Як ставляться українці до закону, що забороняє куріння у громадських місцях та чи є ці громадські місця в Сумах, - з’ясовували журналісти та активісти НУО на прес-конференції. Вона була проведена в рамках заходів, що здійснюються за проектом «Формування і реалізація політики контролю над тютюном на Сумщині» (“Development and implementation of tobacco control policy in Sumy Region”).
18 лютого у Сумському прес-клубі представники коаліції НУО «За вільну від тютюнового диму Сумщину» презентували опитування «Громадська думка про закон щодо забезпечення середовища, вільного від тютюнового диму, в Україні». - Проект «Формування політики контролю над тютюновим димом в Україні» вже знайомий журналістам, і протягом його здійснення проведено чимало заходів, - розповів голова коаліції НУО “За вільну від тютюнового диму Сумщину” Олександр Калмиков. - Власне, створення коаліції теж стало одним із результатів цієї роботи. Наразі вже реалізується реальна співпраця з місцевими органами влади. Сумському міському голові та депутатам пропонується все ж документально визначити і «закріпити» місця для заборони куріння на своїй адміністративній території. Хоча офіційно заборона на куріння у громадських місцях діє з 1 липня 2006 року і штрафи коливаються від 17 до 85 гривень, але курців це жодним чином не зупиняє.

Тому, впевнений Олександр Калмиков, потрібно активно співпрацювати з владою, яка б могла законодавчо заборонити доступ людині з цигаркою до спеціально визначених територій. Для обласного центру це могли б бути, скажімо, дитячі майданчики, дитячий парк «Казка», комп’ютерні зали, заклади освіти та культури, «Альтанка», й, звісно ж, стадіони, підземні переходи і зупинки громадського транспорту та 10-ти метрові зони навколо них. Плануються й спільні рейди з правоохоронцями. Також подібні пропозиції надаватимуться й міським головам інших районних центрів. Щодо власне проекту, то він був розроблений і тепер здійснюється СОГО «Сумська ініціатива» в партнерстві з рядом організацій м. Суми, такими як обласний медичний Центр здоров’я, бюро «Правозахист», прес-центр «Воля громади», «Твоя перемога», обласна організація Національної спілки журналістів України, а також - Сумської області в містах Тростянець, Охтирка, Конотоп, Глухів, Ромни, Шостка: «Сучасній формат», «Світло», «Ініціатива», «Квітучий Тростянець». Він спрямований на вирішення проблеми відсутності стабільної місцевої політики по контролю над тютюном на Сумщині, що в свій час призвело до високого рівня поширеності куріння серед населення області. Мета проекту - сприяти зниженню вживання тютюну в Сумської області шляхом формування політики контролю над тютюном на обласному рівні.

Проектом передбачено проведення заходів адресованих політикам, журналістам і населенню, у тому числі молоді і студентам, з метою формування політики контролю над тютюном на місцевому рівні і забезпечення її підтримки громадськістю: просвітницькі, навчальні, тренінгові програми, громадськи акції, збір підписів на підтримку антитютюнових ініціатив, ток-шоу, «круглі столи», прес-конференції і тому подібне. Сьогодні увага коаліції спрямована на те, аби місцеві органи влади визначилися зі своїми документами щодо виконання закону про куріння на своїх територіях. Адже й сьогодні ми бачимо, як неконтрольовано дозволяють собі палити у будь-яких присутніх місцях активні курці, завдаючи шкоду здоров’ю та порушуючи права некурячих – або ж курців пасивних. Важливим було пояснити, якої справді шкоди завдає людям пасивне куріння і створити громадську думку щодо неприйняття цього фактору нездорового способу життя серед українців. Як показує дослідження, проведене Компанією Quirk Global Strategies, така громадська думка вже формується. Замовником дослідження виступила американська організація Tobacco Free Kids. - Опитування для з’ясування громадської думки щодо забезпечення середовища, вільного від тютюнового диму, було проведене загалом в Україні з вибіркою щодо регіонів, - розповів координатор проекту «Формування політики контролю над тютюном в Сумській області» Ігор Рекун. - Воно засвідчило: українці у північному та центральному регіонах України (Житомирська, Черкаська, Кіровоградська, Вінницька, Чернігівська, Сумська, Полтавська та Київська області) повністю підтримують закон, який би заборонив куріння в більшості громадських місць, у тому числі на всіх робочих місцях, у громадських будівлях, офісах, ресторанах і барах. Вісім громадян із десяти вважають, що вдихати чужий сигаретний дим (пасивне куріння) небезпечно для здоров’я.

Приблизно вісім з десяти опитаних переконані, що вплив чужого диму - це серйозна (60%) або помірна (25%) загроза для здоров’я; що чужий дим становить особливо серйозні або середні ризики для здоров’я таких працівників, як офіціанти і офіціантки (89%), бармени (87%) і службовці (84%). Всупереч насаджуваній думці, ніби більшість людей поблажливо ставиться до курців та куріння, українці вважають, що уряд повинен зробити більше, аби захистити працівників від чужого диму (94%). Приблизно 85% висловили думку, що право клієнтів і працівників дихати свіжим повітрям важливіше (значно важливіше - 50%), ніж право курців палити в громадських місцях (6%). Завідуюча Сумським обласним центром здоров’я Наталія Марченко прокоментувала результати досліджень та висловила свою думку як фахівця щодо загроз пасивного куріння. Вона зазначила, що куріння в міжнародному медичному класифікаторі вважається хворобою. Тому міжнародне співтовариство розробило ефективні механізми протидії та обмеження його розповсюдження.

Загальнонаціональне опитування охопило 1 000 респондентів, які репрезентують доросле українське населення віком від 18 років, причому у вибірці передбачено спеціальне перевищення числа опитуваних для Києва, а саме 200 респондентів. Дані зібрані таким чином, що точно відображають демографічну і географічну структуру населення країни. Київський міжнародній інститут соціології провів збір даних з 15 жовтня по 30 листопада 2008 р. Опитування проводилось шляхом особистого інтерв’ю українською або російською, залежно від бажання респондентів. Похибка репрезентативності для вибірки розміром 1 000 респондентів - +/- 3,1% за 95% рівнем довіри.