bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

День Незалежності України: яким шляхом маємо рухатися? (опитування)
24.08.2013

День Незалежності - головне свято нашої держави, яке українці відзначають щороку 24 серпня. Цього року підготовка до двадцять другої річниці ознаменувалась "торговельною війною" поруч із дискусіями про підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. ГУРТ поцікавився: якою дорогою має рухатися Україна: Європейський Союз, Митний союз чи власний шлях.

Варто відзначити, що згідно дослідження Фонду "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" та соціологічної служби Центру Разумкова, те, що вступ до ЄС має бути основним інтеграційними напрямом України вважають 42% населення. За вступ до Митного Союзу виступають 31%, ще 13,5% вважають, що Україні не варто приєднуватися ані до ЄС, ані до МС.

А що думаєте Ви?

Олексій Хмара, виконавчий президент Transparency International Україна:

"Можливо це звучить і цинічно, але обирати треба керуючись не шлунком (Митний союз), а цінностями (Союз Європейський). Для мене, як для людини, що спеціалізується на питаннях доброчесності, вибір очевидний. І вибір цей - Європейський Союз. Конкуренцію долати доведеться в обох Союзах.  Адже і там, і там вистачатиме "дядічок" з великими грошима. А гру за правилами гарантувати може тільки ЄС. В Росії ж все ще полюбляють сірі схеми сірих людей у сутінках.

А щодо торговельного скандалу... Політична акція спрямована на прискорення рішення України стати партнером Митного союзу. Простого виходу не вийде. Адже зав'язані великі гроші. Але треба показати принциповість в євровекторі і чітко пройтись по процедурах росіян". 

Дмитро Єфімов, керівник Студії Артистичного Фехтування Рarade, капітан морського флоту

"Щодо вибору України - моя політична платформа незмінна.  Щиро вважаю, що майбутнє України в СРСР - Союзі Вільних Слов'янських Республік, разом з Росією і Білорусією.
З єдиною економічною системою, внутрішнім ринком, відсутністю кордонів, системою економічної взаємодопомоги та єдиними збройними силами".
 

Павло Подобєд, керівник Благодійного фонду "Героїка":

"Політика одночасного сидіння на кількох стільцях призвела до того, що Україна ризикує дуже боляче «приземлитися».

Багатовекторність не лише не зробила нас регіональним лідером, але й перетворила на східноєвропейського невдаху.

Гадаю, що Янукович вже переконався – Росії не потрібні якісь там поступки: подовження терміну перебування ЧФ РФ, статус російської мови і т.д. Москва вимагає цілковитого поглинання: демографічного, ресурсного, територіального, культурного.

Сьогодні ми не маємо іншого геополітичного виходу, як євроінтеграція. Говорити про якийсь «український шлях» - сьогодні не випадає. Мова йде про збереження державності".

Ірина Патроник, координатор зовнішніх комунікацій Громадського проекту Foundation for Future

"Для мене, людини, яка виросла у Львові, Україна без сумніву є європейською державою, незалежно від її юридичних статусів та політичних курсів. Більшість людей молодих, яких я зустрічала, асоціюють майбутнє України з ЄС. Тож мені дивно, чому ми досі бовтаємося в бермудському трикутнику між ЄС, Митним союзом і бажанням стати на тверді ноги, на що нам ніяк не вистачає сміливості. Наше майбутнє залежить від нас.

Тож, можливо, поряд із веденням інтелектуальних дискусій про геополітичні інтеграційні процеси, вже давно прийшов час будувати Європу в собі та довкола себе? Тоді у Європейського Союзу не буде можливості відмовитися від сильної та незалежної України".


Олександр Гоменюк, дитячий хірург, учасник товариства студентів-католиків
"Обнова"

"Ніхто насправді не знає, чи почалась торговельна війна між Росією і Україною.

Але зрозуміло, що всі санкції проти українських товарів вводяться з метою натиснути на Україну в час вибору між Митним союзом і Європейським Союзом.

Україна, на мою думку, має бути європейською країною, це її право. Але чи маємо ми для цього вступати до будь-яких союзів? Спочатку треба навчитись жити і працювати по-європейськи. Вступ до Євросоюзу сам по собі не є манною небесною.

Як казав мій вчитель: "Оновлення економіки неможливе без оновлення духовного". А про це забувають і ті, і інші".

Пилип Литвинов,
підприємець



"Особисто я підтримую рух до Європейського Союзу, бо мені здається, що це може принести зміни для громадян (послаблення обмежень в перетині кордону і т.д.).

Як підприємець, я не відчуваю певних обмежень, оскільки в мене нема величезних обертів".

 


 
Крістіан Кемпер (Dr. Christian Kemper), агенція Inbetweener, м. Бонн (Німеччина)

"На мою думку, Україна має рухатися у напрямку Європейського Союзу. Це потрібно також і Європі. Цінності, що об'єднують Європу, - це мир, розвиток і економічна стабільність. Європа прагне до розширення цих цінностей і вітає їх укорінення в інших країнах, зокрема і в Україні. Для України як молодої держави вступ до Євросоюзу також сприяв би багатьом змінам. Проте тут можливі два сценарії розвитку подій. Якщо буде обрано позитивний сценарій об'єднання України з Європою, це, безумовно, дасть імпульс для розвитку. Якщо - негативний, то від цього програє і Європа, і Україна. Український народ має багатовікову історію, традиції та культурну спадщину. Це, безумовно, викликає великий інтерес у європейців. Ключове питання: Як обрати вірний шлях,  щоб було реалізовано позитивний сценарій вступу України до Європейського Союзу? 

Роман Кабачій, журналіст-експерт Інституту масової інформації

"На моє глибоке переконання, європейському вибору України немає альтернативи. В Митному союзі важко говорити про якусь економічну свободу, а відтак про політичну та національну й поготів. У ЄС країни, що мають чітке бачення свого демократичного та вільноринкового розвитку, водночас мають шанс на збереження та утвердження своєї національної ідентичності, презентації свого культурного "я" для інших. Кілька років правління Януковича показали, як швидко може наступати "Русскій мір", якщо справи пустити на самотік, або сприяти русифікації з допомогою закону про регіональні мови. Домінація російського культурного ширпотребу є загрозливою для культурного коду українців як народу, а остання економічна війна із Росією вчергове, навіть вже для київських можновладців прояснила, що "братні обійми" на Сході можуть бути лише обіймами удава та кролика. Залишатися "нейтральними", поміж Росією та ЄС також не вдасться - якщо країна не захищена потугою ЄС, як приміром Литва, то на неї чекатиме приклад Білорусі, котра вже здала Москві свою ГТС, а на черзі низка стратегічних підприємств. Інша справа, що "йти євроінтеграційним шляхом" для України важливо не "для галочки", а дійсно реформуючись. При нинішній владі це неможливо, тому від неї варто вимагати хоча б законодавчої та дипломатичної підтримки євроінтеграції".


Який шлях, на Вашу думку, має обрати Україна та якими цінностями маємо при цьому керуватися? Коментуйте матеріал, висловлюючи власну думку! 


Підготували Любов Єремічева та Тетяна Гончарук

Коментарі

Василь Остапчук   4138 днів тому   #  

Питання куди приєднуватись Україні до СНГ чи ЄС ось так має стояти питання, а не куди рухатись.
Питання приєднання до ЄС чи СНГ це питання зовнішньої політики держави. Яка завжди пов*язана з внутрішньою політикою.
Внутрішня політика всі 20 років не визначена. Не визначено і суб*єкта внутрішньої політики який би чітко сказав про вибір між соціалізмом і капиталізмом.
І коли в 1991 році не найшлося політичної сили яка б заявила про те що вона є прихільником капиталізму, приватної власності на засоби виробництва і експлуатації робітничого класу то зараз тим більше.
Всякі розмови про вибір між ЄС і СНГ, ТС є пустими для України. Це розмови ні про що.
І ці розмови будуть все більш ставати не актуальними після того як США і їх спільниками без санкції ООН проведуть бомбардування Сірії. А це буде говорити що Україна може стати місцем з якого США буде вести боротьбу за розвал Россії.
І вступ до ЄС буде цьому сприяти.

  •   Пiдписатися на новi
Анастасія Сімашова   4138 днів тому   #  

Не хочу видатись скептиком, але в основі вибору пересічними українцями на користь Митного чи Європейського Союзу лежать одні і ті ж ілюзії: під Митним союзом розуміється повернення у "щасливе минуле" часів СРСР, під вступом до ЄС вбачається автоматичне "щасливе майбутнє" під егідою європейців. Але це все - ілюзії, якими вигідно торгують політики. Бо насправді і одні, і другі керуються не "світлими" принципами, а прагматичними інтересами. І смішно думати, що це тільки Росії потрібно від України відкритий ринок збуту, доступ до надр, газової "труби". Європі не менше потрібна від України дешева робоча сила, можливість купувати наші родючі землі, "сплавляти" своїх іммігрантів з третіх країн... Про це говорять економісти, але мовчать політики. Бо самі бізнесові перспективи мають вирішальну роль, а думка простого населення насправді не відіграє жодної ролі. Проблема більшості українців у тому, що вони чекають, що прийде хтось і вирішить всі їхні проблеми. Або з'явиться знову зовнішній ворог, проти якого згуртується нація - це вже з точки зору психології. Як на мене, нерозумно, тільки-но вийшовши з-під впливу одного союзу(маю на увазі СРСР) і почавши формуватись як країна - а 20 років нашої незалежності це так мало! - і знову кидатись в обійми іншого союзу(а тим більше, до того, з якого вирвались). Не варто піддаватись на провокації обох союзів. Україна - це не голка в копиці сіна, не варто применшувати її масштабів у геополітиці - з урахуванням того ж виходу до Чорного моря, авто-, нафто- і газосполучень між Європою і Азією тощо. Ось що насправді мають розуміти українці, і питатись у політиків саме за те, як вони відстоюють ці стратегічні можливості нашої країни, а не слухати казки про "добрих" європейців чи "вічної дружби" братів-слов'ян. У нашій капіталістичній реальності за всім стоїть економічний інтерес, який політики вдало прикривають різними "високими ідеями".

  •   Пiдписатися на новi
Василь Остапчук   4137 днів тому   #  

Згоден, але без альтернативи ЄС чи ТС Україна змушена бути або там, або там, або ж розвалитись і бути там і там.

  •   Пiдписатися на новi
Хмара Олексій   4137 днів тому   #  

Колеги, вітаю.
Загалом то дискусія у форматі - і ти Абрам правий, і ти Сара права. Натомість ми маємо пам'ятати реальну ціну незалежності. Тобто в сучасному світі бути по справжньому незалежним кооштує непомірно дорого. І дозволити собі це можуть або дійсно самодостатні країни (як то Японія) або надто екзотичні (як то Північна Корея). Я особисто хотів би бути максимально незалежним, проте добре розумію, скільки це нам коштуватиме

  •   Пiдписатися на новi
Анастасія Сімашова   4137 днів тому   #  

Олексію, цілком поділяю Вашу позицію - "бути незалежним у сучасному світі коштує непомірно дорого". Україна МОГЛА б бути цілком самодостатньою країною - з її-то матеріальними та інтелектуальними ресурсами. Ми просто не віримо у власні можливості, але повторюю ще раз - ми маємо те, чого не має більша частина європейських країн: величезну територію, родючу землю і сприятливий клімат. Якщо хтось бував за кордоном, знає, як італійцям вдається вирощувати зерно - на одних камінцях і безперестанному поливі! А ми не можем на родючому чорноземі?! Наша занижена самооцінка щодо наших реальних можливостей дуже вигідна нашим сусідам - Європі з одного боку, Росії - з іншого. Так, у країні наразі є велика проблема з керівництвом, але це питання не стільки діючого уряду, як загальної проблеми елітарності та доступу до влади. Щоб влада змінилась, має змінитись суспільство. Що не кажіть, а свідомість українців потрохи прокидається, повторюсь, що 20 років - це ніщо, у порівнянні з тією ж Європою, де незалежність держав нараховує по кілька століть як мінімум. Поспішимо зараз - пошкодуємо вже незабаром.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.