Не дивлячись на те, що в Україні впроваджується низка програм, мета яких - покращення соціально-культурного життя ромської громади, процес інтеграції ромів у суспільне життя нашої країни відбувається дуже повільно. Вирішенням цього питання опікується Центр об’єднання та захисту прав ромів – всеукраїнська громадська організація, що об’єднує в своїх лавах представників ромської національності, націлених на відродження власної культури, мови, захист своїх прав, як представників національної меншини. Про будні організації та особливості інтеграції ромів у суспільне життя України ГУРТ дізнавався в форматі PRоГОну в президента Центру – Михайла Конденка.

ГУРТ: Як з’явилася громадська організація «Центр об’єднання та захисту прав ромів»?

У 2004-2005 роках за дорученням народу рома України була створена ініціативна група з проведення моніторингу із виплати компенсацій жертвам голокосту та їхнім спадкоємцям за рішенням Окружного Суду США Східного округу штату Нью-Йорка. Проводячи моніторинг, ми з’ясували, що 11 тис. представників народу рома України, які подали заявки, були використані як інструмент корупції, що призвело до обкрадання народу рома України. В зв’язку з тим, що народ рома – це єдина незахищена національна меншина, яка не має своєї держави, необхідне створення організації, яка б захищала народ рома. Так, у 2006 році була зареєстрована правозахисна ВГО «Центр об’єднання та захисту прав ромів». 

ГУРТ:  Пане Михайле, яка мета Центру?

Мета нашої організації – легалізація рома, що полягає в сприянні виробленню (чи покращенню) та реалізації державної політики у сфері поліпшення становища ромської громади в Україні; а також інтеграція рома, що полягає у соціально-економічному та культурно-духовному відродженні народу рома в Україні, створенні умов для існування рівних можливостей народу рома в реалізації їх громадянських прав на житло, працю, охорону здоров’я, освіту, створення системи інформування ромів про обсяг їх прав та способи їх реалізації та захисту.

ГУРТ: Яку діяльність впроваджуєте зараз?

Постійною є програма «Інформ Рома», мета якої – моніторинг стану побутових і соціальних умов проживання ромів на теренах України, моніторинг з виплати компенсацій жертвам голокосту та їхнім спадкоємцям, а також донесення цієї інформації до ромських громад. Наш Центр надає безкоштовні юридичні консультації та правову підтримку ромам, щорічно вшановує пам’ять загиблих ромів під час голокосту.

ГУРТ: А хто фінансово підтримує діяльність Вашої організації?

Наша організація працює за рахунок коштів самого народу рома. Правда, надходження не дуже високі, проте час від часу нам вдається зібрати хоч якісь кошти. Загалом, команда Центру працює на волонтерських засадах.

ГУРТ: Скільки членів нараховує Ваша організація?

Членами організації є близько 500 осіб. А команду, яка здійснює діяльність Центру, складає сім осіб. Щороку ми проводимо з’їзд членів нашої організації, на якому звітуємо про результати нашої діяльності.

ГУРТ: Останній значний успіх, яким пишається Ваша організація?

Їх декілька. Пишаємося, що в 2009 році за кошти ромів було встановлено символічний камінь на честь загиблих ромів у Бабиному Яру. Сумним відблиском у цьому є те, що вже в 2011 році символічний камінь було зруйновано. Першопочатковою ціллю було встановлення пам’ятника жертвам ромського голокосту в Києві, та реалізувати її – це справжня проблема сьогодні. Поки, на жаль, влада ігнорує прохання громади рома виділити земельну ділянку на місці ромських розстрілів у Бабиному Яру.

Ми пишаємося, що наша організація домоглася того, щоби українську громаду рома прийняв до своїх лав Європейський форум рома-мандрівників Європи. Пишаємося нашою цьогорічною ініціативою – створення молодіжної групи при Центрі – «Романо Чачипе». Завдяки цій ініціативі ми прагнемо об’єднати молодь ромської громади, вивчити їхні потреби та інформувати про ті можливості, які їх оточують.

ГУРТ: Які особливості інтеграційного процесу ромів у суспільне життя України?

На жаль, наш Центр у цьому питанні зіштовхнувся з негативною практикою. В Україні практично не було створено жодного  соціально-економічного іміджевого проекту, спрямованого на інтеграцію народу рома в суспільне життя України.

У нашій країні відбувається поширення інформації про епідемії серед рома, що нівелює намагання громадських організацій рома інтегрувати наш народ в українське суспільство, легалізувати відносини між цим народом та урядом.

Одними з розповсюджувачів подібної інформації, яка недостовірна, є Міжнародний Фонд «Відродження». З 2006 року на своєму офіційному сайті, не маючи ніякого документального підтвердження, вони стверджують, що серед народу рома України існують епідемії соціально-залежних хвороб (туберкульоз, гепатит А, В, С, ВІЛ/СНІД). Поширення такої інформації ускладнює наше життя на території не тільки України, а й всієї Європи. В лютому 2012 року нашою організацією було подано позов про захист честі, гідності та ділової репутації і спростування недостовірної інформації, до якого згодом приєдналися рома східної, західної, південної та центральної України.

У квітні 2012 року Центр провів Всеукраїнську конференцію «Рома проти расизму та нетерпимості на планеті Земля». На конференції учасниками, які приїхали зі всієї України, було підтверджено те, що епідемії соціально-залежних хвороб серед народу рома в Україні не існує, вони підтримали позов, який подала наша організація.

ГУРТ: І які результати суду?

Рішенням Шевченківського районного суду задоволено вимогу Центру щодо визнання інформації, яка була поширена Міжнародним фондом «Відродження», щодо наявності епідемій соціально залежних хвороб серед ромів – недостовірною. «Відродження» зобов’язувалося видалити таку інформацію зі своїх інформаційних повідомлень та розмістити на власному сайті спростування такої інформації. Під час розгляду справи встановлено, що поширена інформація створює ускладнення в житті ромів, зокрема при працевлаштуванні та побутовому спілкуванні з людьми інших національностей.

Однак, «Відродженням» було подано апеляцію на рішення суду. І вже наступний судовий процес, який відбувся вкінці серпня, ми, на жаль, програли. Зараз вирішуємо, як чинити далі, щоби відстояти та захистити права ромської громади.

ГУРТ: Пане Михайле, як Ви оцінюєте етнонаціональну політику України по відношенню до народу рома?

Реальність така, що народ рома являється об’єктом, а не суб’єктом громадянського суспільства в Україні.Адже етнонаціональна політика України реалізується та направлена на депортовані народи України, національні меншини, які мають етнічну територію та державу, національні меншини, які мають територіальну автономію, а також українські діаспори. Етнонаціональна політика України не направлена на єдину європейську національну меншину - народ рома, який не має етнічної території та держави, так як народ рома не відноситься до вищезазначених категорій, за своїм етнічним походженням. Експертами нашого Центру було розроблено законопроект щодо правового статусу народу рома, однак його не було ухвалено.

ГУРТ: Серед представників ромської громади є багато успішних особистостей, що руйнує цілу низку стереотипів, які існують у нашому суспільстві. Як вважаєте, що стримує інших, особливо молодь, досягати подібних висот?

Одна з актуальних проблем для ромської громади в Україні – людям старшого віку складно працевлаштуватися. Ромська сім’я в середньому складається з 6-8 осіб, щоб прогодуватися, ромські діти змушені йти працювати, натомість, щоб здобувати освіту, – хтось збирає та здає пляшки та метал, хтось знаходить інші види заробітку. Однак молодь бажає жити краще, мати доступ до освіти та нормальної роботи. Хоча рома – це здебільшого творчі люди, які себе часто реалізовують у музиці, театрі, танцях, вони насправді хочуть та готові працювати в інших сферах.

ГУРТ: Вірю, що діяльність Вашої організації стане вагомим кроком для створення позитивного іміджу та досягнення покращення умов життя ромської громади в Україні.

Ми вірим у це також та очікуємо на підримку та співпрацю громадських організацій та органів влади, які зацікавлені в побудові сильної та розвиненої України!

Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

Костянтин Жук: Їздити на мотоциклі не просто зручно, це величезне задоволення!