Лист-звернення громадських організацій з приводу потреби додаткових заходів задля розширення доступу до допологової допомоги жінок вразливих категорій населення Міністру охорони здоров’я України Аніщенку О.В.

копія Голові Державної служби з питань протидії ВІЛ – інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Федько О.А.

Шановний Олександре Володимировичу!

Незважаючи на проголошені Конституцією України принципи, система охорони здоров’я не завжди забезпечує рівний доступ населення до якісних медичних послуг. Поряд із матеріальними та структурними чинниками нерівності у доступі до медичних послуг, слід зазначити низький рівень обізнаності та розуміння медичними працівниками потреб вразливих груп населення та неуважне ставлення до таких пацієнтів.

Від цього страждають ВІЛ-позитивні жінки, наркозалежні жінки та дівчата, які живуть або працюють на вулиці; особливо це стосується вагітних - найбільш вразливої категорії у цій групі. Упереджене ставлення з боку медичних працівників, передовсім у закладах поза межами великих міст, їх необізнаність з особливостями лікування наркозалежності під час вагітності, відсутність у жінок документів, що засвідчують особу, та низький рівень їх достатку призводять до того, що медична система в Україні відвертається від них.

Це, своєю чергою, має негативні наслідки як для дітей ВІЛ-позитивних, наркозалежних жінок чи вуличних дівчат, так і для їхніх матерів; поглиблюється цілий спектр пов’язаних між собою соціальних проблем.

Тому, з метою забезпечення рівного доступу вагітних жінок до медичних послуг належної якості, профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини та забезпечення умов виховання дітей в сім`ї, просимо Вас звернути увагу на нижче викладені проблемні питання та врахувати їх при реформуванні системи охорони здоров’я і плануванні робіт підрозділів Міністерства охорони здоров’я України.

• Недостатній рівень якості та змісту перед- та післятестового консультування під час тестування на ВІЛ вагітних. Хочемо звернути увагу на часту відсутність післятестового консультування у випадку ВІЛ-негативного результату, недостатнє розуміння медичним персоналом питань добровільності та конфіденційності інформації, а також відсутність навичок розпізнавання ризикованої поведінки вагітних під час консультування. • Брак ресурсів (зокрема, часу на консультування та психологічну підтримку) у медичних працівників жіночих консультацій для проведення якісного консультування вагітних.
• Відсутність чіткої координації між жіночими консультаціями, де вагітні ВІЛ-позитивні жінки отримують допологову допомогу, та місцевими СНІД-центрами, наркологічними клініками, реабілітаційними програмами, пунктами впровадження програм замісної терапії, а також громадськими, благодійними та релігійними організаціями, які надають соціальні послуги жінкам вразливих груп.
• Відсутність інформаційних матеріалів у жіночих консультаціях як для лікарів, так і для вагітних з питань проведення перед- та післятестового консультування, профілактики та лікування ВІЛ-інфекції і наркозалежності.
• Часті випадки нетолерантного ставлення медичних працівників жіночих консультацій до вагітних ВІЛ-позитивних, наркозалежних жінок та вуличних дівчат без документів або реєстрації місця проживання.
• Важкодоступність медичних послуг (допологової допомоги, а також діагностики та лікування у зв’язку з ВІЛ-позитивним статусом) для дівчат та жінок без документів, що засвідчують особу.
• Необізнаність медичних працівників жіночих консультацій з проблемами наркозалежності, способами її лікування, можливостями проходження реабілітації, а також питаннями замісної терапії та безпечності її застосування під час вагітності.

Беручи до уваги зазначені проблемні питання, просимо звернути увагу на такі можливі шляхи їх вирішення:

1. Підготовка та підвищення кваліфікації медичних працівників жіночих консультацій із залученням працівників громадських, благодійних та релігійних організацій, які безпосередньо працюють із жінками вразливих груп, задля вироблення толерантного ставлення, розуміння потреб таких жінок (ВІЛ-позитивних, наркозалежних та вуличних), а також лікування наркозалежності.

2. Удосконалення системи моніторингу перед- та післятестового консультування під час тестування на ВІЛ вагітних жінок в Україні.

3. Розробка та забезпечення медичних працівників жіночих консультацій, а також пологових будинків, педіатричних установ, амбулаторій сімейного типу, інформаційними матеріалами (в т.ч. довідниками) про роботу місцевих організацій та структур, що надають послуги (соціальні, реабілітаційні, психологічні, медичні тощо) жінкам вразливих груп.

4. Розробка та забезпечення медичних установ інформаційними матеріалами для пацієнток вразливих груп щодо їхніх прав, зазначаючи телефонні номери місцевих гарячих ліній, за допомогою яких можна повідомити про факти правопорушення та отримати послуги.

5. Прийняття Міністерством охорони здоров`я настанови щодо здійснення процедури тестування та консультування на ВІЛ з ініціативи медичних працівників, а також наказу МОЗу щодо допологового супроводу вагітних споживачок ін’єкційних наркотиків та їх доступу до програм замісної терапії під час вагітності, програм реабілітації та ресоціалізації.

Цей перелік проблем та шляхів подолання складений на основі рекомендацій, вироблених під час круглих столів на теми «Консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію вагітних жінок в Україні: проблеми та шляхи вирішення» (30 травня 2011 р.) та «Доступ до медичних послуг вагітних та молодих матерів вразливих груп населення: проблеми та шляхи вирішення в Україні» (2 червня 2011 р.), проведених з ініціативи Української фундації громадського здоров’я, HealthRight International (Право на здоров`я) та Київського відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ. Дозвольте підкреслити важливість використання багаторічного досвіду у сфері роботи з жінками вразливих груп населення громадських організацій, які брали участь в круглому столі (Див. перелік нижче).

Завдяки їх роботі було успішно здійснено низку ініціатив щодо спрощення доступу вразливих груп населення України до медичних послуг, розроблено та апробовано схеми соціального супроводу клієнтів та комплексного підходу до вирішення проблем жінок вразливих груп. Ці громадські організації готові надати всебічну експертну та організаційну допомогу. Сподіваємось, що участь громадського сектору в державних програмах зможе значно допомогти у вирішенні багатьох питань, які на сьогодні стоять перед системою охорони здоров’я населення України.

Для налагодження співпраці та вироблення більш чіткої відповіді на зазначені питання ми пропонуємо створити експертну робочу групу з покращення доступу до медичних послуг для жінок вразливих груп населення, до якої увійдуть профільні спеціалісти Міністерства охорони здоров`я та представники громадських, благодійних, релігійних та міжнародних організацій.

З повагою та сподіваннями на плідну співпрацю,

Організатори круглих столів:

Директор представництва HealthRight International (Право на здоров`я) в Україні, виконавчий директор МБФ «Українська фундація громадського здоровя» Галина Скіпальська

Виконавчий директор Київського міського відділення ВБО «Всеукраїнська мережа Лада Булах

Організації учасники круглих столів:

1. Харківське обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
2. Черкаське обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
3. Чернігівське обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
4. БА «Світло надії»
5. БО «Всеукраїнська ліга «Легалайф»»
6. БО «Соціальна служба «Віфанія»»
7. БФ «Карітас-Київ»
8. БФ «Конвіктус»
9. БФ «Віртус»
10. БФ «Українська фундація громадського здоров’я»
11. БФ «Християнські ініціативи»
12. БФ «Юнітус»
13. ВГО «Асоціація учасників замісної підтримувальної терапії України»
14. ГО Клуб «Еней»
15. Київський міський комітет Червоного Хреста
16. Київський міський центр роботи з жінками КМДА
17. Київський обласний фонд «Надія та довіра»
18. КМНКЛ «Соціотерапія»
19. Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні
20. МБФ «Вертикаль»
21. Центр допомоги дівчатам та молодим жінкам в складних життєвих обставинах «Право на здоров`я»
22. Центр соціальної реабілітації «Ковчег»
23. Дитячий фонд ООН, ЮНІСЕФ
24. Clinton Health Access Initiative
25. Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров’я

Відповідь на це звернення просимо надіслати на адресу: МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» Київ, Україна, 01001, вул. Станіславського, 3, кв. 7.