Світлана Патра
Фото з архіву Карини Маслюк
3-12 липня 2023 р. у м. Києві відбувся навчальний семінар «Орієнтування та мобільність (О&М): основа реабілітації осіб з порушеннями зору». Організаторами заходу виступили ГО ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» (НАІУ) спільно з кафедрою офтальмопедагогіки та офтальмопсихології факультету спеціальної та інклюзивної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова за підтримки ПРООН у межах проєкту «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» та за фінансування урядів Республіки Корея та Німеччини.
Це був оглядовий курс методики навчання орієнтування, переміщення та мобільності в просторі людей з глибокими порушеннями зору. До участі було запрошено спеціалістів, які працюють з людьми з порушеннями зору. Серед них – працівники реабілітаційних центрів, соціальні працівники, педагоги інклюзивних та спеціальних закладів освіти для дітей з порушеннями зору. Під час семінару слухачі оволоділи фаховими навичками, які дозволять на початковому рівні виконувати реабілітаційні заходи з формування навичок орієнтування, переміщення та мобільності у просторі у людей з глибокими порушеннями зору. У подальшому це дозволить слухачам підвищувати свій професійний рівень за напрямом О&М.
Тренерами семінару виступили представниці кафедри офтальмопедагогкіки та офтальмопсихології Факультету спеціальної та інклюзивної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова – завідувач кафедри Тетяна Гребенюк та доцент Ірина Сасіна. Частину семінару прочитав один із най досвідчених фахівців в напрямі інноваційних систем, сервісів та за стосунків не візуальної навігації Ігор Кушнір. Ще одним тренером, а також – натхненником та ідеолого семінару виступив Євгеній Свет – тифлопедагог, реабілітолог, працює з незрячими з 1997 року, тобто – вже 26 років. Євгеній має досвід роботи як з особами, що втратили зір у дорослому віці, так і з дітьми, незрячими від народження. Працював у центрах реабілітації та школі-інтернаті № 5. Основним напрямом діяльності Євгенія Свет багато років було – навчання незрячих орієнтуванню, переміщенню та мобільності у просторі. Саме з ним говоримо далі про сам захід та його виняткову важливість для України.
В Україні є дві системні проблеми, пов’язані з питанням саме орієнтування, переміщення та мобільності незрячих людей у просторі. Перша – полягає у відсутності системної підготовки фахівців з орієнтування та мобільності. Є світова практика. У розвинених країнах Америки та Європи, також у Австралії та Канаді є система підготовки інструкторів з орієнтування та мобільності, навчений спеціаліст після завершення семінару має статус «CertifiedOrientationandMobilitySpecialist»(COMS) – Сертифікований спеціаліст з орієнтування та мобільності людей із порушеннями зору. Навчання триває як мінімум рік. Є країни, де півтора або два роки, але рік – то мінімум. Тобто – це більше тисячі годин, теорія, практика. І тоді людина, що пройшла таке навчання, отримує сертифікат про те, що вона може працювати в цьому напрямі і навчати як дітей, незрячих від народження, так і дорослих, тобто – будь-якого незрячого, який потребує такого навчання. В Україні немає системи підготовки фахівців. Навіть такої професії – «інструктор з орієнтування і мобільності» – немає в Україні, в українському класифікаторі професій.
Ми з колегами протягом багатьох років це питання піднімаємо на різному рівні. Поки, на жаль, безрезультатно. Цей семінар – чергова спроба. Про підготовку фахівців не йдеться, ми не можемо за 10 днів навчити тому, чому у світі навчають мінімум рік. Але, принаймні, за ці 10 днів ми спробували показати, що це за професія, якими є її основні напрями. Це був ознайомчий семінар, але досить насичений, адже 80 % часу його проведення займала практика, практика як в роботі з клієнтами, так і на собі, тобто – із зав’язаними очима. Після семінару його слухачі можуть розуміти, що це за професія – «інструктор з орієнтування і мобільності» – і в якому напрямі розвиватися далі.
Євгеній Свет дуже довго мріяв провести такий семінар. У 2011 році він з колегами провів 2 семінари по 7 днів кожен. Ідея семінару зріла давно і ось у липні, в рамках проєкту проєкту «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» за підтримки ПРО ООН та за фінансування урядів Республіки Корея та Німеччини, ідею було втілено в життя. Говоримо з Євгенійом далі.
Семінар «Орієнтування та мобільність (О&М): основа реабілітації осіб з порушеннями зору» унікальний у багатьох аспектах. По перше – велике практичне навантаження. Я ще не бачив, щоб такий обсяг годин і матеріалу слухачі опрацювали всліпу – на собі або ж з клієнтами. По друге – застосування роботи демонстраційної групи. Група складалася з п’яти незрячих осіб, які мають досвід самостійного пересування відкритим простором. На них ми показували методики, потім за допомогою фахівців з демонстраційної групи слухачі відпрацьовували ті чи інші напрями. Самі члени демонстраційної групи мали знання і могли оцінити роботу слухачів як інструкторів і скоригувати її. Тому, що це – не просто незрячі, а незрячі, які мають багаторічний досвід самостійного пересування і вони навчені методиці. Демонстраційна група – це асистенти тренерів, тренери з середини. По третє – ми показали і використали багато нового обладнання. Наприклад, планшетку інструктораPictureMakerWheatley, про яку я мріяв ще з 2009 року, відколи вперше побачив. І от, вперше в рамках підготовки семінару ми привезли в Україну такі планшетки. Також ми використовували тактильні мнемосхеми, які ми розробляли разом з організацією «Ресурсний центр «Безбар’єрна Україна» і за допомогою яких ми показали, як ці тактильні карти і схеми можна використовувати.
Семінар відбувався на території київської школи-інтернату № 5 для незрячих і слабозорих дітей. На його території збудовано різні системи-орієнтири, різні типи бордюрів, газони, спеціальні тактильні смуги, тактильна плитка. Цей простір розбудовується вже 5 років за підтримки директорки школи-інтернату Катерини Антонюк. Навколишній простір біля навчального закладу – підходи, пішохідні шляхи, перехрестя – також облаштовані для людей з порушеннями зору як елемент доступності. Дякуємо Національній Асамблеї людей з інвалідністю і Валерію Михайловичу Сушкевичу за допомогу у цьому. – сказав Євгеній Свет. Територія школи і простір навколо неї використовувалася як тренувальний майданчик, оскільки доступність потрібно не лише розбудовувати, а і показувати, як тією доступністю користуватися. І цей блок знань був також відносно новий для України. Ключовим є те, що багато простору навколо цього навчального закладу є необлаштованим, але він ідеально підходить саме для занять з орієнтування у просторі. Тож, слухачі побачили всі типи міських просторів, з якими може зіштовхнутися незряча людина. Отже, семінар «Орієнтування та мобільність (О&М): основа реабілітації осіб з порушеннями зору» у багатьох аспектах є унікальним і багато що під час цього заходу було зроблено вперше в Україні. Продовжуємо розмову з Євгенієм Свет:
Семінар перевищив усі мої очікування. Ми відпрацювали десять днів без вихідних, як мінімум сім годин вдень, а то і більше. І ми дали інформацію, принесли користь, а що буде далі – життя покаже. На семінар записалися 12 слухачів, по факту було 20 людей. Слухачі були чудові. Розумієте, працювати десять днів без вихідних, мінімум сім годин вдень, коли було 35-40 градусів спеки. І всі віпдрацювали з посмішками. Це була найкраща група слухачів, найкраща демонстраційна група і найкращі тренери. І от, поєднання цих трьох складових утворили команду тренінгу. Завдяки своїй роботі слухачі стали повноправними учасниками команди і успішним семінар став у багатьох аспектах саме завдяки слухачам.
Проте, на жаль, наш семінар ситуацію з наявністю фахівців-інструкторів з орієнтування і мобільності принципово не змінить. Адже немає ні системи підготовки інструкторів в Україні, ні самої професії – в українському класифікаторі професій. Але я сподіваюся, що завдяки семінару «Орієнтування та мобільність (О&М): основа реабілітації осіб з порушеннями зору» ми стали ближче до вирішення проблем навчених незрячих.
Будемо сподіватися, що крок за кроком, повільно, але впевнено, Україна буде вирішувати проблеми мобільності незрячих. А Євгеній Свет та інші фахівці нашій державі в цьому допоможуть.
Однією з учасниць семінару була Карина Маслюк – соціальний працівник Центру інклюзивних технологій навчання Університету «Україна» і вона охоче поділилася своїми враженнями:
У Центрі я працюю з 2022 року і коли прийшли абітурієнти з порушеннями зору, то інтуїтивно є розуміння, що потрібно робити, проте є певний момент страху зробити щось не так. У такому заході, як семінар «Орієнтування та мобільність (О&М): основа реабілітації осіб з порушеннями зору», я взяла участь вперше, раніше брала участь у тренінгах, які були здебільшого присвячені психологічним аспектам навчання та адаптації студентів з особливими освітніми потребами, протидія булінгу та цькуванню в закладах освіти. Мої очікування від семінару справдилися на всі 100 %, я отримала неймовірний досвід. Фізично та емоційно було важко, але бажання змінювати світ на краще було головною мотивацією.
Це була складна робота, сповнена позитивних емоцій та неймовірних вражень. Я отримала безцінний досвід, який буду використовувати у подальшій роботі. Ми досліджували стратегії подолання психологічних бар’єрів, критерії облаштування відповідного простору, методи формування та вдосконалення просторового розуміння, використання вправ та ігор у навчанні орієнтуванню та мобільності? , техніки фізичної підтримки, вивчення маршруту, безпечного використання громадського транспорту, архітектури та інформаційної доступності. На семінарі «Орієнтування та мобільність (О&М): основа реабілітації осіб з порушеннями зору» я поповнила і сестиматизувала свої знання та отримала новий цінний досвід, познайомилася з цікавими людьми. Це спонукає ставити перед собою нові цілі та завдання, мотивує до подальшої діяльності в цьому напрямку та підвищення свого рівня.
Я вражена роботою демонстраційної групи, це мега талановиті люди. Вони всі реалізувалися у своїх професіях та хобі: пишуть музику, читають реп, грають у футбол на приставці, працюють гідами у музеї «Третя після опівночі», живуть повноцінним життям сучасної молоді. І всі – тотально незрячі люди. Участь у семінарі багато дала мені, а найголовніше – я зрозуміла, що мотивація та індивідуальний підхід – це поштовх і сила у будь-якій реабілітації. Відчуваю, як кожного дня зростає моє бажання робити наше суспільство більш толерантним, здатним з розумінням і повагою приймати відмінності одне одного.
Семінар закінчився, але залишається надія. Надія на подальший поступ у реабілітації людей з інвалідністю, зокрема – з порушеннями зору. І на те, що з часом Україна матиме нову професію – інструктор з орієнтації та мобільності.
Коментарі