Операторка гарячої лінії психологічної допомоги Наталя (ім’я змінене з міркувань безпеки) добре розуміє проблеми, з якими стикаються родини військовополонених та зниклих безвісти, адже вона дружина Захисника України, який зараз перебуває в полоні. Її бажання допомагати людям з таким досвідом, втілилось в роботу на гарячій лінії. З цим допомогли їй знову ж таки, добрі люди. «Прості люди допомагають простим людям – така робота у всіх нас»,— розповідає Наталя.
Коли навколо йде війна, кожен має бути на своєму місці. Я як психологиня обрала бути корисною тут – на нашій гарячій лінії. І я думаю, що жоден психолог не був готовий до такого варварського повномасштабного військового вторгнення, до проблем, з якими люди зараз стикаються і наслідків, з якими доведеться працювати. Саме тому, ми з нашою командою постійно проходимо навчання та супервізії, нас застерігають, коригують та, що особливо важливо — підтримують.
Робота гарячої лінії
Ми на гарячій лінії психологічної підтримки працюємо з 9:00 ранку до 18:00 вечора кожного дня. Кожен хто потребує психологічної допомоги, може просто зателефонувати за номером +38067 447 07 05. Формат спілкування різний. Якщо потрібно – ми можемо спілкуватись у месенджерах. У нас також на постійній основі є певна кількість груп із рідними військовополонених та зниклих безвісти в месенджерах, які ми постійно підтримуємо. Буває й так, що людина телефонуючи, звертається за підтримкою до конкретного оператора, з яким вже мали первинне звернення. Частіше всього розмова триває до 40 хвилин, і в моєму особистому досвіді роботи – найчастіше доводиться працювати з емоційним вигоранням. Це такий стан постійної емоційної та фізичної втоми. На жаль, багато людей не вміють переключатись із поганого на хороше й іноді не здатні відшукати бодай щось хороше в своєму «новому житті» через війну. Тоді ми говоримо і з’ясовуємо, що «і трава зеленіша, і небо блакитніше». Треба дати собі змогу відпочити і зібратися. Ми ж непереможна нація!
Якщо ваш рідний зник — конкретні дії, які слід зробити
Ми маємо напрацьовані алгоритми за якими рідні наших захисників можуть разом із державними установами розпочати пошук своїх близьких. Звичайно, кожен випадок індивідуальний, але є загальний порядок дій, конкретні інструкції. Наприклад, якщо ваш рідний зник – ми можемо пропонувати зробити наступні дії:
1. В поліції написати заяву про зникнення людини та втрату всіх документів. (Увага! Якщо ви знаходитесь на тимчасово окупованій території — в поліцію НЕ йдіть).
2. Продублювати інформацію на всі вказани нижче гарячі лінії та у СБУ за номером телефону +380676508332, +380980873601 (Viber WhatsApp), [email protected].
3. Моніторити російські пабліки, можливо впізнаєте свого близького на відео чи фото. ВАЖЛИВО! Не вступайте в групи, не підписуйтесь на сторінки! Збережіть собі в нотатки посилання на ці пабліки чи групи і заходьте кожного разу за збереженим посиланням.
Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими оприлюднив дорожню карту дій родичів, якщо хтось із родичів, який зарахований до лав ЗС України (зокрема й доі ТрО), правоохоронних органів, пропав безвісти, потрапив у полон чи загинув. У документі міститься перелік даних, якими обов’язково має володіти родина захисника України та алгоритми дій родичів щодо їх звернень до органів державної влади, які займаються питаннями звільнення військовополонених. Ознайомитися з дорожньою картою можна за посиланням, яке ми також надаємо за потребою на нашій гарячій лінії.
Такі проєкти потрібно підтримувати і розповсюджувати інформацію про їх доступність
Я останнім часом досить часто згадую слова з одного з моїх улюблених фільмів «Битва за Севастополь»: «Війна — це не лише смерть, це ще таке життя. І якщо ти не знайдеш заради чого тобі жити – тебе вб’ють». Тому що найцінніше — це життя і час, який не повернути. В нас вкрали вже більше восьми місяців нашого життя. Життя ми своє відвоюємо 100%, а ось час…треба принаймні спробувати використати розумно. Почитати книгу, на яку завжди не вистачало часу, дізнатись щось нове, навчитись чомусь новому, пізнати своє внутрішнє Я краще.
До повномасштабної військової агресії я й не знала, що такі гарячі лінії працюють. Можливо, здогадувалась, що вони по ідеї мають бути, але не стикалися з номерами, брошурами, інформацією про них. І я впевнена, що такі проєкти потрібно підтримувати і розповсюджувати інформацію про їх доступність. Тобто, щоби коли людині паскудно, щоб вона знала, де її підтримають. Маю надію, що наступне покоління виросте без шаблону, що психолог потрібен тільки «хворим на голову» і «слабакам». Що саме сильна людина може зізнатися собі в тому, що їй потрібна підтримка та допомога.
Гарячу лінію створено у межах проєкту із надання психологічної допомоги, що впроваджується ГО «Міжнародна конфедерація протидії корупції, організованій злочинності та тероризму» у партнерстві з ГО «Спільноти самодопомоги» за сприяння Програми розвитку ООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Погляди, рекомендації та висновки, зазначені у статті, належать виключно її авторам та не обовʼязково відображають офіційну позицію ПРООН, ООН, Європейського Союзу та/або інших міжнародних партнерів.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Коментарі