З 11 по 16 липня на Закарпатті відбувався літній табір і спеціальний тренінг для ВІЛ-позитивних дітей та їх батьків/опікунів.
Захід був організований в рамках проекту «Позитивне життя для позитивних дітей» Всеукраїнською мережею ЛЖВ за фінансової підтримки Sidaction. Участь у заході стала можливою для ВІЛ-позитивних дітей віком 12-15 років та їх батьків з усіх куточків України. Зокрема, до табору долучились декілька дітей, якими опікується одеський Карітас.
За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я сьогодні 730 тисяч людей живуть з ВІЛ/СНІДом у Західній та Центральній Європі, і ще понад півтори мільйони – в сусідніх країнах Східної Європи та Центральної Азії. Україна при цьому посідає одне з перших місць по пандемії ВІЛ/СНІДу у всьому світі, – лише за офіційними даними 200 тис. українців є ВІЛ-інфікованими. Проблема ВІЛ/СНІДу торкається відтак не поодиноких людей чи певних прошарків соціуму, а всього суспільства: бідних і багатих, іноземців і місцевих жителів, чоловіків і жінок, людей похилого віку, дітей і молоді, людей різних професій, віросповідання і національної приналежності.
Координатор проектів одеського Карітасу Світлана Колодчин розповідає: «Мета літнього табору на Закарпатті для ВІЛ-позитивних дітей та їх батьків/опікунів була подвійною. Для дітей і підлітків – сприяти формуванню відповідального ставлення до свого здоров’я і здорового способу життя (включаючи і статеве виховання), допомогти сформувати активну життєву позицію і позитивне мислення. Для батьків же захід став цінним в тому значенні, що практично і доступно показав, як найкращими методами формувати встановити і розвивати люблячі і відкриті стосунки з дітьми. Спеціальні тренери професійно пояснювали і підводили до усвідомлення власної ролі у житті ВІЛ-інфікованої дитини, підбадьорювали і вчили відповідальному батьківству, позитивному мисленню».
Загалом на таборі були присутні близько 40 осіб, в тому числі 15 ВІЛ-позитивних дітей. Відбувався він в мальовничій місцевості ─ селі Шаяни Хустського району Закарпатської області. Програма табору була сповнена розваг, ігор і купання в басейні, екскурсії на страусину та оленячу ферми, походів в ліс і гори, відвідини замку, старовинних церков, пілкування. І що найважливіше, – уся атмосфера і складові цього відпочинку були якісно спрямовані на те, щоби допомогти дітям і підліткам усвідомити свою унікальність, власні ресурси та можливості щодо формування активної життєвої позиції на порозі дорослого життя.
Матір одного із учасників табору ділиться враженнями: «Ця поїздка до Мукачевого стала дуже цінною для мене. Моя дитина має ВІЛ-інфекцію, і наш спосіб життя, побут докорінно відрізняються від більшості інших сімей. А на цьому таборі нас навчили, як підвищити самооцінку себе і своєї дитини, як знайти вирішення специфічним питанням виховання дітей у різних вікових періодах, як краще пізнати і розуміти внутрішній світ дитини. Усе це неймовірно потрібно мені щодня в спілкуванні і вихованні мого сина. Дякую Карітасу і організаторам табору! Ми отримали море позитиву».
Коментарі
У нас не пандемія ВІЛ/СНІДу, а епідемія. Все ж таки це різні поняття, й відповідно різні стратегії боротьби необхідно впроваджувати.
не сперечатимусь за поняття
але поясніть, пані Наталю, також кількісний та якісний показник вимірювання понять "пандемія" та "епідемія"
Я не епідеміолог, но пандемія - це та ж епідемія, яка стрімко поширюється на весь світ і вражає все населення і відповідно контролювати важко, так як спалахи грипу. Епідемія є більш локалізованою і відповідно контролювати її легше. Хоч ВІЛ/СНІД в Україні з груп ризику перейшла на загальне населення, 1,63% інфікованих в Україні, ще вважається епідемією. Тим більші різні стратегії профілактики зараз впроваджуються.))) А ВИ МОЛОДЦІ!!!! УСПІХІВ ВАМ!!!
чисто мої особисті міркування:
як Ви вважаєте - що швидше діє на Україні: епідемія ВІЛу чи лікування і впровадження профілактики ВІЛ\СНІДу?
чисто мої особисті міркування:
як Ви вважаєте - що швидше діє на Україні: епідемія ВІЛу чи лікування і впровадження профілактики ВІЛ\СНІДу?
страшна ця річ, статистика, особливо коли кажуть - "кожен четвертий у світі - китаєць. або кожен 20-й хворий на СНІД". У моїй стрічці на фейсбуці близько 1200 друзів. більшість з них я знаю.. але хитра думка, завдяки таким повідомленням закрадається " І ХТО Ж З НИХ?"
Тарасе, визначити, хто Вам друг, а хто ні - індикатори "дружності" розмиті і радше індивідуальні.
Визначити, чи є у Вас ВІЛ, чи немає - річ обстеження.
А якщо мова про "швидше поширюються ВІЛ чи швидше розвиваються програми профілактики", - індикатором мала би виступити та ж сама ненависна статистика, яка б враховувала показники збільшенні і програм, і ВІЛ-інфікованих, демографічні показники, курси лікування etc.
Згідна, що такий аналіз складніший. От тому собі й розмірковувала, чи є такий... Або чи думав хтось над цим?..
- мені не вірять "заумні хФілософи" з Відродження, та й взагалі нехочуть ні слухати, ні займатися вирішенням соціальних питань... а тільки хфілософствувати... Можливо дана стаття приверне увагу...
Алкоголь повышает риск… ВИЧ
В последнем номере журнала Addiction опубликовано исследование американских ученых, выявившее прямую зависимость между количеством алкоголя в крови и риском заболеть ВИЧ и венерическими заболеваниями.
http://obozrevatel.com/health/alkogol-povyishaet-risk-vich.htm