З 1 січня 2013 року відбулись принципові зміни підходу нашої держави до надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – БВПД). Насамперед, з початку року   розпочалось надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, до яких застосовано адміністративне затримання/адміністративний арешт; які затримані за підозрою у вчиненні злочину; до яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою; у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії.

З моменту вступу у дію нового законодавства у 2013 році захисники призначаються центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри). Такий порядок мінімізує ризики незаконного впливу на професійну діяльність адвокатів та усуває інституціональний конфлікт інтересів між стороною державного обвинувачення і слідством з одного боку та стороною захисту з іншого. Відбувається поступове удосконалення умов для забезпечення можливості адвокатів використовувати матеріально-технічну базу центрів під час надання БВПД. Окрім цього, суттєво збільшився розмір оплати послуг адвокатів.

Організація надання БВПД.

Надання БВПД стартувало з 00 год. 00 хв. 1 січня 2013 року по всій території України. Цілодобово її забезпечують 27 центрів (258 штатних одиниць, у тому числі 108 чергових, які працюють позмінно за графіком «доба через три»), утворені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

За результатами трьох конкурсів для надання БВПД на постійній та тимчасовій основі відібрано 3016 адвокатів. З  адвокатами центрами укладено 1989 контрактів та 217 договорів.

Адвокати цілодобово надають правові послуги на підставі доручень центрів, які видаються за результатами повідомлень та процесуальних документів, отриманих від органів, уповноважених здійснювати затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, органів, що здійснюють адміністративне затримання, службових осіб, уповноважених здійснювати досудове розслідування, прокурорів, слідчих суддів та судів. Повідомлення та процесуальні документи опрацьовуються черговими центрів.

За період 1 січня – 20 червня 2013 року центрами видано 34317 доручень адвокатам, у тому числі 11025 – для надання БВПД особам, затриманим за підозрою у вчиненні кримінального злочину; 17393 – для здійснення захисту за призначенням; 4889 – для надання БВПД особам, до яких застосовано адміністративне затримання; 1010 – для участі у проведенні окремих процесуальних дій.

Кількість випадків відмови від захисника осіб, затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, становить 8,3%.

Наразі Українська фундація правової допомоги спільно з проектом USAID «Справедливе правосуддя» з метою підвищення обізнаності громадськості щодо прав і обов’язків громадян та переваг судової реформи готує інформаційні відеоролики та серію інформаційних матеріалів, які будуть розповсюджуватися у громадських місцях.

Довідково:

Адміністративне затримання – допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності. Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення адміністративного правопорушення, затримання в разі скоєння злочину регулюється Кримінальним процесуальним кодексом. При цьому, КУпАП містить вичерпний перелік адміністративних правопорушень, за які різними державними органами затримання може бути застосоване до порушника.

Адміністративний арешт – це найсуворіший вид адміністративного стягнення, що застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб і полягає у триманні правопорушника в ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід – це процесуальні заходи, які полягають у тимчасовому обмеженні прав людини органами досудового слідства, дізнання та судом, щоб припинити злочинну діяльність, запобігти спробами ухилитися від дізнання, слідства чи суду, щоб забезпечити виконання процесуальних рішень.

Захисник за призначенням – (причому лише з числа адвокатів) залучається до участі в справі особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом через адвокатське об’єднання у випадках, коли відмова від захисника не може бути прийнята і він не запрошений підозрюваним, підсудним або іншими переліченими вище посадовими особами. На прохання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного участь захисника в справі забезпечується особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом і в інших випадках (наприклад, коли обвинувачений перебуває під вартою, не знає будь-кого в даній місцевості, є малозабезпеченим тощо). «Основні положення про роль адвокатів» передбачають, що особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, який має відповідну компетенцію і досвід ведення справ, щоб забезпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її сторони, якщо у неї немає необхідних коштів (п. 6). Конституція України також встановлює, що кожен має право на правову допомогу, а у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно (ч. 1 ст. 59);

Кримінальне провадження – досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

Правопорушення – неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності.

Матеріал підготовлений на основі інформаційної довідки Координаційного центру надання правової допомоги.