Козельщинська територіальна громада вже давно використовує цифрові технології, щоб подолати економічні та соціальні виклики. Однією з найбільш значущих ініціатив громади останнього року стало впровадження геоінформаційної системи (ГІС) у процеси землеустрою. Богдан Журавель, спеціаліст-землевпорядник і автор проєкту, розповів про можливості ГІС для Козельщини та українських громад.

Повномасштабна війна в Україні посилила роль цифровізації в забезпеченні стійкості та сталого розвитку громад. Практика підтверджує, що використання диджитал-технологій допомагає як долати виклики воєнного часу, так і наближати громади до відновлення.

Козельщинська територіальна громада, що розташована в Полтавській області, протягом останнього десятиріччя використовувала чи не всі можливості та ініціативи, що сприяли розвитку: брала участь і три роки поспіль перемагала в обласному конкурсі проєктів (завдяки чому реалізувала проєкти щодо твердих побутових відходів, дорожньо-ремонтного пункту, місцевого парку); у якості пілотної громади брала участь у проєктах «Крила» та «Діємо для здоров’я»; регулярно збирала та передавала обласному Екобусу небезпечні відходи. Особливу увагу активісти громади приділили впровадженню цифрових інструментів, як-то сайт ТГ, громадські обговорення, е-петиції та е-звернення, бюджет участі.

Однією з найзначніших цифрових ініціатив на Козельщині стало розроблення і впровадження проєкту землеустрою на основі геоінформаційної системи (ГІС) — інструменту для управління землекористуванням, визначення прав власності на землю та моніторингу змін у ландшафті. Такі системи вже давно використовуються міжнародними спільнотами для управління земельними ресурсами. Наприклад, Організація Об’єднаних Націй використовує технологію ГІС для підтримання гуманітарної діяльності та роботи з розвитку в усьому світі. Світовий банк розробив інструмент під назвою Spatial Agent — вебплатформу, яка дає змогу користувачам отримувати доступ до геопросторових даних, візуалізувати їх на мапі та виконувати просторовий аналіз. Багато інших міжнародних організацій, Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Міжнародним Червоним Хрестом, Всесвітньою організацією охорони здоров’я, також використовують технологію ГІС для підтримання своєї роботи.

Розробленням рішення в Козельщинській громаді займається Богдан Журавель, спеціаліст-землевпорядник відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Козельщинської селищної ради. З ГІС Богдан познайомився ще під час навчання в університеті, а вже почавши працювати в громаді зрозумів, що ця технологія допоможе вдосконалити наявні методи управління земельними ресурсами.

Робота над проєктом почалася з вивчення поточної ситуації, збору наявних картографічних та землевпорядних матеріалів, на основі яких Богдан розпочав проєктування концептуальної моделі бази даних. Паралельно із цим він систематизував і оцифрував паперові носії інформації. «Однією з головних проблем є потреба в обробці величезної кількості розрізнених паперових носіїв, відокремленість наявних реєстрів даних, — розповідає Богдан. — Інша проблема — недостатня інформованість, а звідси нерозуміння доцільності впровадження ГІС в процеси управління земельними ресурсами. Є проблеми й на рівні держави, адже наразі контекст застосування ГІС мало висвітлений у законодавстві та інших нормативних актах, а процеси формування, передачі, оновлення наборів геопросторових даних фактично ніяк не регламентовані».

Насправді ГІС може виконувати одночасно декілька важливих функцій, одна з яких — об’єднання різних джерел інформації в одну систему. Наприклад, геоприв’язка картографічних матеріалів та їхнє оперативне підключення до мапи допоможе виявляти всі фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень. Основними перевагами використання ГІС спеціалісти називають:

• • дотримання стандартів і форматів обмінної цифрової інформації;

• • використання єдиної для всіх моделей системи координат та базового набору геопросторових даних;

• • обробку великого масиву геопросторових даних завдяки програмно-апаратному комплексу ГІС;

• • забезпечення автоматизації прийняття управлінських рішень;

• • мінімізацію помилок, що виникають під час введення та обробки даних;

• • можливість автоматичного формування витягів для відповідей на запити фізичних та юридичних осіб.

Зараз Богдан разом з іншими представниками Козельщинської громади працює над проєктом у рамках «Громада 4.0» — акселераційної програми для представників ОМС, яка допомагає створювати та імплементувати диджитальні проєкти для громад. «Розробка поділена декілька етапів, на кожному з яких буде створена частина — модуль майбутньої ГІС, — пояснює Богдан. — Ці модулі можна буде комбінувати, що дасть змогу гнучко сконфігурувати ГІС під власні потреби. Зараз триває проєктування концептуальної моделі бази даних, поряд із цим тестується вебкарта, на якій уже зображені наявні набори геопросторових даних. Ця мапа буде слугувати одним із головних робочих просторів майбутньої ГІС». У розробці застосовується програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, наприклад, QGIS Desktop; для створення картографічних сервісів планується використання QGIS Server та Geoserver). База даних буде реалізована на відкритій СУБД — PostgreSQL, що має розширення для геопросторових даних PostGIS. Для створення вебкарт використовується JavaScript бібліотека Leaflet. Завдяки участі в програмі «Громада 4.0» команда Козельщинської громади отримує експертну підтримку від профільних спеціалістів, аби підготувати прототип ГІС для використання в тестовому режимі.

У роботі над проєктом команда зустрічається з деякими викликами: «В Україні не існує єдиних державних стандартів базових наборів геопросторових даних, а тому після їхньої появи потрібно буде адаптувати наявну структуру під зміни в законодавстві. Оскільки сфера ГІС тільки розвивається, потрібно проводити роботу з інформатизації громад і підготовки відповідних спеціалістів у сфері, а це довгий і кропіткий процес».

В роботі над оформленням ідеї та розробкою алгоритмів запуску інструменту команді допомагає менторка програми «Громада 4.0» Аліса Банковська. Професійний досвід Аліси стосується саме роботи з простором та урбаністикою, вона є виконавчою директоркою хабу інновацій для міст «Синхро Простір». Глибока експертиза менторки допомагають команді Козельщини у вирішенні найскладніших питань.

Світові практики впровадження ГІС доводять їх ефективність навіть на регіональному рівні. Для українських громад такі системи можуть значно оптимізувати різні напрями роботи:

1. Оцифрування паперових документів захищає їх від пошкодження або втрати. Це цифрове збереження забезпечує швидкий і легкий доступ до важливої земельної інформації, сприяючи прийняттю обґрунтованих рішень щодо ефективного землекористування, зонування та планування інфраструктури.

2. Ефективний розподіл ресурсів забезпечується шляхом аналізу просторових даних. Накладаючи інформацію про демографію населення, інфраструктуру та потреби в послугах, громади можуть оптимізувати розподіл державних послуг, таких як школи, медичні заклади та транспортні системи.

3. Загальнодоступніcть земельних даних сприяє залученості громадян у роботу ОМС. Наприклад, мешканці можуть отримати доступ до карт із запропонованими проєктами розвитку, що дозволить їм залишати відгуки, давати оцінки та активно брати участь у процесах прийняття рішень.

4. Завдяки інтеграції записів технічного обслуговування, історії обслуговування та інвентаризації активів у ГІС громади оптимізують управління системами інфраструктури, такими як дороги, мережі водопостачання та управління відходами.

5. Інструменти для просторового аналізу та візуалізації забезпечують якісний моніторинг змін у ландшафті. Це дозволяє відстежувати зміни у землекористуванні, розширення населених пунктів та погіршення навколишнього середовища, що дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо сталого управління земельними ресурсами. Розуміючи ці зміни, громади сприяють відповідальній практиці землекористування, яка підтримує довгострокове економічне зростання, одночасно зберігаючи природне середовище.

Богдан розповідає, що залучення в роботу спеціалістів з інших регіонів, а також громадськості та органів влади допоможе прискорити процес і налаштувати функціонал, корисний для різних груп населення. Проєкт ГІС управління земельними ресурсами має потенціал для впровадження не тільки в Козельщинській громаді, а й в інших регіонах. Вже зараз одразу декілька команд програми «Громада 4.0» працюють над інструментами аналізу геопросторових даних, які можна використовувати в міському плануванні, управлінні навколишнім середовищем, реагуванні на стихійні лиха тощо. Крім того, програма передбачає залучення більш широкого комʼюніті активістів цифровізації у громадах задля обміну ідеями та роботи. «Долучення інших громад до процесу розроблення та реалізації дасть змогу створити спільноту, у рамках якої можна обмінюватися і враховувати досвід кожного, залучити більшу кількість спеціалістів для роботи й тестування ГІС управління земельними ресурсами, — каже Богдан. — Разом набагато простіше долати всі труднощі, що можуть з’явитися. Тому можливість розширення цієї ініціативи на інші території є однією з ключових цілей проєкту».

Програма «Акселератор цифрової стійкості Громада 4.0» реалізується міжнародною організацією SocialBoost за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та Програми «U-LEAD з Європою».