Шановні Колеги!

Як Ви знаєте Пакт, проект UNITER інвестує багато своїх зусиль у посилення організаційної спроможності ОГС в Україні. Ми намагаємося створити сприятливі умови як для ОГС так і для провайдерів послуг з організаційного розвитку. Національний Ярмарок, який вже 3 рік поспіль проводитиметься нашими партенром Ресурсним Центром ГУРТ, є одним із інстурментів, який допомагає учасникам зрозуміти свої потреби, ознайомитися з новинками послуг, взяти участь у майстернях та дискусіях, отримати ваучери з організаційного розвитку. Для провайдерів послуг - це також непогана нагода представити свої послуги та знайти свого покупця! Так Пакт разом з РЦ ГУРТ намагаються підтримати участь ОСГ та провайдерів. Але чи готові зацікавлені провайдери зробити і власний внесок у власний розвиток?!

щойно перевірила попередні результати голосування на ГУРТі і поки бачу, що більшість організацій готові зайнятися власним бізнесом, щоб фінансувати проекти у разі зникнення грантів. Чи багато подібних ярмарків для бізнесу оплачуюють проїзд тих, хто хоче продавати свій продукт та отримати нові ринки збуту?!
Цей проект має назву «Інвестуймо в інституційну спроможність громадянського суспільства»! Як на мене, то це заклик до зацікавлених ОГС та провайдерів, а не лише до донорів. Ми можемо знову повернутися до дискусії блогу Алли Журавель "синдром учасника", але у тут скоріше запитання до провайдерів послуг. Чи ви готові інвестувати у власний розвиток?

Вітаю, колеги.

З подивом і зовсім випадково дізнався, що мій загалом то технічний лист до ГУРТу став "достоянием общественности" та ще так активно коментується народом.

Проте, якщо вже запропоновано формат публічної дискусії, хотів би прокоментувати.

1. Я щиро вдячний ГУРТу за ініціативу з проведення Ярмарку та ПАКТу за фінансову підтримку цієї важливої в житті ОГС України щорічної події.
Це правда Подія, на яку чекає багато людей та організацій, включно і з провайдерами послуг.

2. Мій лист стосувався по-суті то технічних речей. Які насправді легко вирішуюються, і по яких не влаштовують публічні дебати. Скажімо, ну як можна двом людям належно представити організацію, якщо тільки на доставку всіх роздаткових матеріалів для учасників Ярмарку (а ми територіально все ж таки живемо в Кіровограді) потрібні троє? І чому ми не можемо взяти на захід більше своїх представників, заявивши про свою згоду оплатити їхню участь? От на ці простенькі питання ми і шукали відповідь з гуртівцями.

3. Я думаю, що всі погодяться, що ярмаркувати їдуть передусім для того, аби вкладений ресурс повернувся новими можливостями, контактами та новими ресурсами.
І для того, аби це все відбулося, поважаючі себе ярмаркарі вкладаються та придумують чим зацікавити покупця.
Чи не так? Тоді чому не дають показати себе, чому обмежують формулою "два на всіх"?
Повторюся, власне, про це і був лист

І на останок.
Іноді банан, це просто банан. Тож не треба шукати якіхось підтекстів чи натяків у доволі тривіальному повідомленні нами організаторів про тривіальну подію.

Ну і успіху всім нам!