Що для вас означає день 1 травня: відпочинок на природі з друзями на традиційній «маївці»? Похід на концерт – якщо ви житель великого міста або саджання картоплі – якщо ви живете у сільській місцевості? А крім цього? Старше покоління ще може згадати про гучні травневі мітинги, які існували за часів Радянського Союзу, – але які канули в небуття разом з соціалізмом… А дарма. Бо, між іншим, день 1 травня – це Міжнародний день праці, коли профспілки працівників в усіх країнах – а особливо капіталістичних! – нагадують владі про свої права гучними мітингами на площах і проголошенням маніфестів. Для них 1 травня – це насамперед день боротьби, а вже потім відпочинку.

З огляду на кризову ситуацію на ринку праці, європейські профспілки на цьогорічний День праці планують грандіозні заходи. Зокрема, три найбільші італійські профспілки – CGIL, CISL та UIL вирішили об’єднатися після довгого періоду розходжень заради спільної мети: зміни генеральної лінії влади щодо зайнятості та праці.

_{Кадри з акцій протесту. Уряд, що лякає}

Цьогорічний національний маніфест пройде у місті Перуджа, що знаходиться у самому центрі країни. Місто стало сумним символом «драми роботи» в Італії: на початку березня у Перуджі місцевий роботодавець позбавив життя двох своїх працівниць, а потім вчинив самогубство. Як підкреслили керівники профсоюзів, працівниці стали жертвами не лише розгніваного чоловіка, але й назрілих проблем на ринку праці – з одного боку, розпачу самих роботодавців, з іншого боку, відсутності гарантій та підтримки зі сторони держави. З лозунгом «Пріоритет – праця» багатотисячний мітинг (очікується щонайменше 10 тисяч учасників) за участі генеральних секретарів трьох найбільших профспілок Італії пройде 1-го травня центральними вулицями та площами Перуджі, щоб нагадати владі про крайню необхідність змін щодо зайнятості населення. «Робота повинна стати абсолютним пріоритетом, – зазначає Клаудіо Бендіні, регіональний секретар «Uil Umbria». – Дані Національного інституту статистики свідчать, що майже один мільйон італійських сімей наразі живуть без доходів від роботи, і багато з них мають на утриманні дітей. Тому масштаби проблеми сягають драматичних розмірів. І вкрай необхідно починати негайні заходи для розвитку зайнятості населення та появи нових робочих місць».

_{Об'єднані лідери профспілок. Раффаеле Бонанні(CSIL), Сусанна Камуссо(CGIL), Луїджі Анджелетті(UIL)}

Іншим способом відзначення «свята» стане національний страйк працівників торгівлі – на знак протесту проти узаконеного рік тому декретом «Врятувати Італію» прем’єр-міністра Маріо Монті дозволу (а фактично – примусу) працювати в усі вихідні та святкові дні. За задумом, робота магазинів і заправних станцій у неділю та святкові дні (релігійні – такі як Різдво, Пасха, офіційні – День Визволення, День праці тощо) мала б допомогти торговельній сфері вийти із кризи, проте рік такого режиму не призвів до жодного економічного покращення. «У свято не продають, а живуть» – під таким гаслом крамниці у багатьох регіонах Італії та у великих містах, у тому числі Болоньї, Мілані, Феррарі, Модені, під час травневих свят залишатимуться закритими. Як зазначають представники профспілок, дозвіл працювати без вихідних не приніс очікуваного зростання прибутків чи збільшення кількості робочих місць у секторі, а навпаки, збільшив тиск на працівників – зокрема, кошти, необхідні для такого режиму роботи, стягуються з найманих працівників за рахунок зменшення заробітної плати.

_{Проти всіх сумнівів-загальний страйк}

Утім, не обійдеться і без традиційного святкового концерту. Під гаслом «Музика для нового світу. Простори, основи, кордони» грандіозний концерт за участі відомих італійських артистів відбудеться на одній із площ Рима. «Концерт 1-го травня – важливий момент об’єднання молоді, значення якого не варто применшувати. І для профспілок це ще одна фундаментальна можливість говорити про працю», – заначає Вінченцо Скудьєре, організаційний секретар профспілкового союзу CGIL. Концерт, починаючи з третьої години дня і аж до півночі, транслюватиметься також по одному із загальнонаціональних каналів.

Зрозуміло, що відзначення Дня праці – нехай і один із найважливіших у році, проте далеко не останній привід говорити про права працівників і про працю загалом. Діяльність італійських профспілкових союзів базується саме на цьому. Варто зауважити, що асоціації працівників в Італії мають дійсний вплив на політику та економіку країни, виступаючи своєрідною опозицією до чинної влади. Це зумовлено, насамперед, довгою історією існування трудових рухів у країні та незалежністю профспілок від політики.

_{Традиційний концерт 1 травня}

Джерела:
http://www.cgil.it/
http://www.uil.it/
http://www.cisl.it/

Фото з відкритих джерел

Читайте історичний екскурс у століття боротьби італійських профспілок – у продовженні статті 2 травня 2013 року на порталі ГУРТ.