Організація розпочала аналіз публічності у громадах Рівненської області щодо дотримання міжнародних та національних практик демократичного управління. Так обрали 9 громад, де проведуть дослідження Індексу публічності. 

– Зараз, як ніколи, важливо говорити про публічність органів місцевого самоврядування. Два роки повномасштабної війни показали, що згуртована робота влади та громадян – це важливий елемент для перемоги. На початку вторгнення ми всі діяли згуртовано, заради подолання ворога. Проте зараз відчутно збільшилась прірва у розумінні методів досягнення цілей між мешканцем-волонтером та владою. Для того, аби налагодити діалог у громаді, потрібно працювати над покращенням публічності органів місцевого самоврядування, – каже голова Рівненської обласної організації “Громадянська мережа ОПОРА” Андрій Токарський.

Публічність влади – це принцип відкритості та доступності діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та інших публічних інституцій для громадськості. Вона передбачає, що інформація про прийняття рішень, витрати бюджетних коштів, проведення закупівель, здійснення реформ та інше повинна бути доступною для всіх громадян без обмежень, що сприяє більшій відкритості, довірі до влади та ефективному контролю з боку суспільства.

У демократичних країнах давно прийнято, що публічність влади – це основний показник її вдалої роботи. Публічність проявляється у висвітленні інформації про органи місцевого самоврядування, а також їхньої діяльності, що покликано підвищити довіру до влади. 

Андрій Токарський зазначає, що для досягнення публічності, голова, депутати та інші посадовці в органах місцевого самоврядування повинні дотримуватися кількох основних кроків:  

• покращувати інформаційну прозорість щодо рішень та послуг; 
• підвищувати рівень відкритості, тобто вести діалог та працювати над розробкою спільних рішень; 
• звітувати про використання спільних ресурсів, особливо бюджету.

Громадянська мережа ОПОРА у 2015-му році створила методологію оцінки влади щодо дотримання принципів публічного врядування – Індекс публічності. Це комплекс оцінки роботи голови, депутатів та виконавчих органів щодо дотримання трьох основних складників: відкритості, прозорості та підзвітності. Індекс покликаний показати рівень доступу громадян до рішень. Окрім цього, дослідники розробляють рекомендації для покращення процесів роботи влади. Наприклад,  щодо легкого доступу до інформації, перевірки звітування та документів, де описані обов’язки та процедури органів місцевого самоврядування, розподілу бюджету тощо. Індекс базується на дотриманні міжнародних стандартів, українського законодавства та кращих практик самоврядування.

Експерти Громадянської мережі ОПОРА розпочали дослідження Індексу публічності у дев’яти громадах Рівненської області: Гощанській, Рівненській, Сарненській, Великоомелянській, Мирогощанській, Здолбунівській, Острозькій, Володимирецькій та Березнівській. 

– Індекс публічності покликаний допомогти владі налагодити процеси, які спрямовані на підвищення прозорої та відкритої роботи. Під час війни доступ мешканців до рішень та інформації від влади подекуди зменшився, саме тому важливо підказати головам, депутатам та іншим відповідальним особам, як вони можуть налагодити діалог із мешканцями та що для цього потрібно. Це своєю чергою покаже громадянам перспективи розвитку своєї громади й допоможе запобігти проявам корупції на місцях, – зазначає Андрій Токарський.  

Коли влада працює відкрито, тоді громадяни мають повний доступ до інформації, що є в її розпорядженні. Такий доступ повинен стимулювати залучення громадян до безпосередньої комунікації та системної взаємодії з питань, що стосуються життя громади. Відкритість влади це привід для налагодження ефективного діалогу влади з громадою, вважають в ОПОРІ.  

– Відкритість діяльності владних структур позитивно впливає на якість життя громади. Особливо це важливо у місцевому самоврядуванні, де влада найближча до людей і забезпечує їм основні послуги, – додає Андрій Токарський. – Публічність влади у контексті відкритості можна покращити, збільшивши кількість прийомів громадян, громадських обговорень, комунікації з громадськими організаціями. Кінцевий результат для органів самоврядування – налагоджений механізм громадської участі, що дозволяє збирати ідеї, пропозиції та зауваження.

Окрім відкритості, для органів місцевого самоврядування важливе системне звітування. Мова про оприлюднення результатів роботи, звіти про використання громадських ресурсів і бюджетних коштів та своєчасна подача декларацій про майно та доходи чиновників. Основне у звітуванні – відкрите пояснення від влади інформації про свої рішення, дії та їх наслідки, а також  фінансово-матеріальне становище.

Також публічність влади визначає показник прозорості. Це означає оприлюднення місцевою владою за власною ініціативою вичерпної та актуальної інформації про персональний склад і структуру, повноваження і функції, фінанси, поточну активність та плани, політичні ініціативи та ухвалені рішення, послуги, які надаються мешканцям, а також іншої інформації, що є важливою для суспільства та не обмежена законом. 

Тож загалом, публічність влади – це основа демократичного процесу у громаді та країні. Адже, коли голова, депутати та виконавчі органи працюють прозоро, відкрито, звітуються про свою діяльність та майно, намагаються залучати громадян до участі у прийнятті рішень, комунікують з громадянами різними способами – це сприяє підвищенню довіри, а відповідно і покращує внутрішній клімат та розвиває соціальну згуртованість в громаді. Чим більша ця довіра та згуртованість, тим сильнішою та спроможною є громада, вважають у Громадянській мережі ОПОРА. 

Результати дослідження Індексу публічності у дев’яти громадах Рівненщини буде оприлюднено у квітні. Ознайомитися із попереднім аналізом Індексу в Рівному можна за посиланням.

Довідково: Проведення Індексу публічності у дев’яти громадах Рівненської області РОО ВГО “Громадянська мережа ОПОРА” стало можливим за підтримки Isar Ednannia у межах проєкту Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.