PRоГОн цього тижня завітав до Українського форуму благодійників та поспілкувався з Анною Гулевською-Черниш, директором УФБ, і Лесею Ярошенко, координатором інформаційних проектів.

Український форум благодійників: від зародження до сьогодення

Організація виникла ініціативно. На сьогодні УФБ – перша професійна асоціація благодійних організацій. Ідея Форуму виникла у 2004 році. Розуміли, що має бути організація для фондів, яка б представляла та лобіювала інтереси, просувала стандарти благодійних організацій, розвивала культуру благодійності. З початку 2000 року, форуми почали активно створюватись у Європі, а саме: в Чехії, Словаччині, Румунії, Угорщині. У 2004 році засвідчився позитивний досвід і таку організацію вирішили створити  в Україні.

Перше ім’я Форуму – Український форум грантодавців. Спочатку думали, що об’єднаються фонди, які дають гранти. Але в 2005-2006 роках в Україні почали з’являтись приватні та корпоративні фонди – Пінчука, Ахметова, компанії РУСАЛ, Надра банку, – які не давали гранти, але впроваджували свої операційні програми, ставали потужними гравцями в секторі вітчизняної благодійності. Щоб залучити ці фонди, в 2007 році було прийнято рішення про зміну назви з Українського форуму грантодавців на Український форум благодійників. Форум об’єднує не тільки потужні фонди, а й невеликі, регіональні. А віднедавна УФБ відчинив двері для бізнесу і громадських організацій, які займаються благодійністю.

Нині Форум має кілька постійних програм. Перша – це програма «На вчись». У рамках якої ми щомісяця проводимо навчальні заходи, тренінги, семінари, круглі столи, спрямовані на підвищення кваліфікації співробітників фондів і компаній, які займаються благодійністю. Навчання проводимо з різних тем – соціальна реклама благодійності, Інтернет, фандрайзинг, як організовувати благодійний концерт, як використовувати благодійні скриньки тощо.

Друга програма – це «Відверті розмови про благодійність». Збираємо експертне середовище – представників благодійного сектору, бізнесу – і говоримо про світові тренди та стандарти благодійності; про те, що сьогодні відбувається та куди має рухатися український філантропічний сектор. На експертному рівні ми виокремлюємо проблеми, починаємо шукати спільні питання, над якими треба працювати, які потрібно змінювати законодавчо або на управлінському рівні.

УФБ має інформаційний компонент. Ми починали з невеличкого електронного бюлетеню, який робився у Word – майже дідівським методом. Згодом створили симпатичний сайт. І ось 1 вересня запустили в тестовому режимі інтерактивний портал про благодійність, де кожен може самостійно та безкоштовно розміщувати свої новини, анонси. Ми наголошуємо на тому, що це не тільки канал передачі офіційної інформації. Ми створили ще блог, у якому кожен може висловлювати особисту думку.

У нас працює інформаційно-консультаційний центр благодійності, є добірка видань, присвячених благодійній діяльності, є мультимедійні ресурси, якими можна користуватися. Ми надаємо деякі консультації. Хтось консультується, як зареєструвати благодійний фонд, хтось, як розробити благодійну програму, залучити ЗМІ до благодійної акції...

Форум об’єднує 21 організацію. Також маємо майже 30 партнерів, які не є членами, але вони співпрацюють з нами за різними напрямками, підтримують нашу діяльність. Наприклад, Фонд братів Кличків і Фонд Рината Ахметова за внутрішньою політикою поки що не приєднуються до Форуму, але підтримують нас на конференціях, програмах, заходах як експерти.

Наша мета – створити можливість обміну інформацією для всіх основних гравців сектору благодійності, яким не обов’язково ставати нашими членами, ми прагнемо долучити їх до спілкування, до обміну успішними практиками. Адже спілкування стимулює розвиток, розробляються спільні ініціативи, ідеї, лобіювання суспільних змін, законодавства.

Пишаємося нашою командою, нашими членами. Виконавча дирекція: Анна Гулевська-Черниш – директор, Леся Ярошенко – координатор інформаційних проектів, Дар'я Непочатова – керівник програм Форуму, Людмила Железова – фінансовий консультант. Також є правління з 6 осіб (у нас дуже активне, критичне і прискіпливе), наглядова рада, яка контролює фінансову діяльність і відповідність стандартам.

Форум – це місце, де справді працює правління. В багатьох громадських організаціях правління – це формальна одиниця, яка створюється на папері – і все. А на політику УФБ впливають його члени, проводяться мінімум двічі на рік конференції членів, на яких спільно розробляються стратегії, річні плани. Між конференціями активно працює правління, воно керує організацією, а вже дирекція є виконавчим органом.

Пишаємось нашою щорічною конференцією з благодійності, остання відбулася в лютому. Такі конференції вкрай необхідні. Ми спостерігаємо значний приріст учасників. У 2008 році на конференції було 90 присутніх, які представляли переважно Київ, а на останній – вже 300 осіб із 15-ти областей України та кількох країн світу. Благодійність для багатьох стає одним із напрямків професійної діяльності. Ті, хто займається благодійністю, розуміють, щоб досягти результатів, потрібно обмінюватися досвідом. Конференції і стали таким майданчиком, де на всеукраїнському рівні відбувається цей обмін.

УФБ, перш за все, – асоціація. Є асоціації представників малого бізнесу чи логістичних центрів, вони допомагають одне одному. І ми це наслідуємо. От, елементарно, кілька днів тому до мене (Лесі Ярошенко) звернулась колега з фонду-члена УФБ. Вони збираються проводити ряд акцій, але в них бракує досвіду. Якщо ми проводили подібні акції, то ділимося власним досвідом, якщо не проводили, то знаємо хто проводив чи до кого можна звернутися за допомогою.

13-14 жовтня ми організовуємо першу в Україні Міжнародну конференцію з корпоративного волонтерства, плануються майстер-класи. Це дуже гарна нагода поділитися досвідом. Також у жовтні запустимо черговий фотоконкурс «Благодійність крізь призму об’єктива».

Те, що з’явився Форум, означає, що благодійний сектор є.

Ідеї народжуються на зустрічах міжнародного рівня

Форум є членом мережі Всесвітньої ініціативи для підтримки грантодавства WINGS – це найбільша світова мережа, яка об’єднує подібні форуми, центри філантропії та розвитку благодійності. Ми беремо участь в їхніх заходах, спілкуємось з колегами з-за кордону, намагаємось дізнатися щось нове і реалізувати це в України. Крім цього Форум є членом Європейської донорської мережі.

Це теж мережа форумів-донорів, благодійників у Європі, ми - її співзасновники. Два рази на рік відвідуємо зустрічі мережі, обмінюємось досвідом, розказуємо які є міжнародні тренди, проблеми і як їх вирішують на рівні кожної країни. Цей міжнародний форум дозволяє нам рухати український сектор благодійності у напрямі, в якому розвивається міжнародна спільнота. 

УФБ про гроші, ЗМІ…

УФБ – організація некомерційна. Ми займаємось пошуком грантів, партнерів для наших заходів. Це бізнес, благодійники, наші члени підтримують нас. В Україні є кілька фондів, для яких розвиток благодійності є одним із стратегічних завдань. Вони нас також підтримують. І, звісно ж, членські внески, але їх дуже мало, – до тисячі гривень з члена на рік.

Я (Анна Гулевська-Черниш) щойно повернулася з Угорщини, де була зустріч, організована фондом Рокфеллера. Україна була представлена від країн із перехідною економікою, поруч з нами була Туреччина, Угорщина, Єгипет, Йорданія, Сингапур. Представники Угорщини розповіли про механізм, який вони намагалися впровадити на рівні своєю країни.

Вони підняли питання про один відсоток благодійних внесків для ГО (кожен обирає сам організацію, в яку вкладає) від громадян. Виявилося, що такий підхід не спрацював. Ідея класна, але організації громадянського суспільства не змогли переконати населення, що воно має підтримати їхню діяльність.

Як-не-як, але люди все ж готові жертвувати. Дуже багато залежить від ГО. В Україні громадські організації (найчастіше) не звітуються, не прозорі та не «продають» продукт своєї діяльності. Прохати в населення «дайте нам гроші», а за який продукт?

Ті організації, які готові «продавати» свій продукт, – і збирають сьогодні гроші. В Україні мала з'явитися Лікарня майбутнього, люди робили благодійні внески. Ця ідея, по-правді, так і не реалізувалася, було велике розчарування. Але все ж громадяни не шкодували власних коштів. Просто потрібно просувати свою організацію, бути відомими і продавати те, що людям було б цікаво купувати.

У 2007 році про Форум майже ніхто не знав. Ми почали розвивати програми, які зараз активно працюють. Саме вони є нашими продуктами для благодійників. Ми пропонуємо те, що приносить користь. Тому цей продукт і купують.

Спостереження щодо співпраці організацій громадянського суспільства зі ЗМІ. Яку ми картинку зазвичай бачимо? Або заклик «Підтримайте нас!» або красива картинка «День благодійника». Відсутній аналіз. Як приклад, потрібно зібрати кошти для допомоги дітям. Допомогли. Зібрали.

Але ж ЗМІ не відстежують що відбулося опісля. Навіть якщо результат був негативний, його потрібно показати, проаналізувати чому він був таким і вирішити, що зробити для того, щоб далі було краще. У цьому є подібність з виборчим процесом. Поки відбуваються вибори є рух, є плакати, є акції, щось показують. А закінчилися вибори – закінчилося життя. А життя, насправді, тільки починається.

УФБ про благодійність

В Україні немає жодного закону, який перешкоджав би займатися благодійністю. Правда, він і не створює, як в Америці, ідеальні умови для цього. Та все ж, щоби займатися благодійністю. варто мати лише бажання.

Благодійність сьогодні – це не лише корпоративна благодійність. Кожен може цим займатися. Передати 5 гривень на підтримку інтернату раз на місяць сьогодні може хто завгодно, але для цього, повторимося, має з’явитися бажання.

Якщо аналізувати, в якому регіоні України більш розвинена благодійність, то все ж – це Західна Україна. Там люди релігійні, віруючі, церква це пропагує і там більше ініціатив. З іншого боку на Сході більше потужних підприємств, які втілюють благодійні проекти в рамках своєї стратегії КСВ. Умовно можна поділити так: Захід – приватна благодійність, а інші регіони – благодійні внески великого бізнесу.

Благодійність – не тільки гроші. Протилежна думка – це стереотип. Проілюструємо яскравий приклад. У селі Мар’янівка (70 км від Києва) в дитсадку давно зруйнувався дитячий майданчик. Дітей дуже багато, а гратися ніде. Власник магазину в селі вирішив, що потрібно створити дитячий майданчик. Спочатку кинув клич, що збираємо гроші на деревину, фарби… Нульова реакція. Грошей нема. Ніхто їх не здасть, навіть, якщо ти хочеш, щоб твоя дитина гралася на майданчику. Але власник виявився хорошим організатором. Він прийшов до чоловіка, в якого своя пилорама.

Той дав дошки на паркан. Хтось приніс метал, хтось купив банку фарби і сам пофарбував... У результаті майданчик побудували – яскравий, красивий, там грається багато дітей.

Сьогодні український капітал, який іде на благодійність, досить активний. До нього долучаються і бізнес, і приватні особи. Наприклад, ті гроші, що збираються на лікування дітей, левова частка – з України. А донорські пожертви скорочуються рік у рік – це стимул подумати для організації що буде, коли донори підуть.

Найбільше благодійних внесків іде на медицину, соціальний захист, культуру та освіту. Це дані, які ми отримали, провівши відповідне дослідження.

Чи гуманно брати кошти на захист довкілля від нафтовидобувної фірми? Подібне запитання я (Леся Ярошенко) ставила моєму священнослужителю нашої громади: «У селі майже розвалена церква, треба будувати нову. От уявіть, що до Вас прийшов бізнесмен і Ви точно знаєте, що його руки в крові, але він приніс гроші. Чи Ви їх візьмете? Він сказав «візьму і буду щодня за нього молебень служити, за спасіння його душі». Бо що краще – я побудую на ці гроші церкву чи він побудує ще один завод, який буде забруднювати довкілля, чи прогуляє їх у казино?» Не важливо, звідки ці гроші йдуть, важливо, куди їх вкладають.

Благодійність є. Не все так погано, як навколо говорять. Головне – почати з себе. А не знаєте як – приходьте до УФБ. Ми розкажемо.

Розмовляла Євгенія Кравченко

Нагадаємо, ГУРТ у рамках PRоГОну дізнавався в пересічних українців, що їм відомо про організації громадянського суспільства, а також поспілкувася зі Святославом Павлюком - заступником виконавчого директора Фундації ПАУСІ.

Наступного тижня чекайте свіжий випуск PRоГОну. Долучайтеся! Пишіть про кого б Ви хотіли дізнатися більше, чий досвід Вам цікавий?

Матеріал підготовлено в рамках серії публікацій, присвячених висвітленню діяльності інститутів громадянського суспільства України проекту "Назустріч високим стандартам журналістики в громадському секторі України", який реалізується Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.