Однією з найбільш компактних етнічних груп, які проживають на території нашої країни, є греки. Греки належать до тих етнічних спільнот, що здавна проживали на теренах України та мали досвід організації органів самоврядування.

Про внесок, що залишила по собі грецька громада на території України, - у цьому випуску PRоГОну.

^{_{Грецька громада в Києві, не зважаючи на заборони Магістрату у 1738 р. звела на землі, що належала грецькому купцеві Астаматіосові Стіматі, дерев'яну каплицю. Фото: http://guidekiev.com/}}

Грецька національна меншина на території України має багату історію. Грецькі колонії на узбережжі Чорного моря були засновані ще в VI ст. до н.е. Завоювання  Константинополя і падіння Візантійської імперії спричинило еміграцію православного населення. Значна частина греків знайшла притулок на українських землях. Їх переселення на українські землі тривало практично впродовж усього періоду панування Османської імперії на Балканах. Тут велику роль відігравала спільна віра і зв’язки між православними єпархіями на території України та Константинопольським патріархатом.

Наприкінці XVI-XVII ст. виникають значні грецькі громади у Львові, Кам’янці-Подільському, Острозі та інших містах Західної України. Греки брали активну участь не тільки в економічному розвитку цих міст, але також у громадському, політичному, культурному, релігійному житті. Вони були активними учасниками православних братств, діяльність яких була спрямована на підтримання православної освіти і культури та захист прав православного населення.

Найвідоміші грецькі общини сформувались на території України в ХVII-XVIII ст. Найбільш значна грецька громада сформувалась у місті Ніжин. Їй була присвячена ціла низка історичних досліджень. Вона перетворилася на юридично виокремленні самоврядні спільноти з широким спектром повноважень і привілеїв. У Ніжині цим спільнотам вдалося створити купецьке товариство, свій власний орган самоуправління – магістрат, бібліотеку. Ніжинський грецький магістрат перебував на утриманні грецького братства. Особливість формування ніжинської грецької громади полягає в тому, що вона була церковно-релігійним об’єднанням. Але з розвитком торгівельної справи з релігійного грецьке братство швидкими темпами перетворилося на купецьке. Це зумовило розширення компетенції власного судочинства і привело до створення „компромісіального суду”, що розглядав і комерційні справи. У Ніжині грецька община була незалежна від місцевої адміністративної влади. Варто зазначити, що в середовищі грецьких купців було розвинуте меценатство та допомога менш заможним.

^{Комплекс грецьких церков у Ніжині}

У XVIII столітті спостерігалось посилення переселення греків на територію України, що зумовлювалося політикою Російської імперії, що заохочувала міграцію на малозаселені землі Півдня України. Одними з перших грецьких переселенців у причорноморські землі України були добровольці, які брали участь у російсько-турецьких війнах.  Греки складали значну частину населення Одеси (10-15%) з моменту заснування міста. У рамках своєї громади одеські греки займалися активною релігійною, просвітницькою, благодійною діяльністю. В 1808 р. у місті була відкрита грецька церква святої Трійці. 

_{Греки Одещини. Фото: http://www.greeks.ua/}

В 1816 р. за фінансової підтримки низки грецьких фірм і приватних осіб було засновано грецьке комерційне училище, в якому могли безкоштовно навчатися не тільки греки, але й представники інших національностей. Якщо в 1821 р. в місті нараховувалось п’ять грецьких шкіл, то в 1823 р. – вже двадцять три. Зосередження в Одесі значної грецької громади створило передумови для створення національно-визвольної організації: в 1814 р. було засноване товариство «Філікі Етерія».

Інший осередок грецької громади сформувався на території Приазов’я. Виник  він у результаті переселення греків з території Криму в 1778 р.  У 1807 р. був заснований Маріупольський грецький округ, що був самостійною адміністративною одиницею аж до 1859 р. Був заснований навіть Маріупольський грецький суд з особливим статусом, компетенція якого поширювалася лише на греків. Поряд з грецьким судом існували нижчий земський суд, управління поліції, але греки домоглися закриття цих установ. Грецький суд виконував адміністративні, поліцейські та судові функції. Переселенці часто будували власним коштом церкви та школи. Прикладом може служити грецьке село Урзуф, у якому на кошти громади в 1886 р. була побудована кам’яна церква за проектом італійських архітекторів.

_{^{Греки Приазов'я. Фото}} http://uk.wikipedia.org

Також у звітах вчителів було вказано, що населення грецьких шкіл прагне до збагачення знаннями, що в Маріупольському повіті саме греки піклуються про освіту найбільше порівняно з іншими групами колоністів. Завдяки проживанню в сільській місцевості вони менше потерпали від асиміляційних процесів. Якщо громади Одеси та Ніжина після ліквідації інститутів самоуправління фактично зникли, то грецька громада Приазов’я змогла зберегти свою ідентичність. Також варто зазначити, що в середовищі общин існувала значна майнова диференціація. В плані господарювання грецькі колоністи значно поступались німецьким, землеробська культура в них була розвинута гірше, ніж в інших груп колоністів, але на вищому рівні був розвиток комерції.

_{^{Візит Президента Греції Каролоса Папульяса в Маріуполь, 2008 рік. Фото: http://uk.wikipedia.org}}

У 20-30 роках ХХ ст. під час проведення політики «коренізації» (організація мережі шкіл усіх ступенів, закладів культури, газет і журналів, книговидавничої справи мовами корінних національностей) розвивалась грецька національна школа, театр, преса, література. В Приазов’ї були виділені три національних райони: Артанський, Мангушський і Великоянисольський. Але зміна державного курсу в сфері національних відносин на початку 1930-х р. спричинила закриття національних шкіл і культурно-просвітницьких організацій. З території Приазов’я було репресовано понад 6 тисяч греків.

Згідно з переписом 2001 року на території України налічується 91,5 тис. осіб греків, які живуть переважно в приазовських районах Донецької області і деяких містах Півдня України. В незалежній Україні створено численні місцеві грецькі товариства, які 1995 року були об'єднані у Федерацію грецьких товариств України з центром у м. Маріуполі, що сьогодні об'єднує 102 грецьких товариства з 19 областей України. Зокрема в Донецькій області провідними товариствами є Донецьке товариство греків імені Федіра Стамбулжи та Маріупольське міське товариство греків.

Матеріал підготував Максим Мазипчук, аспірант Історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка спеціально для ГУРТа.

Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу.

Редагування: Дарія Пугач

Читайте також:

SlowFood: їжа без поспіху, але з розумом

Німецька громада в Україні як приклад самоорганізації