За підрахунками Центру дослідження суспільства ініційоване Президентом збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18 призведе до скорочення щонайменше чверті викладачів.

Зараз у середньому норматив коливається на позначці 9-13 студентів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника залежно від спеціальності. У розвинутих країнах цей показник різниться від 8,8 у Швеції до 19,6 у Чехії, середній же показник розвинутих країн становить 14,9 студентів на одного викладача. Однак ці цифри не можна порівнювати з українськими з двох причин. По-перше вони не є нормативними, тобто цей показник не слугує для визначення кількості посад в університетах, як це відбувається в українських ВНЗ. У західних країнах цей показник вимірюється пост-фактум на основі наявної статистики, а не встановлюється як обов'язковий норматив. По-друге українські студенти мають суттєво вище навантаження ніж їх західні колеги. Якщо українські студенти-бакалаври мають 30 аудиторних годин на тиждень, то в західних університетах цей показник становить не більше 16 годин. А отже,сама кількість аудиторних годин в українських вишах є більшою і викладачі повинні ці години вичитувати.

Центр дослідження суспільства закликає відмовитись від збільшення нормативу, адже скорочення кількості викладачів призведе до збільшення навантаження на тих, хто залишиться на посадах, що, у свою чергу, знизить якість вищої освіти. Водночас, Центр дослідження суспільства звертає увагу на неефективність самого нормативу співвідношення студентів та викладачів. По-перше, кожен викладач при оцінці знань на сесії мусить зважати на норматив, адже відрахування студентів (тобто зменшення їх кількості) веде до зменшення кількості виділених для кафедри посад. По-друге, кількість наданих посад згідно з нормативом ніяким чином не корелює з загальним навантаженням, яке повинна забезпечити кафедра за тою чи іншою навчальною програмою. Адже для викладача час витрачений на підготовку та проведення лекції для потоку в 30 чи 130 студентів є однаковим. На нашу думку, лише відмовившись від нормативів співвідношення можна поліпшити ситуацію. Кількість посад, потрібних університетам, повинна залежати від реального навантаження викладачів, потрібного для забезпечення якісного виконання навчальної програми. Детальніший опис проблеми на сайті Центру дослідження суспільства та у доданих файлах.