Загальносвітова тенденція переходу до концепції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) бере свій початок у дев’яностих роках минулого століття. Україна долучилась до простору КСВ у 2006 році. На сучасному етапі процес становлення даної концепції характеризується низкою проблем. Про це, зокрема, свідчить дослідження Центру «Розвитку корпоративної соціальної відповідальності» здійснене у 2012 році. Аналіз найбільших українських компаній, що ґрунтується на розробленому індексі прозорості та підзвітності, виявив: середній рівень відкритості становить критичні 14%, що підтверджує незацікавленість представників великого бізнесу у сфері КСВ. Даний факт слід розглядати як невідповідність загальній тенденції: у світібільш відповідальні підходи до ведення бізнесу запроваджуються не внаслідок регуляторних вимог, скарг споживачів чи тиску з боку груп інтересів, а після попереднього дослідження корпоративних можливостей щодо вирішення соціальних проблем. Ми пропонуємо розглянути шляхи досягнення чинного рівня розвитку концепції КСВ у Німеччині з метою залучення окремих інструментів для вирішення проблем, що існують у сфері КСВ в Україні.

Все зводиться до корпоративної соціальної відповідальності

Анкетування підприємств щодо їх діяльності в 2012 році, здійснене Асоціацією торгово-промислових палат ФРН, виявило, що готовність німецьких підприємств до активності у соціальній сфері є високою. 98% опитаних підприємців мають установчі вимоги щодо активного залучення своєї діяльності у цю сферу. Чим більше підприємство, тим більша активність: фірми з кількістю працівників понад тисячу долучаються до такої діяльності на всі 100%, малі підприємства більш «помірні»— 87% стоять на позиціях законодавчого регулювання соціальної відповідальності.

Почнімо з себе — з власних працівників

У сучасних умовах більшість підприємств впроваджують зміни, розпочинаючи, насамперед, із самих себе — з шанобливого ставлення до співробітників. Це може бути, до прикладу, оплата курсів підвищення кваліфікації, медичне забезпечення, паритетне співвідношення часу відданого роботі, та часу з сім'єю. Останній фактор є досить актуальним і на нього в першу чергу звертають увагу. Для підприємства КСВ стала однією з найважливіших ознак його функціонування у сучасному світі.

Сталий розвиток як шлях до ощадливого використання ресурсів

Сталий розвиток є другим ключовим аспектом для підприємств. Згідно аналізу Асоціації торгово-промислових палат ФРН, у більшості випадків власники компаній співпрацюють з постачальниками, що дотримуються соціальних та екологічних стандартів. 69% з них зважають на залучення системи менеджменту відповідно до засад сталого розвитку. Ефективність використання електроенергії є другою складовою економіки сталого розвитку, на яку звертають увагу. Дев’ять з десяти підприємств зважають на необхідність забезпечення соціальних стандартів та економії енергії.

Проведене опитування підтверджує: КСВ є не тільки питанням совісті, а й економічною складовою, що функціонально пов’язана з фінансовими результатами діяльності підприємства.

Активність учасників повинна ґрунтуватись на добровільних засадах

Ініціатива Європейського Союзу з встановлення обов’язкової відкритої звітності щодо КСВ-діяльності з боку представників приватного сектору економіки оцінюється як недостатньо ефективна — на їхню думку, вона мало сприятиме активізації діяльності у цій сфері.

Підприємці вказують на інші шляхи досягнення мети: збільшення вільного простору для підприємництва та надання позик. Посилене інформування громадян у питанні споживання відповідно до засад сталого розвитку є також одним з ефективних методів, який підтримують підприємці.

Згадані результати були отримані в ході он-лайн опитування Асоціації торгово-промислових палат ФРН, що проводилось у травні 2012 року. У досліджені взяли участь 2000 підприємців, що працюють у сфері промисловості, будівництва, торгівлі та наданні послуг, по всій Німеччині.

Джерело: http://www.csr-in-deutschland.de/

Переклад із німецької: Дмитро Абрамов

Літературне редагування: Дарина Стремецька