Глобалізація, міжнародна міграція та інновації у сфері інформаційних і комунікаційних технологій докорінно змінили суспільства, в яких ми живемо. Значні зміни, з одного боку, покращили життя європейців. З іншого боку, цей розвиток не допоміг протистояти зростаючим викликам – соціальним, економічним та тим, що пов’язані з охороною навколишнього середовища. Ми перебуваємо в серці однієї з найгірших фінансово-економічної криз поколінь, коли рівень безробіття є найбільшим за останні декади.

Зміна клімату, соціальна ізоляція, безробіття, яке зачіпає усі покоління, матеріальна бідність, нерівність у сферах охорони здоров’я та добробуту, а також старіння населення продовжують залишатися актуальним та серйозним викликом для Європи. Не тільки на континенті, але й в усьому світі спостерігається зростання усвідомлення того, що необхідні нові, інноваційні підходи до економічних, соціальних та викликів навколишнього середовища. Сфера соціальних інновацій набирає обертів, до того ж значні внески надходять від фондів, урядів та бізнесу.

Соціальні інновації розуміють як «нові рішення (продукти, послуги, моделі, процеси і т.п.), які відповідають соціальним потребам (більш повно та ефективно, ніж існуючі рішення) та ведуть до нових, покращених можливостей, цінностей та/або стосунків. Іншими словами, соціальні інновації є хорошими для суспільства та спонукають це суспільство до дій».

Європа відіграє провідну роль у впровадженні соціальних інновацій. Зокрема, успішними у цій сфері стали Великобританія та Фінляндія, які мають чимало показових прикладів.

Великобританія. Що відбудеться, наприклад, якщо зібрати разом декілька програмістів та соціальних інноваторів і дати їм лише 48 годин для вирішення низки соціальних проблем? Табір Соціальних Інновацій, який знаходиться та функціонує в Англії, займається саме з’ясуванням цього питання.

Раз на рік такий захід збирає разом найкращих англійських і європейських веб-розробників, дизайнерів та людей, обізнаних з соціальними проблемами. Учасники Табору Соціальних Інновацій збирають ідеї, використовують їх при розробці веб-інструментів, продукують та розвивають соціальні зміни. І усе це – протягом одного лише вік-енду. Працюючи з різними людьми, учасники Табору створюють команди та допомагають перетворити ідею на працюючий прототип, завершений спеціальною комп’ютерною програмою. Протягом останніх трьох років до Табору було подано близько 350 ідей  і створено майже 30 прототипів соціальних подій. Наразі Табір Соціальних Інновацій набуває поширення – у 2011 році 7 таких формацій було засновано в Нігерії, Північній Кореї, Австралії, Словаччині, Грузії, Чехії та Азербайджані.

Одна з ідей такого Табору – Доброчинний Обмін. Це он-лайн біржа доброчинних дій. Усі товари  оцінені відповідно до їх життєздатності з точки зору бізнесу та їх впливу на обрані цілі. Покупці одне в одного купують та продають віртуальні «акції» доброчинних дій. Останні після оплати, проведеної першими покупцями, отримують 10 % прибутку від продажу акцій. При зростанні вартості акцій доброчинної діяльності, їх віртуальні прихильники можуть отримати прибуток від продажу за більш високою ціною. Таким чином, доброчинна діяльність отримує долю з віртуального ринку і при тому дає змогу інвесторам заробити гроші при зростанні прибутку від успішних доброчинних дій.

Благодійний сектор має величезне значення для суспільства. Але оскільки тут діють неприбуткові організації, інвестори не мають можливості заробити гроші на цінності, яку ці організації несуть. Третій сектор, у свою чергу, постійно шукає шляхи фінансування, часто відволікаючись від головної мети і тим самим обмежуючи свій вплив на ті соціальні питання, які він покликаний вирішувати. Оптимальним рішенням для обох сторін – інвесторів та неприбуткових організацій – є взаємна вигода, що полягає у інвестуванні в цінні некомерційні підприємства та отриманні скромної віддачі. Подібного механізму прямого інвестування у неприбуткові організації та отримання фінансової віддачі не існує. А така модель фактично відкриває цілком новий ринок для приватних інвесторів та фондів і дає доступ доброчинним організаціям до бодай малої частини величезних ресурсів ринку приватних капіталовкладень без будь-якого контролю або володіння над ними.

Фінляндія. Уряд цієї країни вкладає гроші не лише в технічний розвиток, але й у людський добробут, намагаючись зробити життя громадян легшим та зручнішим. Люди, у свою чергу, відповідають на це більшою працездатністю та щирою любов’ю до батьківщини. Напевно тому фінське суспільство небайдуже: воно швидко реагує на будь-які зміни та події у світі та країні.

Одним з прикладів соціальних інновацій є створення партнерських або членських ланок. Спочатку виникає зв'язок тільки між людьми з однаковими хобі, інтересами, ідеями чи цілями. Проте з часом вже з’являються досить ефективні соціальні організації, наприклад, міжнародний рух «Лікарі світу проти ядерної зброї», який у 1985 році був нагороджений Нобелівською Премією за те, що його учасники зробили все можливе для заборони ядерних експериментів.

Ще однією фінською інновацією є спеціальний комітет у парламенті, який оцінює законопроекти з точки зору їх впливу на ту чи іншу проблему в перспективі. При розподілі високих посад у Фінляндії діють спеціальні квоти для жінок, а також урівнюються їхні права обиратися на керівні посади та бути обраними під час виборів. Люди з обмеженими фізичними можливостями також беруться до уваги.

У сфері охорони здоров’я фінські лікарі здобули успіх  у запобіганні хвороб. Адже значно дешевше запобігти хворобі, аніж лікувати її. Тому дуже поширеним є медичний огляд у країні, а спорт, активний спосіб життя та спілкування з природою популяризуються за допомогою різноманітних ресурсів.

Цікавим є приклад шкільних обідів. Це стало соціальною інновацією 30-х років минулого століття. У ті часи лікарі, які працювали в армії, виявляли незадоволення стосовно чоловіків, які приходили в армію недогодованими. Тоді ідея про харчування учнів шкіл постала на урядовому рівні. Вона була успішно втілена, але з часом обернулася на іншу проблему – нині все більше молодих людей мають надлишкову вагу і близько 20% з них не відповідають вимогам армії через погану фізичну форму та проблеми з вагою.

Необхідно відмітити три проекти, які були започатковані та втілені у Фінляндії наприкінці 60-х та 70-х років. Перший порушував проблему алкоголізму. Урядова монополія на алкоголь спрацювала, і навіть ЄС в інтересах людського здоров’я не скасував цих суворих правил, хоча вони і суперечили основним принципам економічного союзу. Наприкінці 1992 року з’явилася «здорова горілка» на основі нашатирю. Ця горілка була дуже популярна серед покупців завдяки приємному смаку та невисокій ціні. Але вже через рік вона зникла з продажу,тому що подобалася і молодим людям, а відповідно до фінських законів, купівля горілки заборонена особам, молодшим 20 років. Після вступу Фінляндії до ЄС «здорова горілка» знову повернулася до магазинів і зараз є національним подарунком не тільки для фінів, але й для туристів.

«Північна Карелія» – ще один успішний проект. Стан здоров’я людей у цій частині Фінляндії не був найкращим. Була схвалена комплексна програма, яка включала обмеження паління, алкоголю, регулярну дієту та фізичну активність. У комплексі з координованою роботою розвинутих соціальних інституцій це допомогло знизити рівень захворюваності та показати людям ефективність такого підходу.

Третій і, мабуть, найвагоміший проект нині – будівництво соціальних квартир та забезпечення людей соціальними перевагами. Щорічно фіни будують квартири для тих, хто не може купити квартиру чи будинок самостійно або взяти позику.

Фінляндія є справжнім інноватором у багатьох сферах. Труднощі протягом економічної кризи 1991-1993 років змусили фінів замислитися і потурбуватися більше про людей та їхню соціальну захищеність. Це, в свою чергу, забезпечило Фінляндії статус лідера, в тому числі й у сфері інновацій.

На щастя, в Європі немає браку соціальних інновацій. Щодня тут розробляються нові проекти, ідеї, організації, продукти та бізнес, які відповідають соціальним потребам і проблемам. Успішні в цілому, більшість цих інновацій мають обмежений загальний вплив, тому що вони, як правило, залишаються маленькими та сфокусованими на локальному рівні. Поширення та успішне повторення інновацій, таким чином, є життєво необхідним. Та навіть поширення соціальних підприємств, нових продуктів і послуг саме по собі не може вплинути на широкі масштаби змін, які так необхідні. Глибокі інновації всієї системи – ось що тут потрібно!

Підготувала: Анастасія Фінюк 
Редагування: Анжеліка Клайзнер
Фото: http://www.socinnovationlab.org