Розуміння доцільності і важливості переходу на дуальну систему навчання робітничих професій в Україні можна вважати сформованим. Залишилось запровадити її. У цьому випадку у виграші будуть усі, і молодь, і навчальні заклади, і підприємці. Своїми спостереженнями з цього питання ділиться з нами – Юрій Талабко, тренер, експерт  від Німецько-українського проєкту «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні».

Пане Юрію, який Ваш досвід співпраці у вищезгаданому проєкті?

Передусім дякую за можливість поділитись досвідом, нашими здобутками стосовно співпраці у проєкті. Я маю багаторічний досвід продажу і встановлення зварювальних апаратів на українських підприємствах. І ще у 2008 році ми спрямували свою увагу на потребу співпраці з училищами.

Впроваджуючи обладнання на заводах, у нас часто виникали проблеми через відсутність кмітливих зварників. Так, саме кмітливих, бо сучасний зварювальний апарат, він – спрощує мануальну роботу зварника за рахунок технологічних функцій. Але щоб ними вправно користуватись, потрібні навички. Навички користувача ґаджетами, до прикладу.

Так буває, що нам легше навчити зварюванню учня ВПУ ніж професійного зварника зі стажем. Ну а далі рекомендувати його на виробництво. То ж вже з певним досвідом ми оперативно відгукнулись на пропозицію долучитись до Німецько-українського проєкту «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні». Навчаємо майстрів виробничого навчання.

Ви проводити тренінги на австрійському зварювальному обладнанні «Фроніус». Наскільки поширене застосування цих апаратів на підприємствах України та у закладах професійно-технічної освіти?

Обладнання «Фроніус» найбільш поширене на підприємствах України. І саме тому стало доречно запровадити його в учбових закладах. Адже кожне училище має на меті працевлаштування своїх учнів на певних підприємствах. Зазвичай – які поряд. Ця обставина дала можливість активно співпрацювати з училищами.

Сьогодні співпрацюємо більш ніж з тридцятьма учбовими закладами і результати – позитивні.

Чого саме може навчитись учасник під час технічного тренінгу чи практичного семінару, який Ви проводите?

На тренінгах ми даємо теоретичні знання щодо можливостей сучасного обладнання. Ґрунтовно доводимо, що робота сучасного зварника – не лише добре оплачувана, але й цікава. На рівні мистецтва. Функції цифрових інвекторів надають фантастичні можливості, і цим ми заохочуємо учнів до навчання у вибраній, можливо й випадково, професії.

На практичних заняттях зазвичай демонструємо роботу обладнання і даємо здобувачам професійної освіти можливість спробувати, а у подальшому – освоїти роботу з обладнанням.

Під час завершальної частини тренінгів зазвичай проводимо тестові зварювання. А кращий шов – презентуємо як переможний і вітаємо його виконавця, вручаємо заохочувальні призи та грамоти.

Чи війна внесла свої корективи?

Так, внесла корективи: ми більш активно запрацювали. Зокрема провели ще 10 додаткових тренінгів у 2022 році в училищах.

Чого вдалося досягти у рамках цього проєкту?

Нам вдалося об’єднати, познайомити, скажімо так, майстрів виробничого навчання з керівниками виробничих підрозділів, де є зварювальники. І таким чином запрацював дуальний варіант співпраці. Виробництво надає навчальному закладу певну допомогу, а у свою чергу училище прикладає максимум зусиль довчити своїх учнів саме тим навичкам і здібностям, які потрібні на даному виробництві.

Як би Ви охарактеризували сучасного здобувача профтехосвіти? Плюси та мінуси?

Сучасні учні дуже здібні. Особливо, щоб освоїти сучасні технології, закладені в сучасному обладнанні. Часом приємно навіть побачити справжню зацікавленість до інформації, яку ми подаємо. Для багатьох це – відкриття і ми упевнені, що надалі вони по-іншому дивитимуться на свою професію.

До мінусів – присутня певна пасивність щодо навчання. Це, мабуть, наслідки батьківської любові: безтурботне життя не на користь дітям.

Тому вважаємо нашим завданням розбути у них любов до навчання та освоєння такої цікавої професії як зварювальник.

Що перешкоджає бажаній співпраці бізнесу з училищем?

Перешкоди, на жаль, існують. Підприємство не має 100% впевненості, що учень, на якого вони мають надії, прийде до них після завершення навчання. Це – велика проблема. Служба у війську, закордоння… забирає ті кадри, які могли би потрапити до них.

І, не зважаючи на це, все ж таки бізнесу просто необхідно мати таку співпрацю з навчальними закладами. Постійно. Це – кадрове питання. Ідеальний варіант, коли ця співпраця налагоджена на зразок німецької дуальної системи навчання.

Які плани на майбутнє?

Не зупинятись на досягнутому. Позитивні результати дають підстави продовжувати роботу та вдосконалюватись.

Усім успіхів та удачі!