з дослідженням, кількість людей літнього віку в Україні перевищить 30% населення до 2050 року.
"Світ стрімко старіє: людей у віці понад 60 років вже більше, ніж дітей з віком до 5 років, а до 2050 року кількість літніх людей перевищить кількість 15 - річних дітей. Проте постійне виключення старіння з національного і глобального порядку денного є одним з найбільших перешкод для задоволення потреб старіючого населення в світі", - каже головний виконавчий директор HelpAge International Сільвія Стефаноні.
За словами розробників, для підготовки індексу використовували інформацію низки міжнародних організацій, включно зі Світовим банком, Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Міжнародною організація праці та ООН.
Що українські громадські організації можуть зробити, щоб покращити якість життя літніх людей в Україні?
КОМЕНТАРІ:
Владислав Тимінський, експерт Міжнародного інституту досліджень майбутнього
- Літні люди є носіями унікального досвіду і пам’яті – інтелектуального капіталу
кожної держави. Їх включення у процеси розвитку думаючого суспільства допоможе нашій країні зробити прорив у інтелектуальному розвитку. Але для цього потрібно створювати спеціальні програми для їх активного залучення до суспільного інтелектуального життя, як наприклад «Срібний університет» в Росії. Його головна мета – передати унікальний життєвий і професійний досвід літніх людей молодому поколінню, яке, власне, й займається оцінкою запропонованих проектів, на відміну від класичного університету. Суть подібних проектів – актуалізація інтелектуального капіталу людей літнього віку, що наразі майже не затребуваний суспільством.
Уперше в нашій державі Міжнародним інститутом досліджень майбутнього за підтримки Фонду майбутнього України розпочато дослідження цієї проблеми та розробку проектів, направлених на залучення інтелектуального капіталу літніх людей до процесу суспільного розвитку.
Жанна Ярмоленко, координатор благодійного фонду «Батьківська земля»
- 1 жовтня у світі відзначають День людей похилого віку, тому ця тема зараз є дуже актуальною. Важливо, щоб суспільство допомагато не лише на словах літнім людям, а й своїми діями.
Наприклад, наш фонд у цей день відвідав будинки пристарілих, де поспілкувались з літніми людьми, а найголовніше - зрозуміли їхні проблеми. Лише власним прикладом проявлення щирої любові та турботи до ближнього можна вилікувати суспільство, яке загрузло у байдужості. Адже, найчастіше саме душевного спілкування не вистачає пенсіонерам. Але, окрім того, в притулках, звісно, багато проблем, які потрібують негайного вирішення.
Я вважаю, що першість у допомозі літнім людям належить громадським об`єднананням, зокрема волонтерам. Необхідно організовувати акції, які можуть об’єднати небайдужих людей довкола громадської ініціативи та показати - щоб допомогти літнім людям, не обов’язково бути сильним чи багатим, а достатньо мати лише добре серце.
Як приклад, подібна соціальна ініціатива фонду вже була втілена у благодійній акції до Дня людей похилого віку. Тоді у кожен будинок для пристарілих, що у селах Дзигівка Ямпільського району, Городківці Крижопільського району, Грабарівці Могилів-Подільського району, а також у районних центрах Піщанці та Чечельнику були передані продукти харчування та подарунки для одиноких людей похилого віку.
У наш час, коли байдужість та егоїзм переважають у суспільстві, важливо проявити сердечну доброту та милосердя до тих, хто цього потребує найбільше.
Галина Полякова, виконавчий Директор Всеукраїнської благодійної організації "Турбота про літніх в Україні"
- Зазвичай, літні люди здатні самі про себе подбати. Але з віком вони стають слабкішими та вразливішими і потребують підтримки.
Насамперед, найбільше одинокі та уразливі люди похилого віку потребують: підтримки у захисті їх прав та інтересів, практичної допомоги у побуті, спілкування, медичного обслуговування, допомоги у заходах щодо гігієни житла та особистої гігієни.
Звичайно, громадські організації можуть надавати допомогу літнім людям, які потребують такої підтримки. В ідеалі - поєднання дій професіоналів та волонтерів. Але важливо пам`ятати, що у роботі з літніми людьми треба надзвичайно обережно ставитися до підбору волонтерів.
Можна визначити такі критерії:
- волонтер є надійною і порядною особою і не скривдить літню безпорадну людину;
- волонтер працюватиме стабільно, інакше старенька людина не отримуватиме важливої для себе послуги;
- волонтера треба обережно "вводити" у процес і обережно "виводити", тому що для літньої людини і те, і інше є джерелом стресу.
Більш того, якщо волонтер припиняє роботу зі старенькою людиною, для неї це стає ще однією втратою, яку літній людині щоразу важче пережити.
Тіна Пересунько, громадська активістка, випускниця стипендіальної програми ім. Л. Кіркланда в Польщі
- В першу чергу, покращенням ситуації мають віддано займатись ті, в кого є бабусі та дідусі, адже саме вони розуміють потреби літніх людей. А також саме "діючі" онуки мають відчуття або пам`ять про унікальну любов та тепло, що, зазвичай, йде від наших стареньких.
Тож будь-які флеш-моби та громадські акції із залученням літніх людей до взаємодії з молоддю мають проводитись з розумінням їхньої неповторної якості. І сам акцент тут зміщується - така взаємодія потрібна не стільки літнім людям, скільки самому суспільству, а особливо молоді. Саме бабусі та дідусі зігрівають наше суспільство лагідністю та простотою і мають здатність зцілювати людей навколо.
Я вважаю, що традиція поваги до літніх людей в Україні краще розвинена, ніж на Заході, просто нам треба ще працювати над собою. Але в транспорті точно українці більше поступаються місцем бабусі, ніж за кордоном - там ліберальніше до цього ставляться.
Ніна Чернявська, директор Центру підтримки та розвитку родини "Калинове гроно"
- Наша організація - соціального спрямування і тому досить часто ми зіштовхуємося із заявленими проблемами. Але всі наші намагання активізувати життя громадян похилого віку поки що не знайшли підтримки ні на місцевому, ні на міжнародному рівні. На жаль, проблема якості життя людей похилого віку невід`ємна від загального індексу життя середньостатистичної людини в Україні.
Статус "людини похилого віку" тільки на рівні статистики визначається конкретними цифрами - віком, розмірами статків, середньою тривалістю життя в Україні. Доступність послуг, можливість самореалізації, мотивація до збереження свого здоров`я, рівень підтримки рідними, інші значимі моменти не визначені загальною статистикою і в більшості випадків визначаються самою людиною.
Якщо говорити про нормативно-правове забезпечення питань проблем людей похилого віку, воно, звичайно, недостатнє, але все одно юридичний аспект в данному питанні не є визначальним. На нашу думку, важливо створити умови для активізації особистісного потенціалу громадян країни і не відокремлювати питання індексу життя людей похилого віку від якості життя людей в Україні в цілому. Україна повинна бути країною для людей.
Дмитро Шерембей, заступник голови Координаційної Ради ВБО "Всеукраїнська мережа ЛЖВ"
- Що можуть зробити громадські організації, щоб ставлення до літних людей було кращим у суспільстві? Та, насамперед, необхідно продемонструвати це ставлення!
Німеччина опинилася серед передових країн у згаданому рейтингу. Своїми думками з приводу цього поділилася Тетяна Гончарук, менеджер проектів Центру волонтеріату "Добра воля"
- Подорожуючи Німеччиною, зрозуміла для себе, що люди похилого віку досить активна частина населення цієї країни – вони залюбки відвідують концерти (часом молодіжні), музеї, люблять подорожувати. На сьогодні в Німеччині існує проблема старіння населення. Експерти стверджують, що через 10-15 років люди віком старше 65 років будуть становити 50% всього населення країни. Наразі німці йдуть на пенсію у віці 67 років. Коли парламент Німеччини ухвалював рішення про зміну «пенсійного віку», навколо цієї теми точилось чимало суперечок. Проте сьогодні багато хто визнає, що це виправдано.
Німці з повагою ставляться до літніх людей. Особливо цінується те, що старше покоління має величезний досвід та знання в тій чи іншій сфері. І можуть ці знання передати молоді. Старші люди активно залучаються до суспільно корисної роботи, мають всі можливості для професійної реалізації. Приміром, люди у віці 70-80 років за власним бажанням працюють 4-5 днів на місяць – надають експертні чи консультативні послуги. З одного боку, держава створює необхідні умови, щоб літні люди передавали свій досвід та мали професійну реалізацію, з іншого – старше покоління саме прагне бути корисним суспільству та не облишати трудову діяльність. Серед людей старшого віку популярне волонтерство. Багато хто з таких німецьких сеньйорів волонтером їде до інших країн, щоб навчати та передати свої професійні знання та практичний досвід зацікавленим іноземним підприємствам, установам.
ГУРТ запитав перехожих на вулицях Києва: як, на їхню думку, українське суспільcтво ставиться до людей пенсійного віку?
А як Ви прокоментуєте ці результати?
Читайте та коментуйте також:
Увага! Копіювання доступне лише для зареєстрованих користувачів порталуГУРТ. Реєстрація займає менше однієї хвилини
Підготували Віталій Ніщименко, Ярина Почтаренко, Любов Єремічева
Коментарі
Дуже цікавий матеріал і дуже актуальна тема. Зі свого боку хочу додати, що, зокрема, в Італії, яка посіла у даному рейтингу лише 27-ме місце, літні люди загалом почуваються дуже добре. По-перше, для них існують різноманітні "курси та гуртки", де вони люблять збиратись разом. Особливою популярністю користуються танці - для людей похилого віку існують справжні дискотеки! Ви уявляєте своїх 70-х річних дідуся й бабусю, які ввечері збираються на танці і повертаються звідти лише під ранок? Ага, навіть уявити складно, а в Італії саме так. Ще існує державний університет "третього віку"(50+) з відділеннями у всіх містах і селах. Там пропонують старшим людям багато курсів - від вивчення літератури, мови, релігії до фотографії, кулінарії, знову ж таки, танців. Чимало людей на пенсії беруть участь у волонтерстві - організація спортивних змагань чи культурних заходів. У цьому плані італійці дуже активні - громадами, без допомоги держави, влаштовують собі "свята" сезонних продуктів. Зараз, наприклад, пора каштанів - отож збираються групами і їдуть збирати каштани(їстивні;)) А потім, увечері, буде свято - смажені каштани з вином і музикою. Таким чином старше покоління зовсім не відчуває себе "старим", тому не дивно, коли 70-річні чоловіки одружуються з набагато молодшими за себе жінками(особливо нашими землячками;). Тому думаю, що нам, українцям, ще треба багато чого запозичити від італійських "пенсіонерів";)