Багато хто вважає, що роль тата в процесі виховання дітей не така важлива, як матері, однак у протилежному переконані члени Міжнародного Союзу Мужніх Татусів – громадська організація, яка на добровільних засадах об’єднує розлучених татів-інвалідів, що виховують дітей без рідної матері, та дітей-інвалідів від 16 років з неповних сімей чоловіків-інвалідів.

Союз прагне відродити татусеве виховання в сім’ях світу. Татусі, які не кинули напризволяще своїх дітей, хоча і мають обмежені фізичні можливості, протистоять своїм недугам, пропагують активний спосіб життя, служать для молодого покоління гідним прикладом мужності і сумлінного виконання батьківського обов’язку. ГУРТ у форматі PRоГОну поспілкувався з Михайлом Коноваловим, президентом Союзу, та дізнався більше про діяльність організації.

ГУРТ: Пане Михайле, як з’явилася Ваша громадська організація?

У 1991 році в Слов’янську, що на Донеччині, в квартирі Євгєна Вєги - розлученого тата-інваліда, який виховував двох синів самотужки, - зібралися одинадцять розлучених татів, в тому числі інвалідів, і вирішили: організації татів - бути! І вже через місяць було вперше офіційно зареєстровано організацію татів. З цього фактично розпочався татусевий рух в Україні, який потім розповсюдився в СНД, починаючи з Білорусі.

ГУРТ: Чому Союз є Міжнародним?

Союз офіційно об’єднує розлучених татів-інвалідів з України та Білорусі. Є окремі почесні члени – громадяни Литви та Росії. Якщо говорити цифрами, то Союз об’єднує 242 сім’ї з України та 7 з Білорусі.

ГУРТ: А скільки загалом в Україні нараховується сімей, в яких дітей виховують розлучені татусі-інваліди?

Точну цифру назвати не можу. Плануємо з жовтня 2012 року отримати такі дані, провівши дослідження спільно з Міністерством соціальної політики України. Ми будемо вдячні тим, хто повідомить нам адреси неповних сімей розлучених татів-інвалідів. Майже 250 сімей, в яких дітей виховують розлучені татусі-інваліди, і які ми об’єднали, це ще не всі. Гадаємо, що в Україні нараховується не менше 1000 таких сімей.

ГУРТ: Чи надає Союз підтримку одинакам татам-інвалідам, які не входять до організації?

Ні. Хто звертається до нас, той надає відповідні документи та анкети-заяви для вступу до Союзу. Інколи ми надаємо консультативну та юридичну допомогу в судах розлученим татам (не тільки інвалідам), які не є членами Союзу, та поради з приводу вирішення проблем у вихованні дітей.

ГУРТ: Пане Михайле, яких успіхів вдалося досягти Союзу за час свого існування?

Наша організація займається законотворчою діяльністю і має успіхи в цьому напрямку: діє зараз чотири закони, прийняті за пропозиціями Союзу. Пишаємося, що з 1999 року вже традиційно проводяться міжнародні сімейні ігри, на яких збираються близькі за духом стійкі люди, активісти татусевого руху.

ГУРТ: Активісти татусевого руху, хто вони?

Насправді нас чимало. В кожного своя життєва доля. Для прикладу Євгєн Вєга, який став ініціатором заснування татусевого руху в Україні, захищав школярів від злочинців з вогнепальною зброєю, зазнав кульове поранення та травму хребта. Був інвалідом-візочником, з Божою допомогою став на ноги. Виховав самотужки змалку двох синів-інвалідів з дитинства.

Михайло Баландюк зі Львова, тато-інвалід 2 групи. В дитинстві був репресований, у дворічному віці був визнаний “ворогом народу”, разом з батьками був висланий до Сибіру відбувати покарання. Тато і мама померли від тяжкої праці в засланні і нелюдських умов. Михайла повернули в Україну, реабілітували. У квітні 1986 року гасив пожежу на Чорнобильській АЕС. Виховав самотужки трьох синів. Віктор Гудков зі Слов’янська Донецької області, самотужки в свої 64 роки виховує десятирічну доньку. Мати дитини позбавлена батьківських прав за пияцтво.

ГУРТ: А бували випадки за час діяльності Союзу, коли його члену-татусю вдавалося влаштувати сімейне життя?

Звичайно!  Міжнародний Союз Мужніх Татусів за повну сім’ю! Наші педагоги вважають, що тільки в повній сім’ї дитина може отримати повноцінне виховання. Завдяки Союзу створилося 12 сімей, у яких діти мають тата і маму одночасно. Не та мама, що народила, а та, що виховала.

ГУРТ: У такому випадку чоловік й надалі є членом Союзу?

 За статутом організації членом організації може бути розлучений тато-інвалід, який виховує дитину/дітей самотужки, без рідної матері. Якщо друга дружина не всиновила дітей, відповідальність за виховання, утримання і долю дітей несе тільки тато, тому він і далі є членом Союзу. Був один випадок, коли після одруження вдруге, нова дружина не витримала і сім’я розпалася. Проте, є один випадок, коли чоловік зійшовся знову з матір’ю дітей, і тоді його було виключено з членів організації. Але це добре!

ГУРТ: Пане Михайле, з якими труднощами зіштовхується Союз?

Маємо труднощі з втілення пропозицій для покращення законодавства України щодо розвитку сім’ї, які потрібно і можна реально здійснити у державі сьогодні. Депутати обіцяють, але на плідну співпрацю у них, на жаль, (за виключенням поодиноких випадків) не вистачає часу. Також є матеріальні труднощі в реалізації програм (особливо з оздоровлення татів-інвалідів і дітей), проектів та задумок (у тому числі створення дитячої відео-студії для дітей членів Союзу).

Часто зіштовхуємося з проявами дискримінації татів за статевою ознакою та дискримінації татів-інвалідів за ознакою інвалідності (в органах влади, в судах та органах опіки і піклування). Приємні та позитивні випадки щодо недопущення дискримінації татів за ознаками статі та інвалідності теж зустрічаються останнім часом у деяких областях, районах та містах України.

ГУРТ: А з якими саме порушеннями гендерної нерівності найчастіше зіштовхуються розлучені тати-інваліди?

Розлучені тати, а також ті, які перебували у цивільному шлюбі, що самотужки виховують дітей, не отримують допомогу від держави таку, як мами-одиначки чи офіційно розлучені. Є державна нагорода та звання “Мати-героїня”, але немає подібної нагороди і звання “Тато-герой”. Наша організація пропонувала заснувати звання “Тато-герой” нарівні зі званням “Мати-героїня”, адже впровадження такого звання сприяє підвищенню ролі тата, збільшенню проявів відповідального батьківства серед чоловіків, заохоченню їх до активної участі у вихованні дітей в сім’ях. Однак поки, на жаль, на рівні держави нам не вдалося цього домогтися.

Загалом ми постійно виступаємо з ініціативами щодо покращення сімейного законодавства. Так, Союз запропонував передбачити двотижневу оплачувану декретну відпустку татові з наступного дня за днем народження дитини разом з декретною відпусткою матері. Це позитивно вплине на дотримання права дитини на татусевий догляд і виховання. Такий закон започатковано Президентом Франції Жаком Шираком і діє у Франції з 2002 року. У Швеції започатковано Парламентом і діє з 2002 року закон, який передбачає декретну відпустку одному з батьків протягом 13 місяців, надає можливість родині вирішувати хто саме з подружжя і скільки буде доглядати за дитиною в декретній відпустці, але зобов’язує кожного з батьків бути в декретній відпустці не менше двох місяців. В Україні ж тато має відчутно менші права, ніж мама.

ГУРТ: 16 вересня в Україні неофіційно відзначатимуть День батька. Як цей День планує святкувати Союз?

Ми готуємося до іншого свята. Вже багато років, починаючи з 1992 року, члени Союзу святкують спочатку День справжнього мужчини, а з 1995 року - свято "День тата", яке нині святкуємо 25 вересня. Під час святкування Дня Тата передбачається проведення сімейних ігор в областях і великих містах, де чоловіки покажуть приклад лицарського відношення до жінки, наочно продемонструють чому навчили своїх дітей і яких результатів у вихованні домоглися.

А День батька – це російською День родителя. Таке свято є у Південній Кореї та ще декількох країнах. Але воно одночасно стосується чоловіків і жінок. До речі, в Україні вже офіційно існують “тато-школи”, а не “батько-школи”. Союз уже протягом декількох років виступає з законодавчою ініціативою заснувати свято "День Тата" в Україні. Таке свято святкують у США та багатьох інших країнах світу. Сподіваємося, що в Україні настане час, коли День Тата відзначатиметься на державному рівні.

Адже Міністерство соціальної політики України 18 травня 2012 року офіційно підтримало громадську ініціативу Міжнародного Союзу Мужніх Татусів з приводу запровадження державного свята День Тата і визначення його вихідним днем. У Міністерстві вважають, що “...на сьогодні запровадження в Україні свята День Тата є актуальним в процесі формування державної сімейної політики та в подальшому стане важливим кроком на шляху розвитку та зміцненню української сім’ї”. Реалізація цієї ідеї посприяє підвищенню ролі і значимості тата, розвитку татусевого виховання в сім’ї, пропаганді здорового способу життя.

Читайте також: Ромська громада України: створюємо позитивний імідж